|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Рекомендації Європейського товариства кардіологів 2015 року щодо діагностики та лікування захворювань перикарда. Частина ІІІПідготували І. В. Кричинська, Ю. В. Руденко |
---|
Список літератури:
1. Brucato A., Imazio M., Curri S. et al. Medical treatment of pericarditis during pregnancy // Int. J. Cardiol. — 2010. — Vol. 144. — Р. 413 — 414.
2. Cho Y. H., Schaff H. V., Dearani J. A. et al. Completion pericardiectomy for recurrent constrictive pericarditis: importance of timing of recurrence on late clinical outcome of operation // Ann. Thorac. Surg. — 2012. — Vol. 93. — P. 1236 — 1241.
3. Chowdhury U. K., Subramaniam G. K., Kumar A. S. et al. Pericardiectomy for constrictive pericarditis: a clinical, echocardiographic, and hemodynamic evaluation of two surgical techniques // Ann. Thorac. Surg. — 2006. — Vol. 81. — P. 522 — 529.
4. DeValeria P. A., Baumgartner W. A., Casale A. S. et al. Current indications, risks, and outcome after pericardiectomy // Ann. Thorac. Surg. — 1991. — Vol. 52. — P. 219 — 224.
5. Finetti M., Insalaco A., Cantarini L. et al. Long term efficacy of interleukin-1 receptor antagonist (anakinra) in steroid dependent and colchicine-resistant recurrent pericarditis // J. Pediatr. — 2014. — Vol. 164. — P. 1425 — 1431.
6. Frasiolas J. A., Cahoon W. D. Intrapericardial triamcinolone administration for autoreactive pericarditis // Ann. Pharmacother. — 2010. — Vol. 44. — P. 1641 — 1646.
7. Geggel R. L. Conditions leading to pediatric cardiology consultation in a tertiary academic hospital pediatrics // Pediatrics. — 2004. — Vol. 114. — P. 409 — 417.
8. Henderson J. T., Whitlock E. P., O'Connor E. et al. Low-dose aspirin for prevention of morbidity and mortality from preeclampsia: a systematic evidence review for the U. S. Preventive Services Task Force // Ann. Intern. Med. — 2014. — Vol. 160. — P. 695 — 703.
9. Imazio M., Brucato A., Rampello S. et al. Management of pericardial diseases during pregnancy // J. Cardiovasc. Med. (Hagerstown). — 2010. — Vol. 11. — P. 557 — 562.
10. Khandaker M. H., Schaff H. V., Greason K. L. et al. Pericardiectomy vs medical management in patients with relapsing pericarditis // Mayo Clin. Proc. — 2012. — Vol. 87. — P. 1062 — 1070.
11. Maisch B., Ristic A. D., Pankuweit S. et al. Neoplastic pericardial effusion: efficacy and safety of intrapericardial treatment with cisplatin // Eur. Heart J. — 2002. — Vol. 23. — P. 1625 — 1631.
12. Maisch B., Ristić A. D., Pankuweit S. Intrapericardial treatment of autoreactive pericardial effusion with triamcinolone: the way to avoid side effects of systemic corticosteroid therapy // Eur. Heart J. — 2002. — Vol. 23. — P. 1503 — 1508.
13. Maisch B., Rupp H., Ristic A., Pankuweit S. Pericardioscopy and epi- and pericardial biopsy—a new window to the heart improving etiological diagnoses and permitting targeted intrapericardial therapy // Heart Fail Rev. — 2013. — Vol. 18. — P. 317 — 328.
14. Østensen M., Khamashta M., Lockshin M. et al. Anti-inflammatory and immunosuppressive drugs and reproduction // Arthritis Res. Ther. — 2006. — Vol. 8. — P. 209.
15. Pankuweit S., Stein A., Karatolios K. et al. Viral genomes in the pericardial fluid and in peri- and epicardial biopsies from a German cohort of patients with large to moderate pericardial effusions // Heart Fail. Rev. — 2013. — Vol. 18. — P. 329 — 336.
16. Pasina L., Brucato A. L., Falcone C. et al. Medication non-adherence among elderly patients newly discharged and receiving polypharmacy // Drugs Aging. — 2014. — Vol. 31. — P. 283 — 289.
17. Picco P., Brisca G., Traverso F. et al. Successful treatment of idiopathic recurrent pericarditis in children with interleukin-1β receptor antagonist (anakinra): an unrecognized autoinflammatory disease? // Arthritis Rheum. — 2009. — Vol. 60. — P. 264 — 268.
18. Raatikka M., Pelkonem P. M., Karjalainen J., Jokinen E. Recurrent pericarditis in children and adolescents // J. Am. Coll. Cardiol. — 2003. — Vol. 42. — P. 759 — 764.
19. Ristić A. D., Seferović P. M., Ljubić A. et al. Pericardial disease in pregnancy //. Herz. — 2003. — Vol. 28. — Р. 209 — 215.
20. Tsang T. S., Enriquez-Sarano M., Freeman W. K. et al. Consecutive 1127 therapeutic echocardiographically guided pericardiocenteses: clinical profile, practice patterns, and outcomes spanning 21 years // Mayo Clin. Proc. — 2002. — Vol. 77. — P. 429 — 436.
Інше: Стаття надійшла до редакції 29 жовтня 2016 р.
Кричинська Ірина Вікторівна, доцент кафедри внутрішньої медицини № 2
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 287-20-40
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Резолюція сегмента ST після тромболітичної терапії у хворих з гострим коронарним синдромом у реальній клінічній практиці: частота, вплив на прогноз і предиктори (ретроспективне одноцентрове дослідження)К. М. Амосова1, Ю. О. Сиченко2, Ю. В. Руденко1, І. В. Прудкий1, А. Б. Безродний11 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ |
---|
Ключові слова: гострий коронарний синдром, тромболізис, резолюція сегмента ST, час ішемії, ризик за ТІМІ.
Список літератури:
1. Пархоменко А. Н., Лутай Я. М., Даншан Н. Украинский регистр острого инфаркта миокарда как фрагмент Европейского: характеристика больных, организация медицинской помощи и госпитальная терапия // Укр. мед. часопис. — 2011. — Vol. 1. — С. 20 — 24.
2. Соколов Ю. Н. Реестр перкутанных коронарных вмешательств: сравнительный анализ 2014 — 2015 гг. Региональные реперфузионные сети в Украине — динамика развития // Серце і судини. — 2016. — № 3. — С. 14 — 34.
3. Bhatia L., Clesham G. J., Turner D. R. Clinical implications of ST-segment non-resolution after thrombolysis for myocardial infarction // J. R. Soc. Med. — 2004. — Vol. 97. — P. 566 — 570.
4. Brener S. J., Dizon J. M., Mehran R. et al. Complementary prognostic utility of myocardial blush grade and ST-segment resolution after primary percutaneous coronary intervention: analysis from the HORIZONS-AMI trial // Am. Heart J. — 2013. — Vol. 166. — P. 676 — 683.
5. Cenko Е., Ricci B., Kedev S. et al. Reperfusion Therapy for ST-Elevation Acute Myocardial Infarction in Eastern Europe: the ISACS-TC Registry // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 2. — P. 45 — 51.
6. Costantini C. O., Stone G. W., Mehran R. et al. Frequency, correlates, and clinical implications of myocardial perfusion after primary angioplasty and stenting, with and without glycoprotein IIb/IIIa inhibition, in acute myocardial infarction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2004. — Vol. 44. — P. 305 — 312.
7. De Lemos J. A. ST-Segment resolution as a marker of epicardial and myocardial reperfusion after thrombolysis: insights from the TIMI 14 and in TIME-II trials // J. Electrocardiol. — 2000. — Vol. 33. — P. 67 — 72.
8. De Lemos J. A., Braunwald E. ST segment resolution as a tool for assessing the efficacy of reperfusion therapy // J. Am. Coll. Cardiol. — 2001. — Vol. 38. — P. 1283 — 1294.
9. Doevendans P. A., Gorgels A. P., van der Zee R. et al. Electrocardiographic diagnosis of reperfusion during thrombolytic therapy in acute myocardial // Am. J. Cardiol. — 1995. — Vol. 75. — P. 1206 — 1210.
10. Hof A. W. J., Liem A., Suryapranata H. et al. Angiographic assessment of myocardial reperfusion in patients treated with primary angioplasty for acute myocardial infarction myocardial blush grade // Circulation. — 1998. — Vol. 97. — P. 2302 — 2306.
11. Kristensen S. D., Laut K. G., Fajadet J. et al. Reperfusion therapy for ST elevation acute myocardial infarction 2010/2011: current status in 37 ESC countries // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 35. — P. 1957 — 1970.
12. Morrow D. A. et al. Application of the TIMI Risk Score for ST-Elevation MI in the National Registry of Myocardial Infarction 3 // JAMA. — 2000. — Vol. 286. — P. 1356 — 1359.
13. Morrow D. A. et al. TIMI Risk Score for ST-Elevation Myocardial Infarction: A Conveniet, Bedside, Clinical Score for Risk Assessment at Presentation: An Intravenous nPA for Treatment of Infarcting Myocardium Early II Trial Substudy // Circullation. — 2000. — Vol. 102. — P. 2031 — 2037.
14. Ndrepepa G., Alger P., Kufner S. et al. ST-segment resolution after primary percutaneous coronary intervention in patients with acute ST-segment elevation myocardial infarction // Cardiol. J. — 2012. — Vol. 19. — P. 61 — 69.
15. Park S. R., Kang Y. R., Seo M. K. et al. Clinical predictors of incomplete ST-segment resolution in the patients with acute ST segment elevation myocardial infarction // Korean Circ. J. — 2009. — Vol. 39. — P. 310 — 316.
16. Ratcliffe A. T., Pepper C. Thrombolysis or primary angioplasty? Reperfuion therapy for myocardial infarction in the UK // Postgrad. Med. J. — 2008. — Vol. 84. — P. 73 — 77.
17. Schroder K., Wegscheider K., Zeymer U. et al. Extent of ST-segment deviation in a single electrocardiogram lead 90 min after thrombolysis as a predictor of medium-term mortality in acute myocardial infarction // Lancet. — 2001. — Vol. 358. — P. 1479 — 1486.
18. Sejersten M., Valeur N., Grande P. et al. DANAMI-2 Investigators. Long-term prognostic value of ST-segment resolution in patients treated with fibrinolysis or primary percutaneous coronary intervention results from the DANAMI-2 (DANish trial in acute myocardial infarction-2) // J. Am. Coll. Cardiol. — 2009. — Vol. 54. — P. 1763 — 1769.
19. Steg P. G., James S. K., Atar D. et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 2569 — 2619.
20. Tarantini G. Acceptable reperfusion delay to prefer primary angioplasty over fibrin-specific thrombolytic therapy is affected (mainly) by the patient’s mortality risk: 1 h does not fit all // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31. — Р. 676 — 683.
21. Van de Werf F., Chairperson J. B., Betriu A. et al. ESC Guidelines Management of acute myocardial infarction in patients presenting with persistent ST-segment elevation // Eur. Heart J. — 2008. — Vol. 29. — P. 2909 — 2945.
22. Widimsky P., Groch L., Zelizko M. et al. Multicentre randomized trial comparing transport to primary angioplasty vs immediate thrombolysis vs combined strategy for patients with acute myocardial infarction presenting to a community hospital without a catheterization laboratory. The PRAGUE study // Eur. Heart J. — 2000. — Vol. 21. — P. 823 — 831.
23. Widimsky P., Wijns W., Fajadet J. et al. Reperfusion therapy for ST elevation acute myocardial infarction in Europe: description of the current situation in 30 countries // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31. — P. 943 — 957.
24. Zijlstra F., Patel A., Jones M. et al. Clinical characteristics and outcome of patients with early (< 2 h), intermediate (2 — 4 h) and late (> 4 h) presentation treated by primary coronary angioplasty or thrombolytic therapy for acute myocardial infarction // Eur. Heart J. — 2002. — Vol. 23. — P. 550 — 557.
Інше: Стаття надійшла до редакції 25 жовтня 2016 р.
Амосова Катерина Миколаївна, чл.-кор. НАМН України, д. мед. н., проф., ректор Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, проф. кафедри
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-14-46
|
Резолюция сегмента ST после тромболитической терапии у больных острым коронарным синдромом в реальной жизни: частота, влияние на прогноз и предикторы (ретроспективное одноцентровое исследование)Е. Н. Амосова1, Ю. А. Сыченко2, Ю. В. Руденко1, И. В. Прудкий1, А. Б. Безродный11 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев |
---|
Ключевые слова: острый коронарный синдром, тромболизис, резолюция сегмента ST, время ишемии, риск по ТІМІ.
Список литературы:
1. Пархоменко А. Н., Лутай Я. М., Даншан Н. Украинский регистр острого инфаркта миокарда как фрагмент Европейского: характеристика больных, организация медицинской помощи и госпитальная терапия // Укр. мед. часопис. — 2011. — Vol. 1. — С. 20 — 24.
2. Соколов Ю. Н. Реестр перкутанных коронарных вмешательств: сравнительный анализ 2014 — 2015 гг. Региональные реперфузионные сети в Украине — динамика развития // Серце і судини. — 2016. — № 3. — С. 14 — 34.
3. Bhatia L., Clesham G. J., Turner D. R. Clinical implications of ST-segment non-resolution after thrombolysis for myocardial infarction // J. R. Soc. Med. — 2004. — Vol. 97. — P. 566 — 570.
4. Brener S. J., Dizon J. M., Mehran R. et al. Complementary prognostic utility of myocardial blush grade and ST-segment resolution after primary percutaneous coronary intervention: analysis from the HORIZONS-AMI trial // Am. Heart J. — 2013. — Vol. 166. — P. 676 — 683.
5. Cenko Е., Ricci B., Kedev S. et al. Reperfusion Therapy for ST-Elevation Acute Myocardial Infarction in Eastern Europe: the ISACS-TC Registry // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 2. — P. 45 — 51.
6. Costantini C. O., Stone G. W., Mehran R. et al. Frequency, correlates, and clinical implications of myocardial perfusion after primary angioplasty and stenting, with and without glycoprotein IIb/IIIa inhibition, in acute myocardial infarction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2004. — Vol. 44. — P. 305 — 312.
7. De Lemos J. A. ST-Segment resolution as a marker of epicardial and myocardial reperfusion after thrombolysis: insights from the TIMI 14 and in TIME-II trials // J. Electrocardiol. — 2000. — Vol. 33. — P. 67 — 72.
8. De Lemos J. A., Braunwald E. ST segment resolution as a tool for assessing the efficacy of reperfusion therapy // J. Am. Coll. Cardiol. — 2001. — Vol. 38. — P. 1283 — 1294.
9. Doevendans P. A., Gorgels A. P., van der Zee R. et al. Electrocardiographic diagnosis of reperfusion during thrombolytic therapy in acute myocardial // Am. J. Cardiol. — 1995. — Vol. 75. — P. 1206 — 1210.
10. Hof A. W. J., Liem A., Suryapranata H. et al. Angiographic assessment of myocardial reperfusion in patients treated with primary angioplasty for acute myocardial infarction myocardial blush grade // Circulation. — 1998. — Vol. 97. — P. 2302 — 2306.
11. Kristensen S. D., Laut K. G., Fajadet J. et al. Reperfusion therapy for ST elevation acute myocardial infarction 2010/2011: current status in 37 ESC countries // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 35. — P. 1957 — 1970.
12. Morrow D. A. et al. Application of the TIMI Risk Score for ST-Elevation MI in the National Registry of Myocardial Infarction 3 // JAMA. — 2000. — Vol. 286. — P. 1356 — 1359.
13. Morrow D. A. et al. TIMI Risk Score for ST-Elevation Myocardial Infarction: A Conveniet, Bedside, Clinical Score for Risk Assessment at Presentation: An Intravenous nPA for Treatment of Infarcting Myocardium Early II Trial Substudy // Circullation. — 2000. — Vol. 102. — P. 2031 — 2037.
14. Ndrepepa G., Alger P., Kufner S. et al. ST-segment resolution after primary percutaneous coronary intervention in patients with acute ST-segment elevation myocardial infarction // Cardiol. J. — 2012. — Vol. 19. — P. 61 — 69.
15. Park S. R., Kang Y. R., Seo M. K. et al. Clinical predictors of incomplete ST-segment resolution in the patients with acute ST segment elevation myocardial infarction // Korean Circ. J. — 2009. — Vol. 39. — P. 310 — 316.
16. Ratcliffe A. T., Pepper C. Thrombolysis or primary angioplasty? Reperfuion therapy for myocardial infarction in the UK // Postgrad. Med. J. — 2008. — Vol. 84. — P. 73 — 77.
17. Schroder K., Wegscheider K., Zeymer U. et al. Extent of ST-segment deviation in a single electrocardiogram lead 90 min after thrombolysis as a predictor of medium-term mortality in acute myocardial infarction // Lancet. — 2001. — Vol. 358. — P. 1479 — 1486.
18. Sejersten M., Valeur N., Grande P. et al. DANAMI-2 Investigators. Long-term prognostic value of ST-segment resolution in patients treated with fibrinolysis or primary percutaneous coronary intervention results from the DANAMI-2 (DANish trial in acute myocardial infarction-2) // J. Am. Coll. Cardiol. — 2009. — Vol. 54. — P. 1763 — 1769.
19. Steg P. G., James S. K., Atar D. et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 2569 — 2619.
20. Tarantini G. Acceptable reperfusion delay to prefer primary angioplasty over fibrin-specific thrombolytic therapy is affected (mainly) by the patient’s mortality risk: 1 h does not fit all // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31. — Р. 676 — 683.
21. Van de Werf F., Chairperson J. B., Betriu A. et al. ESC Guidelines Management of acute myocardial infarction in patients presenting with persistent ST-segment elevation // Eur. Heart J. — 2008. — Vol. 29. — P. 2909 — 2945.
22. Widimsky P., Groch L., Zelizko M. et al. Multicentre randomized trial comparing transport to primary angioplasty vs immediate thrombolysis vs combined strategy for patients with acute myocardial infarction presenting to a community hospital without a catheterization laboratory. The PRAGUE study // Eur. Heart J. — 2000. — Vol. 21. — P. 823 — 831.
23. Widimsky P., Wijns W., Fajadet J. et al. Reperfusion therapy for ST elevation acute myocardial infarction in Europe: description of the current situation in 30 countries // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31. — P. 943 — 957.
24. Zijlstra F., Patel A., Jones M. et al. Clinical characteristics and outcome of patients with early (< 2 h), intermediate (2 — 4 h) and late (> 4 h) presentation treated by primary coronary angioplasty or thrombolytic therapy for acute myocardial infarction // Eur. Heart J. — 2002. — Vol. 23. — P. 550 — 557.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Досвід катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих на легеневу гіпертензіюЮ. М. Сіренко1, Г. Д. Радченко1, І. О. Живило1, Н. А. Крушинська1, О. Ю. Сіренко2, О. О. Даниленко11 ДУ «Національний науковий центр „Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска“ НАМН України», Київ |
---|
Ключові слова: легенева артеріальна гіпертензія, катетеризація правих відділів серця та легеневої артерії, середній тиск у легеневій артерії, термодилюція, катетер Свана — Ганца.
Список літератури:
1. Baptista R., Meireles J., Agapito A. et al. Pulmonary hypertension in Portugal: first data from a nationwide registry // BioMed Res. Int. — 2013. — Vol. 2013. — P. 8.
2. Chatterjee K. Swan-Ganz catheters: past, present, and future: a viewpoint // Circulation. — 2009. — Vol. 119. — P. 147 — 152.
3. Gaine S. P., Naeije R., Peacock A. J. The Right Heart. — London: Springer-Verlag, 2014. — 323 p.
4. Galiè N., Humbert M., Vachiery J. L. et al. 2015 ESC/ERS Guidelines for the diagnosis and treatment of pulmonary hypertension // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37. — P. 67 — 119.
5. Hansen J. E., Sun X. G., Yasunobu Y. et al. Reproducibility of cardiopulmonary exercise measurements in patients with pulmonary arterial hypertension // Chest. — 2004. — Vol. 126. — P. 816 — 824.
6. Hoeper M. M., Bogaard H. J., Condliffe R. et al. Definitions and diagnosis of pulmonary hypertension // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 62 (25). — P. 42 — 50.
7. Hoeper M. M., Lee S. H., Voswinckel R. et al. Complications of right heart catheterization procedures in patients with pulmonary hypertension in experienced centers // J. Am. Coll. Cardiol. — 2006. — Vol. 48. — P. 46 — 52.
8. Korsholm K., Andersen A., Kirkfeldt R. E. et al. Survival in an incident cohort of patients with pulmonary arterial hypertension in Denmark // Pulm. Circ. — 2015. — Vol. 5 (2). — P. 364 — 369.
9. Lang R. M., Badano L. P., Mor-Avi V. et al. Recommendations for Cardiac Chamber Quantification by Echocardiography in Adults: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J. Am. Soc. Echocardiography. — 2015. — Vol. 28. — P. 1 — 39.
10. Nossaman B. D., Scruggs B. A., Nossaman V. E. et al. history of right heart catheterization: 100 years of experimentation and methodology development // Cardiol. Rev. — 2010. — Vol. 18 (2). — P. 94 — 101.
11. Rosenkranz S., Behr J., Ewert R. et al. Rechtsherzkatheter-untersuchung bei pulmonaler hypertonie [Right heart catheterization in pulmonary hypertension] // Dtsch. Med. Wochenschr. — 2011. — Vol. 136. — P. 2601 — 2616.
Інше: Стаття надійшла до редакції 29 серпня 2016 р.
Живило Ірина Олександрівна, аспірант відділу симптоматичних гіпертензій
E-mail: zhivilka@i.ua
|
Опыт катетеризации правых отделов сердца и легочной артерии у больных легочной гипертензиейЮ. Н. Сиренко1, А. Д. Радченко1, И. А. Живило1, Н. А. Крушинская1, А. Ю. Сиренко2, А. А. Даниленко11 ГУ «Национальный научный центр «Институт кардиологии имени акад. Н. Д. Стражеско» НАМН Украины», Киев |
---|
Ключевые слова: легочная артериальная гипертензия, катетеризация правых отделов сердца и легочной артерии, среднее давление в легочной артерии, термодилюция, катетер Свана — Ганца.
Список литературы:
1. Baptista R., Meireles J., Agapito A. et al. Pulmonary hypertension in Portugal: first data from a nationwide registry // BioMed Res. Int. — 2013. — Vol. 2013. — P. 8.
2. Chatterjee K. Swan-Ganz catheters: past, present, and future: a viewpoint // Circulation. — 2009. — Vol. 119. — P. 147 — 152.
3. Gaine S. P., Naeije R., Peacock A. J. The Right Heart. — London: Springer-Verlag, 2014. — 323 p.
4. Galiè N., Humbert M., Vachiery J. L. et al. 2015 ESC/ERS Guidelines for the diagnosis and treatment of pulmonary hypertension // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37. — P. 67 — 119.
5. Hansen J. E., Sun X. G., Yasunobu Y. et al. Reproducibility of cardiopulmonary exercise measurements in patients with pulmonary arterial hypertension // Chest. — 2004. — Vol. 126. — P. 816 — 824.
6. Hoeper M. M., Bogaard H. J., Condliffe R. et al. Definitions and diagnosis of pulmonary hypertension // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 62 (25). — P. 42 — 50.
7. Hoeper M. M., Lee S. H., Voswinckel R. et al. Complications of right heart catheterization procedures in patients with pulmonary hypertension in experienced centers // J. Am. Coll. Cardiol. — 2006. — Vol. 48. — P. 46 — 52.
8. Korsholm K., Andersen A., Kirkfeldt R. E. et al. Survival in an incident cohort of patients with pulmonary arterial hypertension in Denmark // Pulm. Circ. — 2015. — Vol. 5 (2). — P. 364 — 369.
9. Lang R. M., Badano L. P., Mor-Avi V. et al. Recommendations for Cardiac Chamber Quantification by Echocardiography in Adults: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J. Am. Soc. Echocardiography. — 2015. — Vol. 28. — P. 1 — 39.
10. Nossaman B. D., Scruggs B. A., Nossaman V. E. et al. history of right heart catheterization: 100 years of experimentation and methodology development // Cardiol. Rev. — 2010. — Vol. 18 (2). — P. 94 — 101.
11. Rosenkranz S., Behr J., Ewert R. et al. Rechtsherzkatheter-untersuchung bei pulmonaler hypertonie [Right heart catheterization in pulmonary hypertension] // Dtsch. Med. Wochenschr. — 2011. — Vol. 136. — P. 2601 — 2616.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Дослідження ефективності алгоритмізованої антигіпертензивної терапії в пацієнтів з неускладненою артеріальною гіпертензією залежно від вихідних показників центральної гемодинаміки та діастолічної функції лівого шлуночкаЮ. В. РуденкоНаціональний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ |
---|
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, антигіпертензивна терапія, периндоприл, амлодипін, діастолічна функція лівого шлуночка.
Список літератури:
1. Амосова К. М., Руденко Ю. В., Рокита О. І. та ін. Ефективність уніфікованого покрокового алгоритму лікування для забезпечення контролю артеріального тиску у хворих з артеріальною гіпертензією в амбулаторній практиці: результати дослідження ПЕРФЕКТ // Серце і судини. — 2014. — № 1. — С. 34 — 46.
2. Горбась И. М. Эффективный контроль артериального давления: как достичь успеха? // Здоров'я України. — 2013. — № 1 (26). — С. 16 — 17.
3. Abraham I., Van Camp Y., Villa L. et al. Hierarchical modeling of patient and physician determinants of blood pressure outcomes in adherent vs nonadherent hypertensive patients: pooled analysis of 6 studies with 14,646 evaluable patients // J. Clin. Hypertens. (Greenwich). — 2013. — Vol. 15. — P. 663 — 673.
4. Avolio A., Van Bortel L., Boutouyrie P. et al. The role of pulse pressureamplification in arterial hypertension: experts’ opinion andreview of the data // Hypertension. — 2009. — Vol. 54. — P. 375 — 383.
5. Bangalore S., Kamalakkannan G., Parkar S. et al. Fixeddose combinations improve medication compliance: a metaanalysis // Am. J. Med. — 2007. — Vol. 120. — P. 713 — 719.
6. Barron A. J., Hughes A. D., Sharp A. et al. Long-term antihypertensive treatment fails to improve E/e′ despite regression of left ventricular mass an Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial Substudy // Hypertension. — 2014. — Vol. 63. — P. 252 — 258.
7. Dalen H., Thorstensen A., Vatten L. J. et al. Reference values and distribution of conventional echocardiographic Doppler measures and longitudinal tissue Doppler velocities in a population free from cardiovascular disease // Circ. Cardiovasc. Imaging. — 2010. — Vol. 3 (5). — P. 614 — 622.
8. Devereux R. B., Palmieri V., Sharpe N. et al. Effects of once-daily angiotensin-converting enzyme inhibition and calcium channel blockade-based antihypertensive treatment regimens on left ventricular hypertrophy and diastolic filling in hypertension. The Prospective Randomized Enalapril Study Evaluating Regression of Ventricular Enlargement (PRESERVE) Trial // Circulation. — 2001. — Vol. 104. —P. 1248 — 1254.
9. Drazner M. H. The progression of hypertensive heart disease // Circulation. — 2011. — Vol. 123. — P. 327 — 334.
10. Girerd X., Fourcade J., Brillet G. et al. The compliance evaluation test: a validated tool for detection of nonadherence among hypertensive treated patients // J. Hypertens. — 2001. — Vol. 19. — P. 74 S.
11. Haider A. W., Larson M. G., Franklin S. S., Levy D. Systolic bloodpressure, diastolic blood pressure, and pulse pressure as predictors of risk for congestive heart failure in the Framingham Heart Study // Ann. Intern. Med. — 2003. — Vol. 138. —P. 10 — 16.
12. Klingbeil A. U., Schneider M., Martus P. et al. A meta-analysis of the effects of treatment on left ventricular mass in essential hypertension // Am. J. Med. — 2003. — Vol. 115. — Р. 41 — 46.
13. Lang R. M., Badano L. P., Mor-Avi V. et al. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2015. — Vol. 28 (1). — P. 1 — 39.e14.
14. Lang R. M., Bierig M., Devereux R. B. et al. Chamber Quantification Writing Group; American Society of Echocardiography's Guidelines and Standards Committee; European Association of Echocardiography. Recommendations for chamber quantification: a report from the American Society of Echocardiography's Guidelines and Standards Committee and the Chamber Quantification Writing Group, developed in conjunction with the European Association of Echocardiography, a branch of the European Society of Cardiology // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2005. — Vol. 18 (12). — P. 1440 — 1463.
15. Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertens. — 2013. — Vol. 31. — P. 1281 — 1357.
16. Nagueh S. F., Smiseth O. A., Appleton C. P. et al. Recommendations for the Evaluation of Left Ventricular Diastolic Function by Echocardiography: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2016. — 29 (4). — P. 277 — 314.
17 Parati G., Stergiou G. S., Asmar R. et al. European Society of Hypertension guidelines for blood pressure monitoring at home: a summary report of the Second International Consensus Conference on Home Blood Pressure Monitoring // J. Hypertens. — 2008. — Vol. 26 (8). — P. 1505.
18. Rahimi K., Emdin C. A., MacMahon S. The epidemiology of blood pressure and its worldwide management // Circ. Res. — 2015. — Vol. 116. — P. 925 — 936.
19. Sharp A. S., Tapp R. J., Thom S. A. et al. Tissue Doppler E/E’ ratio is apowerful predictor of primary cardiac events in a hypertensive population: an ASCOT substudy // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31. — P. 747 — 752.
20. Stergiou G. S., Bliziotis I. A. Home Blood pressure monitoring in the diagnosis and treatment of hypertension: a systematic review // Am. J. Hypertens. — 2011. — Vol. 24 (2). —P. 123 — 134.
21. Tapp R. J., Sharp A., Stanton A. V. et al. Differential effects of antihypertensive treatment on left ventricular diastolic function: an ASCOT (Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial) substudy // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — Vol. 55 (17). —P. 1875 — 8181.
|
Исследование эффективности алгоритмизированной антигипертензивной терапии у пациентов с неосложненной артериальной гипертензией в зависимости от исходных показателей центральной гемодинамики и диастолической функции левого желудочкаЮ. В. РуденкоНациональный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев |
---|
Ключевые слова: артериальная гипертензия, антигипертензивная терапия, периндоприл, амлодипин, диастолическая функция левого желудочка.
Список литературы:
1. Амосова К. М., Руденко Ю. В., Рокита О. І. та ін. Ефективність уніфікованого покрокового алгоритму лікування для забезпечення контролю артеріального тиску у хворих з артеріальною гіпертензією в амбулаторній практиці: результати дослідження ПЕРФЕКТ // Серце і судини. — 2014. — № 1. — С. 34 — 46.
2. Горбась И. М. Эффективный контроль артериального давления: как достичь успеха? // Здоров'я України. — 2013. — № 1 (26). — С. 16 — 17.
3. Abraham I., Van Camp Y., Villa L. et al. Hierarchical modeling of patient and physician determinants of blood pressure outcomes in adherent vs nonadherent hypertensive patients: pooled analysis of 6 studies with 14,646 evaluable patients // J. Clin. Hypertens. (Greenwich). — 2013. — Vol. 15. — P. 663 — 673.
4. Avolio A., Van Bortel L., Boutouyrie P. et al. The role of pulse pressureamplification in arterial hypertension: experts’ opinion andreview of the data // Hypertension. — 2009. — Vol. 54. — P. 375 — 383.
5. Bangalore S., Kamalakkannan G., Parkar S. et al. Fixeddose combinations improve medication compliance: a metaanalysis // Am. J. Med. — 2007. — Vol. 120. — P. 713 — 719.
6. Barron A. J., Hughes A. D., Sharp A. et al. Long-term antihypertensive treatment fails to improve E/e′ despite regression of left ventricular mass an Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial Substudy // Hypertension. — 2014. — Vol. 63. — P. 252 — 258.
7. Dalen H., Thorstensen A., Vatten L. J. et al. Reference values and distribution of conventional echocardiographic Doppler measures and longitudinal tissue Doppler velocities in a population free from cardiovascular disease // Circ. Cardiovasc. Imaging. — 2010. — Vol. 3 (5). — P. 614 — 622.
8. Devereux R. B., Palmieri V., Sharpe N. et al. Effects of once-daily angiotensin-converting enzyme inhibition and calcium channel blockade-based antihypertensive treatment regimens on left ventricular hypertrophy and diastolic filling in hypertension. The Prospective Randomized Enalapril Study Evaluating Regression of Ventricular Enlargement (PRESERVE) Trial // Circulation. — 2001. — Vol. 104. —P. 1248 — 1254.
9. Drazner M. H. The progression of hypertensive heart disease // Circulation. — 2011. — Vol. 123. — P. 327 — 334.
10. Girerd X., Fourcade J., Brillet G. et al. The compliance evaluation test: a validated tool for detection of nonadherence among hypertensive treated patients // J. Hypertens. — 2001. — Vol. 19. — P. 74 S.
11. Haider A. W., Larson M. G., Franklin S. S., Levy D. Systolic bloodpressure, diastolic blood pressure, and pulse pressure as predictors of risk for congestive heart failure in the Framingham Heart Study // Ann. Intern. Med. — 2003. — Vol. 138. —P. 10 — 16.
12. Klingbeil A. U., Schneider M., Martus P. et al. A meta-analysis of the effects of treatment on left ventricular mass in essential hypertension // Am. J. Med. — 2003. — Vol. 115. — Р. 41 — 46.
13. Lang R. M., Badano L. P., Mor-Avi V. et al. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2015. — Vol. 28 (1). — P. 1 — 39.e14.
14. Lang R. M., Bierig M., Devereux R. B. et al. Chamber Quantification Writing Group; American Society of Echocardiography's Guidelines and Standards Committee; European Association of Echocardiography. Recommendations for chamber quantification: a report from the American Society of Echocardiography's Guidelines and Standards Committee and the Chamber Quantification Writing Group, developed in conjunction with the European Association of Echocardiography, a branch of the European Society of Cardiology // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2005. — Vol. 18 (12). — P. 1440 — 1463.
15. Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertens. — 2013. — Vol. 31. — P. 1281 — 1357.
16. Nagueh S. F., Smiseth O. A., Appleton C. P. et al. Recommendations for the Evaluation of Left Ventricular Diastolic Function by Echocardiography: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2016. — 29 (4). — P. 277 — 314.
17 Parati G., Stergiou G. S., Asmar R. et al. European Society of Hypertension guidelines for blood pressure monitoring at home: a summary report of the Second International Consensus Conference on Home Blood Pressure Monitoring // J. Hypertens. — 2008. — Vol. 26 (8). — P. 1505.
18. Rahimi K., Emdin C. A., MacMahon S. The epidemiology of blood pressure and its worldwide management // Circ. Res. — 2015. — Vol. 116. — P. 925 — 936.
19. Sharp A. S., Tapp R. J., Thom S. A. et al. Tissue Doppler E/E’ ratio is apowerful predictor of primary cardiac events in a hypertensive population: an ASCOT substudy // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31. — P. 747 — 752.
20. Stergiou G. S., Bliziotis I. A. Home Blood pressure monitoring in the diagnosis and treatment of hypertension: a systematic review // Am. J. Hypertens. — 2011. — Vol. 24 (2). —P. 123 — 134.
21. Tapp R. J., Sharp A., Stanton A. V. et al. Differential effects of antihypertensive treatment on left ventricular diastolic function: an ASCOT (Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial) substudy // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — Vol. 55 (17). —P. 1875 — 8181.
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Морфологічні зміни стінок здухвинних артерій свиней після імплантації спірального пристрою для закриття артеріальної протоки із β-цирконієвого сплаву (Попереднє повідомлення)Ю. В. Панічкін1, І. О. Скиба2, В. П. Захарова1, М. Л. Журавльова1, В. М. Бешляга1, Є. В. Бешляга1, Ю. О. Ружин11 ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», Київ |
---|
Ключові слова: відкрита артеріальна протока, серцевий оклюдер, біологічна модель, β-цирконієвий сплав.
Список літератури:
1. Кулєш Д. В., Скиба І. О., Карасевська О. П. та ін. Микроструктура, механические свойства и биосовместимость нового Zr-Ti-Nb сплава // Пластична та реконструктивна хірургія. — 2011. — № 2 (XVII). — С. 44 — 50.
2. Паничкин Ю. В., Скиба И. А., Захарова В. П. и др. Особенности методики проведения доклинического эксперимента по имплантации окклюдера из β-циркониевого сплава на свиньях как биологической модели // Серце і судини. — 2015. — № 4 (52). — С. 25 — 30.
3. Скиба И. А., Карасевская О. П., Мордюк Б. Н. и др. Влияние инициируемого деформацией β → ϖ превращения на механическое поведение β-сплавов титана и циркония // Металлофизика и новейшие технологии. — 2009. — Т. 31, № 11. — C. 1573 — 1586.
4. Bass J. L. , Wikson N. Transcatheter occkusion of the patent ductus arteriosus in infants. Experimental testing of a new amplatzer levice // Catheter Cardiovasc. Intervent. — 2014. — Vol. 83. — P. 250 — 255.
5. Burian M., Neumann T., Weber M. et al. Nickel release, a possible indicator for the duration of antiplatelet treatment, from a nickel cardiac device in vivo: a study in patients with atrial septal defects implanted with an Amplatzer occlude // Int. J. Clin. Pharmacol. Ther. — 2006. — Vol. 44. — P. 107 — 112.
6. Celiker A., Aypar E., Karagoz T. et al. Transcatheter closure of patent ductus arteriosus with Nit-Occlud coils // Catheter Cardiovasc. Intervent. — 2005. — Vol. 65. — P. 569 — 576.
7. Gruenstein D. H., Bass J. L. Experimental tvaluation of a new articulated Amplatzer ductal occlude device without fabric // Catheter Cardiovasc. Intervent. — 2009. — Vol. 74. — P. 482 — 487.
8. Krichenko A., Benson L. N., Burrows P. et al. Angiograph classification of the isolated persistently patent ductus arteriosus and implications for percutaneous catheter occlusion // Am. J. Cardiol. — 1989. — Vol. 623. — P. 877 — 880.
9. Niinomi M. Mechanical biocompatibilities of titanium alloys for biomedical applications // J. Mech. Behav. Biomed. Mater. — 2008. — Vol. 1. — P. 30 — 42.
10. Portsmann W., Wierny L., Warnke H. Catheter closure of patent ductus arteriesus: 62 cases treated without thoracotomy // Radiol. Clin. North Am. — 1971. — Vol. 9. — P. 203 — 218.
11. Ryhanen J., Niemi E., Serlo W. et al. Biocompatibility of nickel-titanium shape memory metal and its corrosion behavior in human cell cultures // J. Biomed Mater. Res. — 1997. — Vol. 35 (45). — P. 1 — 7.
12. Sigler M., Jux C. Biocompatibility of septal defect closure devices // Heart. — 2007. — Vol. 93. — P. 444 — 449.
13. Trepanier C., Venugopalan R., Messer R. Z.J., Pelton A. R. Effect of Passivation treatments on nickel release from nitinol // Society for Biomaterial. — 6th World Biomaterials Congress. — 2000. — P. 1043.
Інше: Стаття надійшла до редакції 11 жовтня 2016 р.
Панiчкiн Юрiй Володимирович, д. мед. н., проф., зав. вiддiлу
01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 42/11. Тел./факс (44) 275-43-11
|
Морфологические изменения стенок подвздошных артерий свиней после имплантации спирального устройства для закрытия артериального протока из β-циркониевого сплава (предварительное сообщение)Ю. В. Паничкин1, И. А. Скиба2, В. П. Захарова1, М. Л. Журавлёва1, В. М. Бешляга1, Е. В. Бешляга1, Ю. А. Ружин11 ГУ «Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии имени Н. М. Амосова НАМН Украины», Киев |
---|
Ключевые слова: открытый артериальный проток, сердечный окклюдер, биологическая модель, β-циркониевый сплав.
Список литературы:
1. Кулєш Д. В., Скиба І. О., Карасевська О. П. та ін. Микроструктура, механические свойства и биосовместимость нового Zr-Ti-Nb сплава // Пластична та реконструктивна хірургія. — 2011. — № 2 (XVII). — С. 44 — 50.
2. Паничкин Ю. В., Скиба И. А., Захарова В. П. и др. Особенности методики проведения доклинического эксперимента по имплантации окклюдера из β-циркониевого сплава на свиньях как биологической модели // Серце і судини. — 2015. — № 4 (52). — С. 25 — 30.
3. Скиба И. А., Карасевская О. П., Мордюк Б. Н. и др. Влияние инициируемого деформацией β → ϖ превращения на механическое поведение β-сплавов титана и циркония // Металлофизика и новейшие технологии. — 2009. — Т. 31, № 11. — C. 1573 — 1586.
4. Bass J. L. , Wikson N. Transcatheter occkusion of the patent ductus arteriosus in infants. Experimental testing of a new amplatzer levice // Catheter Cardiovasc. Intervent. — 2014. — Vol. 83. — P. 250 — 255.
5. Burian M., Neumann T., Weber M. et al. Nickel release, a possible indicator for the duration of antiplatelet treatment, from a nickel cardiac device in vivo: a study in patients with atrial septal defects implanted with an Amplatzer occlude // Int. J. Clin. Pharmacol. Ther. — 2006. — Vol. 44. — P. 107 — 112.
6. Celiker A., Aypar E., Karagoz T. et al. Transcatheter closure of patent ductus arteriosus with Nit-Occlud coils // Catheter Cardiovasc. Intervent. — 2005. — Vol. 65. — P. 569 — 576.
7. Gruenstein D. H., Bass J. L. Experimental tvaluation of a new articulated Amplatzer ductal occlude device without fabric // Catheter Cardiovasc. Intervent. — 2009. — Vol. 74. — P. 482 — 487.
8. Krichenko A., Benson L. N., Burrows P. et al. Angiograph classification of the isolated persistently patent ductus arteriosus and implications for percutaneous catheter occlusion // Am. J. Cardiol. — 1989. — Vol. 623. — P. 877 — 880.
9. Niinomi M. Mechanical biocompatibilities of titanium alloys for biomedical applications // J. Mech. Behav. Biomed. Mater. — 2008. — Vol. 1. — P. 30 — 42.
10. Portsmann W., Wierny L., Warnke H. Catheter closure of patent ductus arteriesus: 62 cases treated without thoracotomy // Radiol. Clin. North Am. — 1971. — Vol. 9. — P. 203 — 218.
11. Ryhanen J., Niemi E., Serlo W. et al. Biocompatibility of nickel-titanium shape memory metal and its corrosion behavior in human cell cultures // J. Biomed Mater. Res. — 1997. — Vol. 35 (45). — P. 1 — 7.
12. Sigler M., Jux C. Biocompatibility of septal defect closure devices // Heart. — 2007. — Vol. 93. — P. 444 — 449.
13. Trepanier C., Venugopalan R., Messer R. Z.J., Pelton A. R. Effect of Passivation treatments on nickel release from nitinol // Society for Biomaterial. — 6th World Biomaterials Congress. — 2000. — P. 1043.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Рівень галектину-3 у хворих на гіпертрофічну кардіоміопатіюВ. І. Целуйко, С. ДагхарХарківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України |
---|
Ключові слова: гіпертрофічна кардіоміопатія, клініко-анамнестичні дані, галектин-3, кореляційний аналіз.
Список літератури:
1. Аверкина Н. В., Габрученко С. А., Овчинников А. Г. и др. Оценка перфузии миокарда у больных с гипертрофической кардиомиопатией в сопоставлении с клиническими и эхографическими данными // Терапевтический архив. — 2003. — № 4. — С. 20 — 25.
2. Березин А. Е. Биологические маркеры при хронической сердечной недостаточности: ожидания, реальность, перспективы // Серцева недостатність. — 2013. — № 1. — С. 5 — 15.
3. Богданов Д. В. Сферическое ремоделирование левого предсердия при гипертрофической необструктивной кардиомиопатии // Кардиология. — 2012. — Т. 52, № 4. — С. 49 — 52.
4. Гямджян К. А., Драпкина О. М., Максимов М. Л. Галектин-3: клиническая и прогностическая ценность определения у пациентов с ХСН // Сердечная недостаточность. — 2014. — Т. 82, № 1. — С. 51 — 55.
5. Лакомкин С. В., Скворцов А. А., Горюнова Т. В. и др. Галектин-3 — новый маркер диагностики и прогноза хронической сердечной недостаточности // Кардиология. — 2012. — № 3. — С. 45 — 51.
6. Целуйко В. И., Жадан А. В. Холтеровское мониторирование электрокардиограммы при некоторых кардиомиопатиях // Ліки України. — 2011. — № 9 (155). — С. 20 — 25.
7. Elliott P. M., Anastasakis A., Borger M. A. et al. ESC Guidelines on diagnosis and management of hypertrophic cardiomyopathy. The Task Force for the Diagnosis and Management of Hypertrophic Cardiomyopathy of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 35. — P. 2733 — 2779.
8. Christenson R. H., Duh S. H., Wu A. H. et al. Multi-center determination of galectin-3 assay performance characteristics: anatomy of a novel assay for use in heart failure // Clin. Biochem. — 2010. — Vol. 43. — P. 683 — 690.
9. De Boer R. A., van Veldhuisen D. J., Gansevoort R. T. et al. The fibrosis marker galectin-3 and outcome in the general population // J. Intern. Med. — 2012. — Vol. 272. — P. 55 — 64.
10. Li L.-С., Li J., Gao J. Functions of galectin-3 and its role in fibrotic diseases // J. Pharmacol. Exp. Ther. — 2014. — Vol. 351. — P. 336 — 343.
11. Lok D. J., van Der Meer P., de la Porte P. W. et al. Prognostic value of galectin-3, a novel marker of fibrosis, in patients with chronic heart failure: data from the DEAL-HF study // Clin. Res. Cardiol. — 2010. — Vol. 99. — P. 323 — 328.
12. Maron B. J., Ommen S. R., Semsarian C. et al. Hypertrophic Cardiomyopathy: Present and Future, With Translation Into Contemporary Cardiovascular Medicine // J. Am. Col. Cardiol. — 2014. — Vol. 64, Iss. 1. — P. 83 — 99.
Інше: Стаття надійшла до редакції 21 жовтня 2016 р.
Целуйко Віра Йосипівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри кардіології і функціональної діагностики
E-mail: tseluyko@inbox.ru
|
Уровень галектина-3 у больных гипертрофической кардиомиопатиейВ. И. Целуйко, С. ДагхарХарьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины |
---|
Ключевые слова: гипертрофическая кардиомиопатия, клинико-анамнестические данные, галектин-3, корреляционный анализ.
Список литературы:
1. Аверкина Н. В., Габрученко С. А., Овчинников А. Г. и др. Оценка перфузии миокарда у больных с гипертрофической кардиомиопатией в сопоставлении с клиническими и эхографическими данными // Терапевтический архив. — 2003. — № 4. — С. 20 — 25.
2. Березин А. Е. Биологические маркеры при хронической сердечной недостаточности: ожидания, реальность, перспективы // Серцева недостатність. — 2013. — № 1. — С. 5 — 15.
3. Богданов Д. В. Сферическое ремоделирование левого предсердия при гипертрофической необструктивной кардиомиопатии // Кардиология. — 2012. — Т. 52, № 4. — С. 49 — 52.
4. Гямджян К. А., Драпкина О. М., Максимов М. Л. Галектин-3: клиническая и прогностическая ценность определения у пациентов с ХСН // Сердечная недостаточность. — 2014. — Т. 82, № 1. — С. 51 — 55.
5. Лакомкин С. В., Скворцов А. А., Горюнова Т. В. и др. Галектин-3 — новый маркер диагностики и прогноза хронической сердечной недостаточности // Кардиология. — 2012. — № 3. — С. 45 — 51.
6. Целуйко В. И., Жадан А. В. Холтеровское мониторирование электрокардиограммы при некоторых кардиомиопатиях // Ліки України. — 2011. — № 9 (155). — С. 20 — 25.
7. Elliott P. M., Anastasakis A., Borger M. A. et al. ESC Guidelines on diagnosis and management of hypertrophic cardiomyopathy. The Task Force for the Diagnosis and Management of Hypertrophic Cardiomyopathy of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 35. — P. 2733 — 2779.
8. Christenson R. H., Duh S. H., Wu A. H. et al. Multi-center determination of galectin-3 assay performance characteristics: anatomy of a novel assay for use in heart failure // Clin. Biochem. — 2010. — Vol. 43. — P. 683 — 690.
9. De Boer R. A., van Veldhuisen D. J., Gansevoort R. T. et al. The fibrosis marker galectin-3 and outcome in the general population // J. Intern. Med. — 2012. — Vol. 272. — P. 55 — 64.
10. Li L.-С., Li J., Gao J. Functions of galectin-3 and its role in fibrotic diseases // J. Pharmacol. Exp. Ther. — 2014. — Vol. 351. — P. 336 — 343.
11. Lok D. J., van Der Meer P., de la Porte P. W. et al. Prognostic value of galectin-3, a novel marker of fibrosis, in patients with chronic heart failure: data from the DEAL-HF study // Clin. Res. Cardiol. — 2010. — Vol. 99. — P. 323 — 328.
12. Maron B. J., Ommen S. R., Semsarian C. et al. Hypertrophic Cardiomyopathy: Present and Future, With Translation Into Contemporary Cardiovascular Medicine // J. Am. Col. Cardiol. — 2014. — Vol. 64, Iss. 1. — P. 83 — 99.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Стан артеріальної гемодинаміки за даними аналізу пульсової хвилі в молодих дорослих з ювенільним ідіопатичним артритомК. М. Амосова1, М. Б. Джус1, Т. В. Марушко2, Н. В. Шишкіна1, О. І. Рокита1, Г. В. Мостбауер1, Т. А. Карасевська1, О. І. Івашківський31 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ |
---|
Ключові слова: Ключові слова: ювенільний ідіопатичний артрит, звуження суглобових щілин, сурогатні маркери атеросклерозу, швидкість поширення пульсової хвилі, індекс аугментації, артеріальний тиск.
Список літератури:
1. Амосова К. М., Яременко О. Б., Матіящук І. Г. та ін. Традиційні та специфічні фактори ризику розвитку атеросклерозу у хворих на системний червоний вовчак // Укр. ревм. журн. — 2012. — № 47 — С. 5 — 11.
2. Agca R., Heslinga S. C., Rollefstad S. et al. EULAR recommendations for cardiovascular risk management in patients with rheumatoid arthritis and other inflammatory joint diseases: 2014/15 update // Ann. Rheum. Dis. — doi: 10.1136/annrheumdis-2016 — 209775.
3. Anderson J., Caplan L., Yazdany J. et al. Rheumatoid arthritis disease activity measures: American College of Rheumatology recommendations for use in clinical practice // Arthritis Care Res. (Hoboken). — 2012. — N 64 (5). — P. 640 — 647.
4. Aulie H. A., Selvaag A. M., Günther A. et al. Arterial haemodynamics and coronary artery calcification in adult patients with juvenile idiopathic arthritis // Ann. Rheum. Dis. — 2015. — N 74. — P. 1515 — 1521.
5. Avolio A., van Bortel L., Boutouyrie P. et al. The role of pulse pressure amplification in arterial hypertension: experts’ opinion and review of the data // Hypertension. — 2009. — N 54. — P. 375 — 383.
6. Barsalou J., Bradley T. J., Silverman E. D. Cardiovascular risk in pediatric-onset rheumatological disease // Arthritis Research & Therapy. — 2013. — N 15. — P. 212.
7. Benetos A., Thomas F., Joly L. Pulse pressure amplification: a mechanical biomarker of cardiovascular risk // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — N 55. — P. 1032 — 1037.
8. Bertilsson L., Anderson-Gare B., Fasth A. et al. Disease course, outcome and predictors of outcome in a population-based juvenile chronic arthritis cohort followed for 17 years // J. Rheumatol. — 2013. — N 40. — P. 715 — 724.
9. Breda L., Di Marzio D., Giannini C. et al. Relationship between inflammatory markers, oxidant–antioxidant status and intima-media thickness in prepubertal children with juvenile idiopathic arthritis // Clin. Res. Cardiol. — 2013. — N 102. — P. 63 — 71.
10. Consolaro A., Bracciolini G., Ruperto N. et al. Remission, minimal disease activity, and acceptable symptom state in juvenile idiopathic arthritis: defining criteria based on the juvenile arthritis disease activity score // Arthritis Rheum. — 2012. — N 64. — P. 2366 — 2374.
11. Goff D. C., Lloyd-Jones D. M., Bennett G. et al. 2013 ACC/AHA Guideline on the Assessment of Cardiovascular Risk. A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines // Circulation. — 2013. — N 12. — 01.cir.0000437741.48606.98
12. Fantin F., Mattocks A., Bulpitt Christopher J. et al. Is augmentation index a good measure of vascular stiffness in the elderly? // Age and Ageing. — 2007. — Vol. 36. — P. 43 — 48.
13. Kelt I., Uren N. Cardiovascular risk in rheumatoid arthritis // Br. J. Cardiol. — 2009. — Vol. 16. — P. 113 — 115.
14. Laurent S., Cockcroft J., Van Bortel L. et al. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27. — P. 2588 — 2605.
15. Mackenzie I. S., Wilkinson I. B., Cockcroft J. R. Assessment of arterial stiffness in clinical practice // Q. J. Med. — 2002. — Vol. 95. — P. 67 — 74.
16. McEniery C. M., Yasmin Х., McDonnell B. et al. Central pressure: variability and impact of cardiovascular risk factors: the Anglo-Cardiff Collaborative Trial II // Hypertension. — 2008. — N 51. — P. 1476 — 1482.
17. McEniery C. M., Yasmin Х., Hall I. R., Qasem A. et al. Normal vascular aging: differential effects on wave reflection and pulse wave velocity. The Anglo-Cardiff Collaborative Trial (ACCT) // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — Vol. 46. — P. 1753 — 1760.
18. Miyashita H. Clinical assessment of central blood pressure // Curr. Hypertens. Rev. — 2012. — Vol. 8. — P. 80 — 90.
19. Papaioannou T.G., Protogerou A.D., Stefanadis C. What to anticipate from pulse pressure amplification // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — N 55. — P. 1038 — 1040.
20. Pauca A. L., O’Rourke M. F., Kon N. D. Prospective evaluation of a method for estimating ascending aortic pressure from the radial artery pressure waveform // Hypertension. — 2001. — N 38. — P. 932 — 937.
21. Peters M. J., Symmons D. P., McCarey D. et al. EULAR evidence-based recommendations for cardiovascular risk management in patients with rheumatoid arthritis and other forms of inflammatory arthritis // Ann. Rheum. Dis. — 2010. — Vol. 69. — P. 325 — 331.
22. Petty R. E., Southwood T. R., Manners P. et al. International League of Associations for Rheumatology classification of juvenile idiopathic arthritis: second revision, Edmonton 2001 // J. Rheumatol. — 2004. — N 31. — P. 390 — 392.
23. Ravelli A., Martini A. Juvenile idiopathic arthritis // Lancet. — 2007. — N 3. — P. 767 — 778.
24. Segers P., Mahieu D., Kips J. et al. Amplification of the pressure pulse in the upper limb in healthy, middle-aged men and women // Hypertension. — 2009. — N 54. — P. 414 — 420.
25. Sehestedt T., Jeppesen J., Hansen T. W. et al. Thresholds for pulse wave velocity, urine albumin creatinine ratio and left ventricular mass index using SCORE, Flamingam and ESH/ESC risk chart // J. Hypertens. — 2012. — N 30. — P. 1928 — 1936.
26. Vlachopoulos C., Aznaouridis K., Stefanadis C. Prediction of cardiovascular events and all-cause mortality with arterial stiffness: a systematic review and meta-analysis // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — N 30. — P. 1318 — 1327.
27. Van Bortel L. M., Laurent S., Boutouyrie P. et al. Expert consensus document on the measurement of aortic stiffness in daily practice using carotid-femoral pulse wave velocity // J. Hypertens. — 2012. — N 30. — P. 445 — 448.
28. Van Halm V. P., Peters M. J. L., Voskuyl A. E. et al. Rheumatoid arthritis versus diabetes as a risk factor for cardiovascular disease: a cross-sectional study, the CARRE Investigation // Ann. Rheum. Dis. — 2009. — N 68. — P. 1395 — 1400.
29. Van der Heijde D. M. How to read radiographs according to the Sharp/van der Heijde method // J. Rheumatol. — 2000. — N 27. — P. 261 — 263.
30. Vlahos A. P., Theocharis P., Bechlioulis A. et. al. Changes in vascular function and structure in juvenile idiopathic arthritis // Arthritis Care Res. (Hoboen). — 2011. — N 63. — P. 1736 — 1744.
31. Wilkinson I. В., MacCallum D. F., Rooijmans G. D. et al. Increased augmentation index and systolic stress in type 1 diabetes mellitus // QS Med. — 2000. — N 93. — P. 441 — 448.
32. Ogedegbe G., Pickering T. Principles and techniques of blood pressure measurement // Cardiol. Clin. — 2010. — N 28. — P. 571 — 586. doi: 10.1016/j.ccl.2010.07.006
33. Wolfe F., Sharp J. T. Radiographic outcome of recent-onset rheumatoid arthritis: a 19-year study of radiographic progression // Arthritis Rheum. — 1998. — N 41. — P. 1571 — 1582.
34. Wilson P. W., D’Agostino, Levy R. B. et al. Prediction of coronary heart disease using risk factor categories // Circulation. — 1998. — N 97. — P. 1837 — 1847. doi:10.1161/01.CIR.97.18.1837. PMID 9603539.
Інше: Стаття надійшла до редакції 20 жовтня 2016 р.
Амосова Катерина Миколаївна, чл.-кор. НАМН України, д. мед. н., проф., ректор Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, проф. кафедри
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-14-46
|
Состояние артериальной гемодинамики по данным анализа пульсовой волны у молодых взрослых с ювенильным идиопатическим артритомЕ. Н. Амосова1, М. Б. Джус1, Т. В. Марушко2, Н. В. Шишкина1, О. И. Рокита1, Г. В. Мостбауер1, Т. А. Карасевская1, А. И. Ивашковский31 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев |
---|
Ключевые слова: ювенильный идиопатический артрит, сужение суставных щелей, суррогатные маркеры атеросклероза, скорость распространения пульсовой волны, индекс аугментации, артериальное давление.
Список литературы:
1. Амосова К. М., Яременко О. Б., Матіящук І. Г. та ін. Традиційні та специфічні фактори ризику розвитку атеросклерозу у хворих на системний червоний вовчак // Укр. ревм. журн. — 2012. — № 47 — С. 5 — 11.
2. Agca R., Heslinga S. C., Rollefstad S. et al. EULAR recommendations for cardiovascular risk management in patients with rheumatoid arthritis and other inflammatory joint diseases: 2014/15 update // Ann. Rheum. Dis. — doi: 10.1136/annrheumdis-2016 — 209775.
3. Anderson J., Caplan L., Yazdany J. et al. Rheumatoid arthritis disease activity measures: American College of Rheumatology recommendations for use in clinical practice // Arthritis Care Res. (Hoboken). — 2012. — N 64 (5). — P. 640 — 647.
4. Aulie H. A., Selvaag A. M., Günther A. et al. Arterial haemodynamics and coronary artery calcification in adult patients with juvenile idiopathic arthritis // Ann. Rheum. Dis. — 2015. — N 74. — P. 1515 — 1521.
5. Avolio A., van Bortel L., Boutouyrie P. et al. The role of pulse pressure amplification in arterial hypertension: experts’ opinion and review of the data // Hypertension. — 2009. — N 54. — P. 375 — 383.
6. Barsalou J., Bradley T. J., Silverman E. D. Cardiovascular risk in pediatric-onset rheumatological disease // Arthritis Research & Therapy. — 2013. — N 15. — P. 212.
7. Benetos A., Thomas F., Joly L. Pulse pressure amplification: a mechanical biomarker of cardiovascular risk // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — N 55. — P. 1032 — 1037.
8. Bertilsson L., Anderson-Gare B., Fasth A. et al. Disease course, outcome and predictors of outcome in a population-based juvenile chronic arthritis cohort followed for 17 years // J. Rheumatol. — 2013. — N 40. — P. 715 — 724.
9. Breda L., Di Marzio D., Giannini C. et al. Relationship between inflammatory markers, oxidant–antioxidant status and intima-media thickness in prepubertal children with juvenile idiopathic arthritis // Clin. Res. Cardiol. — 2013. — N 102. — P. 63 — 71.
10. Consolaro A., Bracciolini G., Ruperto N. et al. Remission, minimal disease activity, and acceptable symptom state in juvenile idiopathic arthritis: defining criteria based on the juvenile arthritis disease activity score // Arthritis Rheum. — 2012. — N 64. — P. 2366 — 2374.
11. Goff D. C., Lloyd-Jones D. M., Bennett G. et al. 2013 ACC/AHA Guideline on the Assessment of Cardiovascular Risk. A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines // Circulation. — 2013. — N 12. — 01.cir.0000437741.48606.98
12. Fantin F., Mattocks A., Bulpitt Christopher J. et al. Is augmentation index a good measure of vascular stiffness in the elderly? // Age and Ageing. — 2007. — Vol. 36. — P. 43 — 48.
13. Kelt I., Uren N. Cardiovascular risk in rheumatoid arthritis // Br. J. Cardiol. — 2009. — Vol. 16. — P. 113 — 115.
14. Laurent S., Cockcroft J., Van Bortel L. et al. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27. — P. 2588 — 2605.
15. Mackenzie I. S., Wilkinson I. B., Cockcroft J. R. Assessment of arterial stiffness in clinical practice // Q. J. Med. — 2002. — Vol. 95. — P. 67 — 74.
16. McEniery C. M., Yasmin Х., McDonnell B. et al. Central pressure: variability and impact of cardiovascular risk factors: the Anglo-Cardiff Collaborative Trial II // Hypertension. — 2008. — N 51. — P. 1476 — 1482.
17. McEniery C. M., Yasmin Х., Hall I. R., Qasem A. et al. Normal vascular aging: differential effects on wave reflection and pulse wave velocity. The Anglo-Cardiff Collaborative Trial (ACCT) // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — Vol. 46. — P. 1753 — 1760.
18. Miyashita H. Clinical assessment of central blood pressure // Curr. Hypertens. Rev. — 2012. — Vol. 8. — P. 80 — 90.
19. Papaioannou T.G., Protogerou A.D., Stefanadis C. What to anticipate from pulse pressure amplification // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — N 55. — P. 1038 — 1040.
20. Pauca A. L., O’Rourke M. F., Kon N. D. Prospective evaluation of a method for estimating ascending aortic pressure from the radial artery pressure waveform // Hypertension. — 2001. — N 38. — P. 932 — 937.
21. Peters M. J., Symmons D. P., McCarey D. et al. EULAR evidence-based recommendations for cardiovascular risk management in patients with rheumatoid arthritis and other forms of inflammatory arthritis // Ann. Rheum. Dis. — 2010. — Vol. 69. — P. 325 — 331.
22. Petty R. E., Southwood T. R., Manners P. et al. International League of Associations for Rheumatology classification of juvenile idiopathic arthritis: second revision, Edmonton 2001 // J. Rheumatol. — 2004. — N 31. — P. 390 — 392.
23. Ravelli A., Martini A. Juvenile idiopathic arthritis // Lancet. — 2007. — N 3. — P. 767 — 778.
24. Segers P., Mahieu D., Kips J. et al. Amplification of the pressure pulse in the upper limb in healthy, middle-aged men and women // Hypertension. — 2009. — N 54. — P. 414 — 420.
25. Sehestedt T., Jeppesen J., Hansen T. W. et al. Thresholds for pulse wave velocity, urine albumin creatinine ratio and left ventricular mass index using SCORE, Flamingam and ESH/ESC risk chart // J. Hypertens. — 2012. — N 30. — P. 1928 — 1936.
26. Vlachopoulos C., Aznaouridis K., Stefanadis C. Prediction of cardiovascular events and all-cause mortality with arterial stiffness: a systematic review and meta-analysis // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — N 30. — P. 1318 — 1327.
27. Van Bortel L. M., Laurent S., Boutouyrie P. et al. Expert consensus document on the measurement of aortic stiffness in daily practice using carotid-femoral pulse wave velocity // J. Hypertens. — 2012. — N 30. — P. 445 — 448.
28. Van Halm V. P., Peters M. J. L., Voskuyl A. E. et al. Rheumatoid arthritis versus diabetes as a risk factor for cardiovascular disease: a cross-sectional study, the CARRE Investigation // Ann. Rheum. Dis. — 2009. — N 68. — P. 1395 — 1400.
29. Van der Heijde D. M. How to read radiographs according to the Sharp/van der Heijde method // J. Rheumatol. — 2000. — N 27. — P. 261 — 263.
30. Vlahos A. P., Theocharis P., Bechlioulis A. et. al. Changes in vascular function and structure in juvenile idiopathic arthritis // Arthritis Care Res. (Hoboen). — 2011. — N 63. — P. 1736 — 1744.
31. Wilkinson I. В., MacCallum D. F., Rooijmans G. D. et al. Increased augmentation index and systolic stress in type 1 diabetes mellitus // QS Med. — 2000. — N 93. — P. 441 — 448.
32. Ogedegbe G., Pickering T. Principles and techniques of blood pressure measurement // Cardiol. Clin. — 2010. — N 28. — P. 571 — 586. doi: 10.1016/j.ccl.2010.07.006
33. Wolfe F., Sharp J. T. Radiographic outcome of recent-onset rheumatoid arthritis: a 19-year study of radiographic progression // Arthritis Rheum. — 1998. — N 41. — P. 1571 — 1582.
34. Wilson P. W., D’Agostino, Levy R. B. et al. Prediction of coronary heart disease using risk factor categories // Circulation. — 1998. — N 97. — P. 1837 — 1847. doi:10.1161/01.CIR.97.18.1837. PMID 9603539.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Модель формування контрольованої ішемії нижньої кінцівки у кроляН. Ю. Літвінова, В. А. Черняк, Д. Є. ДубенкоНаціональний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ |
---|
Ключові слова: контрольована ішемія нижньої кінцівки у кроля, хронічна критична ішемія нижньої кінцівки, атеросклероз, захворювання периферичних артерій.
Список літератури:
1. Гиндзе Б. К. Атлас анатомии животных // Селхозгиз. — 1937. — С. 386 — 389.
2. Дзержинский Ф. Я. Сравнительная анатомия позвоночных // AспектПресс. — 2005. — С. 27 — 35.
3. Жеденов В. Н. Анатомия кролика // Советская наука. — 1987. — С. 188 — 196.
4. Зербіно Д. Д., Соломенчук Т. М., Скибчик В. А. Атеросклероз як одна з форм артеріосклерозу: дискусійні питання // Серце і судини. — 2001. — № 1. — P. 101 — 106
5. Hershey J. C., Baskin E. P., Glass J. D. et al. Revascularization in the rabbit hindlimb: dissociation between capillary sprouting and arteriogenesis // Cardiovasc. Res. — 2001. — 49. — P. 618 — 625.
6. Lee S. Y., Lee S., Lee J. et al. Non-invasive stem cell tracking in hindlimb ischemia animal model using bio-orthogonal copper-free click chemistry // Biochem. Biophys. Res. Com. — 2016. — 28. — P. 5 — 7.
7. Niiyama H., Huang N. F., Rollins M. D., Cooke J. P. Murine model of hindlimb ischemia // Vis. Exp. — 2009. — 23. — P. 1035.
8. Pu L. Q., Jackson S., Lachapelle K. J. et al. A persistent hindlimb ischemia model in the rabbit // J. Invest. Surg. — 1994. — 7 (1). — P. 49 — 60.
9. Vincent K. A., Shyu K.-G., Luo Y. et al. Angiogenesis Is induced in a rabbit model of hindlimb ischemia by naked DNA encoding an HIF-1α/VP16 Hybrid Transcription Factor // Circulation. — 2000. — 102. — P. 2255 — 2261.
10. Xiang Q., Hong D., Liao Y. et al. Overexpression of Gremlin1 in Mesenchymal Stem Cells Improves Hindlimb Ischemia in Mice by Enhancing Cell Survival // J. Cell. Physiol. — 2016. — Aug; 31. — P. 12 — 15.
Інше: Стаття надійшла до редакції 16 жовтня 2016 р.
Літвінова Наталія Юріївна, к. мед. н., декан медичного факультету № 2, доцент кафедри хірургії № 4
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-15-60
|
Модель формирования контролируемой ишемии нижней конечности у кроликаН. Ю. Литвинова, В. А. Черняк, Д. Е. ДубенкоНациональный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев |
---|
Ключевые слова: контролируемая ишемия нижней конечности у кролика, хроническая ишемия нижней конечности, атеросклероз, заболевание периферических артерий.
Список литературы:
1. Гиндзе Б. К. Атлас анатомии животных // Селхозгиз. — 1937. — С. 386 — 389.
2. Дзержинский Ф. Я. Сравнительная анатомия позвоночных // AспектПресс. — 2005. — С. 27 — 35.
3. Жеденов В. Н. Анатомия кролика // Советская наука. — 1987. — С. 188 — 196.
4. Зербіно Д. Д., Соломенчук Т. М., Скибчик В. А. Атеросклероз як одна з форм артеріосклерозу: дискусійні питання // Серце і судини. — 2001. — № 1. — P. 101 — 106
5. Hershey J. C., Baskin E. P., Glass J. D. et al. Revascularization in the rabbit hindlimb: dissociation between capillary sprouting and arteriogenesis // Cardiovasc. Res. — 2001. — 49. — P. 618 — 625.
6. Lee S. Y., Lee S., Lee J. et al. Non-invasive stem cell tracking in hindlimb ischemia animal model using bio-orthogonal copper-free click chemistry // Biochem. Biophys. Res. Com. — 2016. — 28. — P. 5 — 7.
7. Niiyama H., Huang N. F., Rollins M. D., Cooke J. P. Murine model of hindlimb ischemia // Vis. Exp. — 2009. — 23. — P. 1035.
8. Pu L. Q., Jackson S., Lachapelle K. J. et al. A persistent hindlimb ischemia model in the rabbit // J. Invest. Surg. — 1994. — 7 (1). — P. 49 — 60.
9. Vincent K. A., Shyu K.-G., Luo Y. et al. Angiogenesis Is induced in a rabbit model of hindlimb ischemia by naked DNA encoding an HIF-1α/VP16 Hybrid Transcription Factor // Circulation. — 2000. — 102. — P. 2255 — 2261.
10. Xiang Q., Hong D., Liao Y. et al. Overexpression of Gremlin1 in Mesenchymal Stem Cells Improves Hindlimb Ischemia in Mice by Enhancing Cell Survival // J. Cell. Physiol. — 2016. — Aug; 31. — P. 12 — 15.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Функціональний стан нирок у пацієнтів із систолічною хронічною серцевою недостатністю залежно від якості життяВ. П. Іванов, Ю. В. СавіцькаВінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова |
---|
Ключові слова: хронічна серцева недостатність, якість життя, фізична компонента здоров’я, психічна компонента здоров’я, мікроальбумінурія, швидкість клубочкової фільтрації.
Список літератури:
1. Ватутин Н. Т., Калинкина Н. В., Картамышева Е. В. и др. Депрессивные расстройства и хроническая сердечная недостаточность // Укр. кардіол. журн. — 2013. — № 3. — С. 117 — 124.
2. Воронков Л. Г., Паращенюк Л. П. Качество жизни при хронической сердечной недостаточности: актуальные аспекты. Часть I // Серцева недостатність. — 2010. — № 2. — С. 12—16.
3. Ефремова Е. В., Шутов А. М., Бородулина Е. О. Мотивация к лечению больных с хроническим кардиоренальным синдромом // Тер. арх. — 2015. — № 12. — С. 13—17.
4. Кишкун А. А. Руководство по лабораторным методам диагностики: [учебное пособие для врачей]. — М.: Гэотар-Медиа, 2007. — 800 с.
5. Колодяжная О. И. Гендерные и возрастные особенности кардиоренальных взаимоотношений и качества жизни у пациентов с хронической сердечной недостаточностью ишемического генеза: дисс. ...канд. мед. наук: 14.01.05. — Волгоград, 2015. — 210 с.
6. Радченко О. М., Кондратюк М. О. Прогностичне значення деяких клінічних та лабораторно-інструментальних параметрів для виживання пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю // Acta Medica Leopoliеnsia. — 2013. — Т. 19, № 3. — С. 21—28.
7. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ Statistica. — М.: МедиаСфера, 2006. — 312 с.
8. Терещенко С. Н., Ускач Т. М., Рябинина М. Н. Современные аспекты кардиоренального синдрома // Сердечная недостаточность. — 2008. — Т. 9, № 5. — С. 226—230.
9. Харченко Е. П. Сердечная недостаточность при кардиоренальных синдромах // Тер. архив. — 2013. — № 1. — С. 85—91.
10. Янковская В. Л., Ширяев О. Ю. Психосоматические аспекты качества жизни больных хронической сердечной недостаточностью // Молодой ученый. — 2014. — № 17. — С. 219 — 222.
11. Adams K. F., Fonarow G. C., Emerman C. L. et al. Characteristics and outcomes of patients hospitalized for heart failure in the United States: rationale, design, and preliminary observations from the first 100,000 cases in the Acute Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE) // Am. Heart J. — 2005. — Vol. 149 (2). — P. 209—216.
12. Bosselmann H., Egstrup M., Rossing K. et al. Prognostic significance of cardiovascular biomarkers and renal dysfunction in outpatients with systolic heart failure: a long term follow-up study // Int. J. Cardiol. — 2013. — 170 (2). — Р. 202—207.
13. Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease (2012) / KDIGO // Official Journal of the international Society of nephrology: Kidney international supplements. — 2013. — Vol. 3, N 1. — 163 p.
14. Damman K., McMurray J. J. Why and when should we worry about worsening renal function? // Eur. J. Heart Fail. — 2014. — Vol. 16, N 1. — Р. 4—5.
15. Damman K., Valente М. A. E., Voors A. A. et al. Renal impairment, worsening renal function and outcome in patients with heart failure: an updated meta-analysis // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 35, N 7. — Р. 455—469.
16. Hoekstra T., Jaarsma T., Veldhuisen D. J. et al. Quality of life and survival in patients with heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2013. — Vol. 15, N 1. — Р. 94—102.
17. Ronco C., House A., Haapio M. Cardiorenal syndrome: refining the definition of a complex symbiosis gone wrong // J. Intens. Care Med. — 2008. — Vol. 34, N 5. — P. 957—962.
18. Smith H. W. The kidney: structure and function in health and disease. — New York: Oxford University Press, 1951.
Інше: Стаття надійшла до редакції 19 жовтня 2016 р.
Савіцька Юлія Володимирівна, аспірант кафедри терапії з курсом загальної практики та сімейної медицини факультету післядипломної освіти
E-mail: savickaya_yulya@mail.ru
|
Функциональное состояние почек у пациентов с систолической хронической сердечной недостаточностью в зависимости от качества жизниВ. П. Иванов, Ю. В. СавицкаяВинницкий национальный медицинский университет имени Н. И. Пирогова |
---|
Ключевые слова: хроническая сердечная недостаточность, качество жизни, физический компонент здоровья, психический компонент здоровья, микроальбуминурия, скорость клубочковой фильтрации.
Список литературы:
1. Ватутин Н. Т., Калинкина Н. В., Картамышева Е. В. и др. Депрессивные расстройства и хроническая сердечная недостаточность // Укр. кардіол. журн. — 2013. — № 3. — С. 117 — 124.
2. Воронков Л. Г., Паращенюк Л. П. Качество жизни при хронической сердечной недостаточности: актуальные аспекты. Часть I // Серцева недостатність. — 2010. — № 2. — С. 12—16.
3. Ефремова Е. В., Шутов А. М., Бородулина Е. О. Мотивация к лечению больных с хроническим кардиоренальным синдромом // Тер. арх. — 2015. — № 12. — С. 13—17.
4. Кишкун А. А. Руководство по лабораторным методам диагностики: [учебное пособие для врачей]. — М.: Гэотар-Медиа, 2007. — 800 с.
5. Колодяжная О. И. Гендерные и возрастные особенности кардиоренальных взаимоотношений и качества жизни у пациентов с хронической сердечной недостаточностью ишемического генеза: дисс. ...канд. мед. наук: 14.01.05. — Волгоград, 2015. — 210 с.
6. Радченко О. М., Кондратюк М. О. Прогностичне значення деяких клінічних та лабораторно-інструментальних параметрів для виживання пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю // Acta Medica Leopoliеnsia. — 2013. — Т. 19, № 3. — С. 21—28.
7. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ Statistica. — М.: МедиаСфера, 2006. — 312 с.
8. Терещенко С. Н., Ускач Т. М., Рябинина М. Н. Современные аспекты кардиоренального синдрома // Сердечная недостаточность. — 2008. — Т. 9, № 5. — С. 226—230.
9. Харченко Е. П. Сердечная недостаточность при кардиоренальных синдромах // Тер. архив. — 2013. — № 1. — С. 85—91.
10. Янковская В. Л., Ширяев О. Ю. Психосоматические аспекты качества жизни больных хронической сердечной недостаточностью // Молодой ученый. — 2014. — № 17. — С. 219 — 222.
11. Adams K. F., Fonarow G. C., Emerman C. L. et al. Characteristics and outcomes of patients hospitalized for heart failure in the United States: rationale, design, and preliminary observations from the first 100,000 cases in the Acute Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE) // Am. Heart J. — 2005. — Vol. 149 (2). — P. 209—216.
12. Bosselmann H., Egstrup M., Rossing K. et al. Prognostic significance of cardiovascular biomarkers and renal dysfunction in outpatients with systolic heart failure: a long term follow-up study // Int. J. Cardiol. — 2013. — 170 (2). — Р. 202—207.
13. Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease (2012) / KDIGO // Official Journal of the international Society of nephrology: Kidney international supplements. — 2013. — Vol. 3, N 1. — 163 p.
14. Damman K., McMurray J. J. Why and when should we worry about worsening renal function? // Eur. J. Heart Fail. — 2014. — Vol. 16, N 1. — Р. 4—5.
15. Damman K., Valente М. A. E., Voors A. A. et al. Renal impairment, worsening renal function and outcome in patients with heart failure: an updated meta-analysis // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 35, N 7. — Р. 455—469.
16. Hoekstra T., Jaarsma T., Veldhuisen D. J. et al. Quality of life and survival in patients with heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2013. — Vol. 15, N 1. — Р. 94—102.
17. Ronco C., House A., Haapio M. Cardiorenal syndrome: refining the definition of a complex symbiosis gone wrong // J. Intens. Care Med. — 2008. — Vol. 34, N 5. — P. 957—962.
18. Smith H. W. The kidney: structure and function in health and disease. — New York: Oxford University Press, 1951.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Порівняльна оцінка вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі за допомогою реографії та ультразвукової допплерографіїЛ. В. Журавльова1, Н. А. Лопіна1, 2, І. В. Кузнецов2, Т. І. Єрмоленко1, О. В. Печенін3, В. Г. Сергєєв3, Д. Є. Волков4, Д. О. Лопін41 Харківський національний медичний університет |
---|
Ключові слова: швидкість поширення пульсової хвилі, жорсткість судин, реографія.
Список літератури:
1. Бідучак А. С., Шкробанець І. Д., Леонець С. І. Епідеміологічні особливості хвороб системи кровообігу в Україні й Чернівецькій області // Буковинський медичний вісник. — 2013. — Т. 17, № 3 (67). — Ч. 2. — С. 100 — 103.
2. Москаленко В. Ф., Гульчій О. П., Голубчиков М. В. та ін. Біостатистика / За ред. В. Ф. Москаленка. — К.: Книга плюс, 2009. — 184 с.
3. Стабільна ішемічна хвороба серця: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. — К., 2016. — 177 с.
4. Трухачёва Н. В. Математическая статистика в медико-биологических исследованиях применением пакета Statistica. — М.: ГЭОТАР Медиа, 2012. — 384 с.
5. Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги: Стабільна ішемічна хвороба серця / Hаказ МОЗ України від 02.03.2016 № 152. — 61 с.
6. Baguet J. -P., Kingwell B. A., Dart A. L. et al. Analysis of the regional pulse wave velocity by Doppler: methodology and reproducibility // J. Human Hypertens. — 2003. — Vol. 17. — P. 407 — 412.
7. Bland J. M., Altman D. G. Statistical method for assessing agreement between two methods of clinical measurement // Lancet. — 1986. — N 327. — P. 307 — 310.
8. Boutouyrie Р. et al. Determinants of pulse wave velocity in healthy people and in the presence of cardiovascular risk factors: ‘establishing normal and reference values’ // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31, suppl. 19. — P. 2338 — 2350.
9. Calabia J., Torguet P., Garcia M., Garcia I. Doppler ultrasound in the measurement of pulse wave velocity: agreement with the Complior method // Cardiovasc. Ultrasound. — 2011. — Vol. 9. — P. 13.
10. Cohen J. A coefficient of agreement for nominal scales // Educ. Psychol. Meas. — 1960. — Vol. 20. — P. 37 — 46.
11. Davies J. M., Bailey M. A., Griffin K. J., Scott D. J. Pulse wave velocity and the non-invasive methods used to assess it: Complior, SphygmoCor, Arteriograph and Vicorder // Vascular. — 2012. — Vol. 20, suppl. 6. — P. 342 — 349.
12. Jiang B., Liu B., McNeill K. L., Chowienczyk P. J. Measurement of pulse wave velocity using pulse wave doppler ultrasound: comparison with arterial tonometry // Ultrasound in Medicine and Biology. — 2008. — Vol. 34, suppl. 3. — P. 509 — 512.
13. Khoshdel A. R., Thakkinstian A., Carney S. L., Attia J. Estimation of an age-specific reference interval for pulse wave velocity: a meta-analysis // J. Hypertens. — 2006. — Vol. 24, suppl. 7. — P.1231 — 1237.
14. Kilic H., Yelgec S., Salih O. An invasive but simple and accurate method for ascending aorta-femoral artery pulse wave velocity measurement // Blood Press. — 2013. — Vol. 22, suppl. 1. — P. 45 — 50.
15. Laurent S., Cockcroft J., Van Bortel L. et al. European Network for Non-invasive Investigation of Large Arteries. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27. — P. 2588 — 2605.
16. Mancia G., De Backer G., Dominiczak A. Guidelines for the Management of Arterial Hypertension: The Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertens. — 2007. — Vol. 25. — P. 1105 — 1187.
17. Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. ESH/ESC guidelines for the management of arterial hypertension // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34. — P. 2159 — 2219.
18. Mihalcea D. J., Florescu M., Suran B. M. et al. Comparison of pulse wave velocity assessed by three different techniques: Arteriograph, Complior, and Echo-tracking // Heart Vessels. — 2016. — Vol. 31 (4). — P. 568 — 577.
19. Mitchell G. F., Hwang Sh. -J., Vasan R. S. Arterial stiffness and cardiovascular events: The Framingham Heart Study // Circulation. — 2010. — Vol. 121 (4). — P. 505 — 511.
20. Rajzer M. W., Wojciechowska W., Klocek M. et al. Comparison of aortic pulse wave velocity measured by three techniques: Complior, SphygmoCor and Arteriograph // J. Hypertens. — 2008. — Vol. 26, suppl. 10. — P. 2001 — 2007.
21. Salvi P., Magnani E., Valbusa F. Comparative study of methodologies for pulse wave velocity estimation // J. Human Hypertens. — 2008. — Vol. 22, suppl.10. — P. 669 — 677.
22. Shahin Y., Barakat H., Barnes R., Chetter I. The Vicorder device compared with SphygmoCor in the assessment of carotid-femoral pulse wave velocity in patients with peripheral arterial disease // Hypertens. Res. — 2013. — Vol. 36, suppl. 3. — P. 208 — 212.
23. Stea F., Bozec E., Millasseau S. et al. Comparison of the Complior Analyse device with Sphygmocor and Complior SP for pulse wave velocity and central pressure assessment // J. Hypertens. — 2014. — Vol. 32, suppl. 4. — P. 873 — 880.
24. Sugawara J., Hayashi K., Yokoi T. Carotid-femoral pulse wave velocity: impact of different arterial path length measurements // Artery Research. — 2010. — Vol. 4, suppl. 1. — P. 27 — 31.
25. Townsend R. R., Wilkinson I. B., Schiffrin E. L. et al. Recommendations for Improving and standardizing vascular research on arterial stiffness: a scientific statement from the American Heart Association // Hypertension. — 2015. — Vol. 66 (3). — P. 698 — 722.
26. Van Bortel L. et al. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27, suppl. 21. — P. 2588 — 2605.
27. Van Bortel L. M., Laurent S., Boutouyrie P. et al. Expert consensus document on the measurement of aortic stiffness in daily practice using carotid-femoral pulse wave velocity // J. Hypertens. — 2012. — Vol. 30, suppl. 3. — P. 445 — 448.
28. Weber T., Ammer M., Rammer M. et al. Noninvasive determination of carotid-femoral pulse wave velocity depends critically on assessment of travel distance: a comparison with invasive measurement // J. Hypertens. — 2009. — Vol. 27, suppl. 8. — P. 1624 — 1630.
29. Wilkinsona I. B., McEniery C. M., Schillaci G. ARTERY Society guidelines for validation of non-invasive haemodynamic measurement devices: Part 1, arterial pulse wave velocity // Artery Research. — 2010. — Vol. 4. — P. 34 — 40.
30. Willum-Hansen T., Staessen J. A., Torp-Pedersen C. et al. Prognostic value of aortic pulse wave velocity as index of arterial stiffness in the general population // Circulation. — 2006. — Vol. 113. — P. 664 — 670.
31. Wohlfahrt P., Krajčoviechová A., Seidlerová J. Lower-extremity arterial stiffness vs. aortic stiffness in the general population // Hypertens. Res. — 2013. — Vol. 36, suppl. 8. — P. 718 — 724.
Інше: Стаття надійшла до редакції 22 жовтня 2016 р.
Журавльова Лариса Володимирівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини № 3
E-mail: l.zhuravlyova@mail.ru
|
Сравнительная оценка измерения скорости распространения пульсовой волны с помощью реографии и ультразвуковой допплерографииЛ. В. Журавлёва1, Н. А. Лопина1, 2, И. В. Кузнецов2, Т. И. Ермоленко1, А. В. Печенин3, В. Г. Сергеев3, Д. Е. Волков4, Д. А. Лопин41 Харьковский национальный медицинский университет |
---|
Ключевые слова: скорость распространения пульсовой волны, жесткость сосудов, реография.
Список литературы:
1. Бідучак А. С., Шкробанець І. Д., Леонець С. І. Епідеміологічні особливості хвороб системи кровообігу в Україні й Чернівецькій області // Буковинський медичний вісник. — 2013. — Т. 17, № 3 (67). — Ч. 2. — С. 100 — 103.
2. Москаленко В. Ф., Гульчій О. П., Голубчиков М. В. та ін. Біостатистика / За ред. В. Ф. Москаленка. — К.: Книга плюс, 2009. — 184 с.
3. Стабільна ішемічна хвороба серця: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. — К., 2016. — 177 с.
4. Трухачёва Н. В. Математическая статистика в медико-биологических исследованиях применением пакета Statistica. — М.: ГЭОТАР Медиа, 2012. — 384 с.
5. Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги: Стабільна ішемічна хвороба серця / Hаказ МОЗ України від 02.03.2016 № 152. — 61 с.
6. Baguet J. -P., Kingwell B. A., Dart A. L. et al. Analysis of the regional pulse wave velocity by Doppler: methodology and reproducibility // J. Human Hypertens. — 2003. — Vol. 17. — P. 407 — 412.
7. Bland J. M., Altman D. G. Statistical method for assessing agreement between two methods of clinical measurement // Lancet. — 1986. — N 327. — P. 307 — 310.
8. Boutouyrie Р. et al. Determinants of pulse wave velocity in healthy people and in the presence of cardiovascular risk factors: ‘establishing normal and reference values’ // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31, suppl. 19. — P. 2338 — 2350.
9. Calabia J., Torguet P., Garcia M., Garcia I. Doppler ultrasound in the measurement of pulse wave velocity: agreement with the Complior method // Cardiovasc. Ultrasound. — 2011. — Vol. 9. — P. 13.
10. Cohen J. A coefficient of agreement for nominal scales // Educ. Psychol. Meas. — 1960. — Vol. 20. — P. 37 — 46.
11. Davies J. M., Bailey M. A., Griffin K. J., Scott D. J. Pulse wave velocity and the non-invasive methods used to assess it: Complior, SphygmoCor, Arteriograph and Vicorder // Vascular. — 2012. — Vol. 20, suppl. 6. — P. 342 — 349.
12. Jiang B., Liu B., McNeill K. L., Chowienczyk P. J. Measurement of pulse wave velocity using pulse wave doppler ultrasound: comparison with arterial tonometry // Ultrasound in Medicine and Biology. — 2008. — Vol. 34, suppl. 3. — P. 509 — 512.
13. Khoshdel A. R., Thakkinstian A., Carney S. L., Attia J. Estimation of an age-specific reference interval for pulse wave velocity: a meta-analysis // J. Hypertens. — 2006. — Vol. 24, suppl. 7. — P.1231 — 1237.
14. Kilic H., Yelgec S., Salih O. An invasive but simple and accurate method for ascending aorta-femoral artery pulse wave velocity measurement // Blood Press. — 2013. — Vol. 22, suppl. 1. — P. 45 — 50.
15. Laurent S., Cockcroft J., Van Bortel L. et al. European Network for Non-invasive Investigation of Large Arteries. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27. — P. 2588 — 2605.
16. Mancia G., De Backer G., Dominiczak A. Guidelines for the Management of Arterial Hypertension: The Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertens. — 2007. — Vol. 25. — P. 1105 — 1187.
17. Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. ESH/ESC guidelines for the management of arterial hypertension // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34. — P. 2159 — 2219.
18. Mihalcea D. J., Florescu M., Suran B. M. et al. Comparison of pulse wave velocity assessed by three different techniques: Arteriograph, Complior, and Echo-tracking // Heart Vessels. — 2016. — Vol. 31 (4). — P. 568 — 577.
19. Mitchell G. F., Hwang Sh. -J., Vasan R. S. Arterial stiffness and cardiovascular events: The Framingham Heart Study // Circulation. — 2010. — Vol. 121 (4). — P. 505 — 511.
20. Rajzer M. W., Wojciechowska W., Klocek M. et al. Comparison of aortic pulse wave velocity measured by three techniques: Complior, SphygmoCor and Arteriograph // J. Hypertens. — 2008. — Vol. 26, suppl. 10. — P. 2001 — 2007.
21. Salvi P., Magnani E., Valbusa F. Comparative study of methodologies for pulse wave velocity estimation // J. Human Hypertens. — 2008. — Vol. 22, suppl.10. — P. 669 — 677.
22. Shahin Y., Barakat H., Barnes R., Chetter I. The Vicorder device compared with SphygmoCor in the assessment of carotid-femoral pulse wave velocity in patients with peripheral arterial disease // Hypertens. Res. — 2013. — Vol. 36, suppl. 3. — P. 208 — 212.
23. Stea F., Bozec E., Millasseau S. et al. Comparison of the Complior Analyse device with Sphygmocor and Complior SP for pulse wave velocity and central pressure assessment // J. Hypertens. — 2014. — Vol. 32, suppl. 4. — P. 873 — 880.
24. Sugawara J., Hayashi K., Yokoi T. Carotid-femoral pulse wave velocity: impact of different arterial path length measurements // Artery Research. — 2010. — Vol. 4, suppl. 1. — P. 27 — 31.
25. Townsend R. R., Wilkinson I. B., Schiffrin E. L. et al. Recommendations for Improving and standardizing vascular research on arterial stiffness: a scientific statement from the American Heart Association // Hypertension. — 2015. — Vol. 66 (3). — P. 698 — 722.
26. Van Bortel L. et al. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27, suppl. 21. — P. 2588 — 2605.
27. Van Bortel L. M., Laurent S., Boutouyrie P. et al. Expert consensus document on the measurement of aortic stiffness in daily practice using carotid-femoral pulse wave velocity // J. Hypertens. — 2012. — Vol. 30, suppl. 3. — P. 445 — 448.
28. Weber T., Ammer M., Rammer M. et al. Noninvasive determination of carotid-femoral pulse wave velocity depends critically on assessment of travel distance: a comparison with invasive measurement // J. Hypertens. — 2009. — Vol. 27, suppl. 8. — P. 1624 — 1630.
29. Wilkinsona I. B., McEniery C. M., Schillaci G. ARTERY Society guidelines for validation of non-invasive haemodynamic measurement devices: Part 1, arterial pulse wave velocity // Artery Research. — 2010. — Vol. 4. — P. 34 — 40.
30. Willum-Hansen T., Staessen J. A., Torp-Pedersen C. et al. Prognostic value of aortic pulse wave velocity as index of arterial stiffness in the general population // Circulation. — 2006. — Vol. 113. — P. 664 — 670.
31. Wohlfahrt P., Krajčoviechová A., Seidlerová J. Lower-extremity arterial stiffness vs. aortic stiffness in the general population // Hypertens. Res. — 2013. — Vol. 36, suppl. 8. — P. 718 — 724.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Перший досвід використання тканинної допплерехокардіографії для верифікації діагнозу хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка: клінічна характеристика пацієнтів та оцінка морфофункціонального стану серцяК. І. Черняєва, А. Б. БезроднийНаціональний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ |
---|
Ключові слова: хронічна серцева недостатність, фракція викиду, тканинна допплерографія, коморбідність.
Список літератури:
1. Асоціація кардіологів України, Українська асоціація фахівців з серцевої недостатності. Рекомендації з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (2012) [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://strazhesko.org.ua/upload/2014/02/20/skor-variantrekomendaciy-2012.pdf.
2. Березин А. Е. Систолическая и диастолическая сердечная недостаточность: две стороны одного процесса? Обзор литературы // Укр. мед. журн. — 2014. — № 3 (101). — С. 91 — 96.
3. Ена Л. М., Ярош В. А. Диагностика хронической сердечной недостаточности с сохраненной фракцией выброса в пожилом и старческом возрасте. Обзор // Кровообіг та гемостаз. — 2014. — 3 — 4’. — С. 18 — 26.
4. Носенко Н. Н., Поташев С. В., Симагина Т. В. и др. Тканевая миокардиальная допплер-эхокардиография: возможности и ограничения метода // Журнал «Внутренняя медицина». — 2007. — № 6 (6) [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.mif-ua.com/archive/article/3603.
5. Снеткова А. А., Тимофеева Н. Ю., Задионченко В. С. Новые аспекты патогенеза и диагностики хронической сердечной недостаточности с сохранённой фракцией выброса в сочетании с сахарным диабетом 2 типа // Архивъ внутренней медицины. — 2014. — № 2 (16). — С. 46 — 50.
6. Andersson C., Vasan R. Epidemiology of heart failure with preserved ejection fraction // Heart Fail. Clin. — 2014. — Vol. 10 (3). — P. 377 — 388.
7. Borlaug B., Paulus W. Heart failure with preserved ejection fraction: pathophysiology, diagnosis, and treatment // Eur. Heart J. — 2011. — Vol. 32 (6). — P. 670 — 679.
8. Cenkerova K., Dubrava J., Pokorna V. et al. Prognostic value of echocardiography and ECG in heart failure with preserved ejection fraction // Eur. Med. J. — 2013. — Vol. 34 (suppl. 1). — P. 2472.
9. Dokainish H. Left ventricular diastolic function and dysfunction: Central role of echocardiography // Global Cardiology Science and Practice. — 2015. — Vol. 3. — 12 p. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://dx.doi.org/ 10.5339/gcsp.2015.3.
10. European Society of Cardiology Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2016 // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37. — P. 2129 — 2200.
11. Ferrari R., Böhm M., Cleland J. et al. Heart failure with preserved ejection fraction: uncertainties and dilemmas // Eur. J. of Heart Failure. — 2015. — Vol. 17. — P. 665 — 671.
12. Georgievska-Ismail L., Zafirovska P., Hristovski Z. Evaluation of the role of left atrial strain using two-dimensional speckle tracking echocardiography in patients with diabetes mellitus and heart failure with preserved left ventricular ejection fraction // Diabetes & Vascular Disease Research. — 2016. — Vol. 13 (6). — P. 384 — 394.
13. Gladden J. Linke W., Redfield M. Heart failure with preserved ejection fraction // Pflugers Arch. — 2014. — Vol. 466 (6). — P. 1037 — 1053.
14. Huis A., de Man F., van Rossum A. How to diagnose heart failure with preserved ejection fraction: the value of invasive stress testing // Neth. Heart J. — 2016. — Vol. 24. — P. 244 — 251.
15. Kattel S., Memon S., Saito K. et al. An effect of left ventricular hypertrophy on mild-to-moderate left ventricular diastolic dysfunction // Hellenic J. Cardiol. — 2016. — Vol. 57. — P. 92 — 98.
16. Kloch-Badelek M., Kuznetsova T., Sakiewicz W. et al. Prevalence of left ventricular diastolic dysfunction in European populations based on cross-validated diagnostic thresholds // Cardiovascular Ultrasound. — 2012. — Vol. 10 (10). — 9 p. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: DOI: 10.1186/1476 — 7120 — 10 — 10.
17. Kuznetsova T., Herbots L., López B. et al. Prevalence of left ventricular diastolic dysfunction in a general population // Circulation: Heart Failure. — 2009. — Vol. 2 (2). — P. 105 — 112.
18. Lee S., Daimon M., Di Tullio M. Relationship of left ventricular diastolic function to obesity and overweight in a Japanese population with preserved left ventricular ejection fraction // Circ. J. — 2016. — Vol. 80. — P. 1951 — 1956.
19. Liu M., Fang F., Yu Ch-M. Noncardiac comorbidities in heart failure with preserved ejection fraction // Circ. J. — 2015. — Vol. 79. — P. 954 — 959.
20. Magaña-Serrano J., Rosas-Peralta M., Candanosa-Arias C. et al. Heart failure with preserved ejection fraction (HFPEF). Impact of change in the paradigm of isolated diastolic dysfunction // Gac. Med. Mex. — 2015. — Vol. 151. — P. 592 — 603.
21. Miljkovik L., Spiroska V. Heart failure with preserved ejection fraction — concept, pathophysiology, diagnosis and challenges for treatment // J. Med. Sci. — 2015. — Vol. 3 (3). — P. 521 — 527.
22. Negi S. I., Jeong E. M., Shukrullah I. Renin-angiotensin activation and oxidative stress in early heart failure with preserved ejection fraction // Biomed. Res. Int. — 2015. — Vol. 2015. — Article ID 825027. — 7 p. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://dx.doi.org/10.1155/2015/825027.
23. Pandey A., Garg S., Matulevicius S. A. et al. Effect of mineralocorticoid receptor antagonists on cardiac structure and function in patients with diastolic dysfunction and heart failure with preserved ejection fraction: a meta-analysis and systematic review // J. Am. Heart Assoc. — 2015. — Vol. 4, Iss. 10. — P. e002137.
24. Rawya A. M., Fathallab D. Left ventricular diastolic dysfunction in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD), prevalence and association with disease severity: Using tissue Doppler study // Egyptian Journal of Chest Diseases and Tuberculosis. — 2015. — Vol. 64 (4). — P. 785 — 792.
25. Yamamoto K. b-Blocker therapy in heart failure with preserved ejection fraction: Importance of dose and duration // J. Cardiol. — 2015. — Vol. 66. — P. 189 — 194.
Інше: Стаття надійшла до редакції 25 жовтня 2016 р.
Черняєва Катерина Ігорівна, аспірант
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. E-mail: katcher.work@gmail.com
|
Первый опыт использования тканевой допплерэхокардиографии для верификации диагноза хронической сердечной недостаточности с сохраненной фракцией выброса левого желудочка: клиническая характеристика пациентов и оценка морфофункционального состояния сердцаЕ. И. Черняева, А. Б. БезродныйНациональный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев |
---|
Ключевые слова: хроническая сердечная недостаточность, фракция выброса, тканевая допплерография, коморбидность.
Список литературы:
1. Асоціація кардіологів України, Українська асоціація фахівців з серцевої недостатності. Рекомендації з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (2012) [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://strazhesko.org.ua/upload/2014/02/20/skor-variantrekomendaciy-2012.pdf.
2. Березин А. Е. Систолическая и диастолическая сердечная недостаточность: две стороны одного процесса? Обзор литературы // Укр. мед. журн. — 2014. — № 3 (101). — С. 91 — 96.
3. Ена Л. М., Ярош В. А. Диагностика хронической сердечной недостаточности с сохраненной фракцией выброса в пожилом и старческом возрасте. Обзор // Кровообіг та гемостаз. — 2014. — 3 — 4’. — С. 18 — 26.
4. Носенко Н. Н., Поташев С. В., Симагина Т. В. и др. Тканевая миокардиальная допплер-эхокардиография: возможности и ограничения метода // Журнал «Внутренняя медицина». — 2007. — № 6 (6) [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.mif-ua.com/archive/article/3603.
5. Снеткова А. А., Тимофеева Н. Ю., Задионченко В. С. Новые аспекты патогенеза и диагностики хронической сердечной недостаточности с сохранённой фракцией выброса в сочетании с сахарным диабетом 2 типа // Архивъ внутренней медицины. — 2014. — № 2 (16). — С. 46 — 50.
6. Andersson C., Vasan R. Epidemiology of heart failure with preserved ejection fraction // Heart Fail. Clin. — 2014. — Vol. 10 (3). — P. 377 — 388.
7. Borlaug B., Paulus W. Heart failure with preserved ejection fraction: pathophysiology, diagnosis, and treatment // Eur. Heart J. — 2011. — Vol. 32 (6). — P. 670 — 679.
8. Cenkerova K., Dubrava J., Pokorna V. et al. Prognostic value of echocardiography and ECG in heart failure with preserved ejection fraction // Eur. Med. J. — 2013. — Vol. 34 (suppl. 1). — P. 2472.
9. Dokainish H. Left ventricular diastolic function and dysfunction: Central role of echocardiography // Global Cardiology Science and Practice. — 2015. — Vol. 3. — 12 p. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://dx.doi.org/ 10.5339/gcsp.2015.3.
10. European Society of Cardiology Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2016 // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37. — P. 2129 — 2200.
11. Ferrari R., Böhm M., Cleland J. et al. Heart failure with preserved ejection fraction: uncertainties and dilemmas // Eur. J. of Heart Failure. — 2015. — Vol. 17. — P. 665 — 671.
12. Georgievska-Ismail L., Zafirovska P., Hristovski Z. Evaluation of the role of left atrial strain using two-dimensional speckle tracking echocardiography in patients with diabetes mellitus and heart failure with preserved left ventricular ejection fraction // Diabetes & Vascular Disease Research. — 2016. — Vol. 13 (6). — P. 384 — 394.
13. Gladden J. Linke W., Redfield M. Heart failure with preserved ejection fraction // Pflugers Arch. — 2014. — Vol. 466 (6). — P. 1037 — 1053.
14. Huis A., de Man F., van Rossum A. How to diagnose heart failure with preserved ejection fraction: the value of invasive stress testing // Neth. Heart J. — 2016. — Vol. 24. — P. 244 — 251.
15. Kattel S., Memon S., Saito K. et al. An effect of left ventricular hypertrophy on mild-to-moderate left ventricular diastolic dysfunction // Hellenic J. Cardiol. — 2016. — Vol. 57. — P. 92 — 98.
16. Kloch-Badelek M., Kuznetsova T., Sakiewicz W. et al. Prevalence of left ventricular diastolic dysfunction in European populations based on cross-validated diagnostic thresholds // Cardiovascular Ultrasound. — 2012. — Vol. 10 (10). — 9 p. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: DOI: 10.1186/1476 — 7120 — 10 — 10.
17. Kuznetsova T., Herbots L., López B. et al. Prevalence of left ventricular diastolic dysfunction in a general population // Circulation: Heart Failure. — 2009. — Vol. 2 (2). — P. 105 — 112.
18. Lee S., Daimon M., Di Tullio M. Relationship of left ventricular diastolic function to obesity and overweight in a Japanese population with preserved left ventricular ejection fraction // Circ. J. — 2016. — Vol. 80. — P. 1951 — 1956.
19. Liu M., Fang F., Yu Ch-M. Noncardiac comorbidities in heart failure with preserved ejection fraction // Circ. J. — 2015. — Vol. 79. — P. 954 — 959.
20. Magaña-Serrano J., Rosas-Peralta M., Candanosa-Arias C. et al. Heart failure with preserved ejection fraction (HFPEF). Impact of change in the paradigm of isolated diastolic dysfunction // Gac. Med. Mex. — 2015. — Vol. 151. — P. 592 — 603.
21. Miljkovik L., Spiroska V. Heart failure with preserved ejection fraction — concept, pathophysiology, diagnosis and challenges for treatment // J. Med. Sci. — 2015. — Vol. 3 (3). — P. 521 — 527.
22. Negi S. I., Jeong E. M., Shukrullah I. Renin-angiotensin activation and oxidative stress in early heart failure with preserved ejection fraction // Biomed. Res. Int. — 2015. — Vol. 2015. — Article ID 825027. — 7 p. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://dx.doi.org/10.1155/2015/825027.
23. Pandey A., Garg S., Matulevicius S. A. et al. Effect of mineralocorticoid receptor antagonists on cardiac structure and function in patients with diastolic dysfunction and heart failure with preserved ejection fraction: a meta-analysis and systematic review // J. Am. Heart Assoc. — 2015. — Vol. 4, Iss. 10. — P. e002137.
24. Rawya A. M., Fathallab D. Left ventricular diastolic dysfunction in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD), prevalence and association with disease severity: Using tissue Doppler study // Egyptian Journal of Chest Diseases and Tuberculosis. — 2015. — Vol. 64 (4). — P. 785 — 792.
25. Yamamoto K. b-Blocker therapy in heart failure with preserved ejection fraction: Importance of dose and duration // J. Cardiol. — 2015. — Vol. 66. — P. 189 — 194.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Перший випадок застосування ротаційної атеректомії у хворого з гирловим кальцинованим ураженням правої коронарної артеріїС. М. Фуркало1, С. В. Сало2, І. В. Хасянова11 ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України», Київ |
---|
Ключові слова: кальциноз, ротаційна атеректомія, ангіопластика.
Список літератури:
1. Fourrier J. L. Coronary atherectomy using a Rotablator // Ann. Cardiol. Angeiol. (Paris). — 1989. — 38 (7 pt. 2). — P. 505 — 508.
2. Furuichi S., Sangiorgi G. M., Godino C. et al. Rotational atherectomy followed by drug-eluting stent implantation in calcified coronary lesions // EuroIntervention. — 2009. — 5. — P. 370 — 374.
3. Kaufmann U. P., Garratt K. N., Vlietstra R. E. et al. Coronary atherectomy: first 50 patients at the Mayo Clinic // Mayo Clin. Proc. — 1989. — 64 (7). — P. 747 — 752.
4. Kaufmann U. P., Meyer B. J. Atherectomy (directional, rotational, extractional) and its role in percutaneous revascularization // Curr. Opin. Cardiol. — 1995. — 10 (4). — P. 412 — 419.
5. Tomey M. I., Kini A. S., Sharma S. K. Current Status of Rotational Atherectomy // JACC: Cardiovascular Interventions. — 2014. — Vol. 7, iss. 4. — P. 345 — 353.
6. Ritchie J. L., Hansen D. D., Intlekofer M. J., Hall M. Rotational approaches to atherectomy and thrombectomy // Z. Kardiol. — 1987. — 76 (suppl. 6). — Р. 59 — 65.
7. Violaris A. G., Serruys P. W. New technologies in interventional cardiology // Curr. Opin. Cardiol. — 1994. — 9 (4). — P. 493 — 502.
Інше: Стаття надійшла до редакції 10 липня 2016 р.
Хасянова Інна Валеріївна, наук. співр. відділу ендоваскулярної хірургії та ангіографії
Тел./факс (44) 408-27-34
|
Первый случай применения ротационной атерэктомии у больного с устьевым кальцинированным поражением правой коронарной артерииС. Н. Фуркало1, С. В. Сало2, И. В. Хасянова11 ГУ «Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова НАМН Украины», Киев |
---|
Ключевые слова: кальциноз, ротационная атерэктомия, ангиопластика.
Список литературы:
1. Fourrier J. L. Coronary atherectomy using a Rotablator // Ann. Cardiol. Angeiol. (Paris). — 1989. — 38 (7 pt. 2). — P. 505 — 508.
2. Furuichi S., Sangiorgi G. M., Godino C. et al. Rotational atherectomy followed by drug-eluting stent implantation in calcified coronary lesions // EuroIntervention. — 2009. — 5. — P. 370 — 374.
3. Kaufmann U. P., Garratt K. N., Vlietstra R. E. et al. Coronary atherectomy: first 50 patients at the Mayo Clinic // Mayo Clin. Proc. — 1989. — 64 (7). — P. 747 — 752.
4. Kaufmann U. P., Meyer B. J. Atherectomy (directional, rotational, extractional) and its role in percutaneous revascularization // Curr. Opin. Cardiol. — 1995. — 10 (4). — P. 412 — 419.
5. Tomey M. I., Kini A. S., Sharma S. K. Current Status of Rotational Atherectomy // JACC: Cardiovascular Interventions. — 2014. — Vol. 7, iss. 4. — P. 345 — 353.
6. Ritchie J. L., Hansen D. D., Intlekofer M. J., Hall M. Rotational approaches to atherectomy and thrombectomy // Z. Kardiol. — 1987. — 76 (suppl. 6). — Р. 59 — 65.
7. Violaris A. G., Serruys P. W. New technologies in interventional cardiology // Curr. Opin. Cardiol. — 1994. — 9 (4). — P. 493 — 502.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Аневризма глибокої стегнової артерії чи пухлина м’яких тканин?В. М. Роговський1, Б. М. Коваль2, Ю. В. Нагалюк2, К. В. Криничка31 Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» МО України, Київ |
---|
Ключові слова: аневризма, хибна аневризма, посттравматична аневризма, глибока стегнова артерія.
Список літератури:
1. Гавриленко А. В., Синявин Г. В. Хирургическое лечение больных с артериальными аневризмами. — М.: Медицина, 2008. — 192 с.
2. Исаева И. В., Цигельников С. А., Теплицкий Е. А., Рязанова Т. В. Аневризмы внечерепного отдела внутренней сонной артерии // Ангиол. и сосуд. хирург. — 2007. — № 1. — С. 143—151.
3. Клиническая ангиология / Под ред. А. В. Покровского. — М.: Медицина, 2004. — Т. 2: Аневризмы периферических артерий. — 2004. — 888 с.
4. Никоненко А. С., Ермолаев Е. В. Аневризмы артерий неаортальной локализации: хирургические аспекты лечения // Серце і судини. — 2012. — № 1. — С. 63—69.
5. Cronenwett J. L., Krpski W. C. Overiew — аrterial аneurysyms // Vascular Surgery / Ed. by R. B. Rutherford. — 5th ed. — 2000. — Vol. 2. — P. 1241—1245.
6. Erler K. M., Ozdemir T., Oguz E., Basbozkurt M. Does false aneurysm behave like a sarcoma? Distal femoral arterial false aneurysm simulated a malign mesenchymal tumor. A case report and review of the literature // Arch. Orthop. Trauma Surg. — 2004. — 124. — Р. 60 — 63.
7. Johnston K. W., Rutherford R. B., Tilson M. D. et al. Suggested standards for reporting on arterial aneurysms // J. Vasc. Surg. — 1991. — Vol. 13. — P. 444—450.
8. Parry D. J., Kessel D., Scott D. J.A. False aneurysm of the peroneal artery: an unusual complication of femoro-peroneal bypass grafting // Cardiovasc. Surg. — 2002. — 10. — Р. 54 — 57.
Інше: Стаття надійшла до редакції 26 жовтня 2016 р.
Роговський Володимир Михайлович, начальник клініки судинної хірургії
01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18
Тел./факс (44) 521-84-62. Е-mail: rvm2004kr@mail.ru
|
Аневризма глубокой бедренной артерии или опухоль мягких тканей?В. М. Роговский1, Б. М. Коваль2, Ю. В. Нагалюк2, К. В. Криничка31 Национальный военно-медицинский клинический центр «Главный военный клинический госпиталь» МО Украины, Киев |
---|
Ключевые слова: аневризма, ложная аневризма, посттравматическая аневризма, глубокая бедренная артерия.
Список литературы:
1. Гавриленко А. В., Синявин Г. В. Хирургическое лечение больных с артериальными аневризмами. — М.: Медицина, 2008. — 192 с.
2. Исаева И. В., Цигельников С. А., Теплицкий Е. А., Рязанова Т. В. Аневризмы внечерепного отдела внутренней сонной артерии // Ангиол. и сосуд. хирург. — 2007. — № 1. — С. 143—151.
3. Клиническая ангиология / Под ред. А. В. Покровского. — М.: Медицина, 2004. — Т. 2: Аневризмы периферических артерий. — 2004. — 888 с.
4. Никоненко А. С., Ермолаев Е. В. Аневризмы артерий неаортальной локализации: хирургические аспекты лечения // Серце і судини. — 2012. — № 1. — С. 63—69.
5. Cronenwett J. L., Krpski W. C. Overiew — аrterial аneurysyms // Vascular Surgery / Ed. by R. B. Rutherford. — 5th ed. — 2000. — Vol. 2. — P. 1241—1245.
6. Erler K. M., Ozdemir T., Oguz E., Basbozkurt M. Does false aneurysm behave like a sarcoma? Distal femoral arterial false aneurysm simulated a malign mesenchymal tumor. A case report and review of the literature // Arch. Orthop. Trauma Surg. — 2004. — 124. — Р. 60 — 63.
7. Johnston K. W., Rutherford R. B., Tilson M. D. et al. Suggested standards for reporting on arterial aneurysms // J. Vasc. Surg. — 1991. — Vol. 13. — P. 444—450.
8. Parry D. J., Kessel D., Scott D. J.A. False aneurysm of the peroneal artery: an unusual complication of femoro-peroneal bypass grafting // Cardiovasc. Surg. — 2002. — 10. — Р. 54 — 57.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Клініко-морфологічні зміни після селективної артеріальної емболізації з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залозиС. В. Головко1, О. Ф. Савицький2, А. А. Кобірніченко1, А. В. Лисак3, І. Л. Троїцький11 Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» МО України, Київ |
---|
Ключові слова: селективна артеріальна емболізація, доброякісна гіперплазія передміхурової залози.
Список літератури:
1. AUA Practice Guidelines Committee: AUA guideline on management of benign prostatic hyperplasia (2003) // J. Urol. — 2003. — N 170. — P. 530 — 547.
2. Barbieri A., Simonazzi M., Marcato C. Massive hematuria after transurethral resection of the prostate: management by intra-arterial embolization // Urol. Int. — 2002. — N 69. — P. 318 — 320.
3. Camara-Lopes G., Mattedi R., Antunes A. A. The histology of prostate tissue following prostatic artery embolization for the treatment of benign prostatic hyperplasia // Int. Braz. J. Urol. — 2013. — N 39. — P. 222 — 227.
4. Carnevale F. C., Antunes A. A., da Motta Leal Filho J. M. Prostatic artery embolization as a primary treatment for benign prostatic hyperplasia: preliminary results in two patients // Cardiovasc. Intervent. Radiol. — 2010. — N 33. — P. 255 — 261.
5. Carnevale F. C., da Motta-Leal-Filho J. M., Antunes A. A. Midterm follow-up after prostate embolization in two patients with benign prostatic hyperplasia // Cardiovasc. Intervent. Radiol. — 2011. — N 34. — P. 1330 — 1333.
6. Cornu J. N., Desgrandchamps F., de la Taille A. Prospective short-term evaluation of transurethral needle ablation procedure in an ambulatory setting // Urol. Int. — 2012. — N 89 (4). — P. 451 — 456.
7. Djavan B., Kazzazi A., Bostanci Y. Revival of thermotherapy for benign prostatic hyperplasia // Curr. Opin. Urol. — 2012. — N 22. — P. 16 — 21.
8. Dowling C., Moran D., Walsh A. Transurethral resection of the prostate-«now and then» // Ir. Med. J. — 2015. — N 108 (5). — P. 144 — 146.
9. Kahokehr A., Gilling P. J. Landmarks in BPH-from etiology to medical and surgical management // Nat. Rev. Urol. — 2014. — N 11. — P. 118 — 122.
10. Kuzel D., Mara M., Horak P. Comparative outcomes of hysteroscopic examinations performed after uterine artery embolization or laparoscopic uterine artery occlusion to treat leiomyomas // Fertil. Steril. — 2011. — N 95. — P. 2143 — 2145.
11. Lourenco T., Shaw M., Fraser C. et al. The clinical effectiveness of transurethral incision of the prostate: a systematic review of randomised controlled trials // World J. Urol. — 2010. — N 28. — P. 23 — 32.
12. Madersbacher S., Alivizatos G., Nordling J. et al. EAU 2004 Guidelines on Assessment, Therapy and Follow-Up of Men with Lower Urinary Tract Symptoms Suggestive of Benign Prostatic Obstruction (BPH Guidelines) // Eur. Urol. — 2014. — N 46. — P. 547 — 554.
13. Michel F., Dubruille T., Cercueil J. P. Arterial embolization for massive hematuria following transurethral prostatectomy // J. Urol. — 2002. — N 168. — P. 2550 — 2551.
14. Mitchell M. E., Waltman A. C., Athanasoulis C. A. Control of massive prostatic bleeding with angiographic techniques // J. Urol. — 1976. — N 115. — P. 692 — 695.
15. Rastinehad A. R., Caplin D. M., Ost M. C. Selective arterial prostatic embolization (SAPE) for refractory hematuria of prostatic origin // Urology. — 2008. — N 71. — P. 181 — 184.
16. Robert G., Descazeaud A., de la Taille A. Lower urinary tract symptoms suggestive of benign prostatic hyperplasia: who are the high-risk patients and what are the best treatment options? // Curr. Opin. Urol. — 2011. — N 21. — P. 42 — 48.
17. Takeda A., Kato K., Mori M. Late massive uterine hemorrhage caused by ruptured uterine artery pseudoaneurysm after laparoscopic-assisted myomectomy // J. Minim. Invasive Gynecol. — 2008. — N 15. — P. 212 — 216.
18. Van Asseldonk B., Barkin J., Elterman D. S. Medical therapy for benign prostatic hyperplasia: a review // Can. J. Urol. — 2015. — N 1. — P. 7 — 17.
19. Vuichoud C., Loughlin K. R. Benign prostatic hyperplasia: epidemiology, economics and evaluation // Can. J. Urol. — 2015. — N 51. — P. 1 — 6.
Інше: Стаття надійшла до редакції 25 жовтня 2016 р.
Кобірніченко Артем Анатолійович, ординатор урологічного відділення
01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18
Тел. (44) 521-83-55. Е-mail: hauptmann81@gmail.com
|
Клинико-морфологические изменения после селективной артериальной эмболизации по поводу доброкачественной гиперплазии предстательной железыС. В. Головко1, А. Ф. Савицкий2, А. А. Кобирниченко1, А. В. Лысак3, И. Л. Троицкий11 Национальный военно-медицинский клинический центр «Главный военный клинический госпиталь» МО Украины, Киев |
---|
Ключевые слова: селективная артериальная эмболизация, доброкачественная гиперплазия предстательной железы.
Список литературы:
1. AUA Practice Guidelines Committee: AUA guideline on management of benign prostatic hyperplasia (2003) // J. Urol. — 2003. — N 170. — P. 530 — 547.
2. Barbieri A., Simonazzi M., Marcato C. Massive hematuria after transurethral resection of the prostate: management by intra-arterial embolization // Urol. Int. — 2002. — N 69. — P. 318 — 320.
3. Camara-Lopes G., Mattedi R., Antunes A. A. The histology of prostate tissue following prostatic artery embolization for the treatment of benign prostatic hyperplasia // Int. Braz. J. Urol. — 2013. — N 39. — P. 222 — 227.
4. Carnevale F. C., Antunes A. A., da Motta Leal Filho J. M. Prostatic artery embolization as a primary treatment for benign prostatic hyperplasia: preliminary results in two patients // Cardiovasc. Intervent. Radiol. — 2010. — N 33. — P. 255 — 261.
5. Carnevale F. C., da Motta-Leal-Filho J. M., Antunes A. A. Midterm follow-up after prostate embolization in two patients with benign prostatic hyperplasia // Cardiovasc. Intervent. Radiol. — 2011. — N 34. — P. 1330 — 1333.
6. Cornu J. N., Desgrandchamps F., de la Taille A. Prospective short-term evaluation of transurethral needle ablation procedure in an ambulatory setting // Urol. Int. — 2012. — N 89 (4). — P. 451 — 456.
7. Djavan B., Kazzazi A., Bostanci Y. Revival of thermotherapy for benign prostatic hyperplasia // Curr. Opin. Urol. — 2012. — N 22. — P. 16 — 21.
8. Dowling C., Moran D., Walsh A. Transurethral resection of the prostate-«now and then» // Ir. Med. J. — 2015. — N 108 (5). — P. 144 — 146.
9. Kahokehr A., Gilling P. J. Landmarks in BPH-from etiology to medical and surgical management // Nat. Rev. Urol. — 2014. — N 11. — P. 118 — 122.
10. Kuzel D., Mara M., Horak P. Comparative outcomes of hysteroscopic examinations performed after uterine artery embolization or laparoscopic uterine artery occlusion to treat leiomyomas // Fertil. Steril. — 2011. — N 95. — P. 2143 — 2145.
11. Lourenco T., Shaw M., Fraser C. et al. The clinical effectiveness of transurethral incision of the prostate: a systematic review of randomised controlled trials // World J. Urol. — 2010. — N 28. — P. 23 — 32.
12. Madersbacher S., Alivizatos G., Nordling J. et al. EAU 2004 Guidelines on Assessment, Therapy and Follow-Up of Men with Lower Urinary Tract Symptoms Suggestive of Benign Prostatic Obstruction (BPH Guidelines) // Eur. Urol. — 2014. — N 46. — P. 547 — 554.
13. Michel F., Dubruille T., Cercueil J. P. Arterial embolization for massive hematuria following transurethral prostatectomy // J. Urol. — 2002. — N 168. — P. 2550 — 2551.
14. Mitchell M. E., Waltman A. C., Athanasoulis C. A. Control of massive prostatic bleeding with angiographic techniques // J. Urol. — 1976. — N 115. — P. 692 — 695.
15. Rastinehad A. R., Caplin D. M., Ost M. C. Selective arterial prostatic embolization (SAPE) for refractory hematuria of prostatic origin // Urology. — 2008. — N 71. — P. 181 — 184.
16. Robert G., Descazeaud A., de la Taille A. Lower urinary tract symptoms suggestive of benign prostatic hyperplasia: who are the high-risk patients and what are the best treatment options? // Curr. Opin. Urol. — 2011. — N 21. — P. 42 — 48.
17. Takeda A., Kato K., Mori M. Late massive uterine hemorrhage caused by ruptured uterine artery pseudoaneurysm after laparoscopic-assisted myomectomy // J. Minim. Invasive Gynecol. — 2008. — N 15. — P. 212 — 216.
18. Van Asseldonk B., Barkin J., Elterman D. S. Medical therapy for benign prostatic hyperplasia: a review // Can. J. Urol. — 2015. — N 1. — P. 7 — 17.
19. Vuichoud C., Loughlin K. R. Benign prostatic hyperplasia: epidemiology, economics and evaluation // Can. J. Urol. — 2015. — N 51. — P. 1 — 6.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Роль харчових волокон у профілактиці серцево-судинних захворюваньГ. Д. Фадєєнко, Г. С. Ісаєва, Л. А. РєзнікДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків |
---|
Ключові слова: профілактика серцево-судинних захворювань, клітковина, харчові волокна.
Список літератури:
1. Akbaraly T. N., Ferrie J. E., Berr C. et al. Alternative healthy eating index and mortality over 18 y of follow-up: results from the Whitehall II cohort // Am. J. Clin. Nutr. — 2011. — 94. — P. 247 — 253.
2. Baer H. J., Glynn R. J., Hu F. B. et al. Risk factors for mortality in the nurses’ health study: a competing risks analysis // Am. J. Epidemiol. — 2011. — 173. — P. 319 — 329.
3. Bazzano L. A., He J., Ogden L. G. et al. National Health Nutrition Examination Survey. Dietary fiber intake and reduced risk of coronary heart disease in US men and women: the National Health and Nutrition Examination Survey I Epidemiologic Follow-up Study // Arch. Intern. Med. — 2003. — 163. — P. 1897 — 1904.
4. Brown L., Rosner B., Willett W. W., Sacks F. M. Cholesterol-lowering effects of dietary fiber: a meta-analysis // Am. J. Clin. Nutr. — 1999. — 69. — P. 30 — 42.
5. Buil-Cosiales P., Zazpe I., Toledo E. et al. Fiber intake and all-cause mortality in the Prevención con Dieta Mediterránea (PREDIMED) study // Am. J. Clin. Nutr. — 2014. — 100 (6). — P. 1498 — 1507.
6. Buyken A. E., Flood V., Empson M. et al. Carbohydrate nutrition and inflammatory disease mortality in older adults // Am. J. Clin. Nutr. — 2010. — 92. — P. 634 — 643.
7. Chuang S. C., Norat T., Murphy N. et al. Fiber intake and total and cause-specific mortality in the European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition cohort // Am. J. Clin. Nutr. — 2012. — 96. — P. 164 — 174.
8. Crowe F. L., Key T. J., Appleby P. N. et al. Dietary fibre intake and ischaemic heart disease mortality: the European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition-Heart study // Eur. J. Clin. Nutr. — 2012. — 66. — P. 950 — 956.
9. Du H., van der AD. L., Boshuizen H. C. et al. Dietary fiber and subsequent changes in body weight and waist circumference in European men and women // Am. J. Clin. Nutr. — 2010. — 91 (2). — P. 329 — 336.
10. Eshak E. S., Iso H., Date C. et al. Dietary fiber intake is associated with reduced risk of mortality from cardiovascular disease among Japanese men and women // J. Nutr. — 2010. — 140. — P. 1445 — 53.
11. European heart network. Diet, physical activity and cardiovascular disease hrevention in Europe. — 2011.
12. James S. L., Muir J. G., Curtis S. L., Gibson P. R. Dietary fibre: a roughage guide // Intern. Med. J. — 2003. — 3. — P. 291 — 296.
13. Kaushik S., Wang J. J., Wong T. Y. et al. Glycemic index, retinal vascular caliber, and stroke mortality // Stroke. — 2009. — 40. — P. 206 — 212.
14. Khaw K. T., Barrett-Connor E. Dietary fiber and reduced ischemic heart disease mortality rates in men and women: a 12-year prospective study // Am. J. Epidemiol. — 1987. — 126 (6). — Р. 1093 — 1102.
15. Kim Y., Je Y. Dietary fibre intake and mortality from cardiovascular disease and all cancers: A meta-analysis of prospective cohort studies // Arch. of Card. Dis. — 2016. — 109. — P. 39 — 54.
16. Lattimer J. M., Haub M. D. Effects of dietary fiber and its components on metabolic health // Nutrients. — 2010. — 2. — P. 1266 — 1289.
17. Lia A., Hallmans G., Sandberg A. S., Sundberg B. et al. Oat beta-glucan increases bile acid excretion and a fiber-rich barley fractions increases cholesterol excretion in ileostomy subjects // Am. J. Clin. Nutr. — 1995. — 62. — P. 1245 — 1251.
18. Lunn J., Buttriss J. L. Carbohydrates and dietary fibre // Nutr. Bull. — 2007. — 32. — P. 21 — 64.
19. Ma Y., Hébert J. R., Li W. et al. Association between dietary fiber and markers of systemic inflammation in the Women’s Health Initiative observational study // Nutrition. — 2008. — 24. — P. 941 — 949.
20. Papathanasopoulos A., Camilleri M. Dietary fiber supplements: effects in obesity and metabolic syndrome and relationship to gastrointestinal functions // Gastroenterology. — 2010. — 138 (1). — P. 65 — 72.
21. Park Y., Subar A. F., Hollenbeck A., Schatzkin A. Dietary fiber intake and mortality in the NIH-AARP diet and health study // Arch. Intern. Med. — 2011. — 171. — P. 1061 — 1068.
22. Perk J., Guy De Backer, Gohlke H. et a. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012) // Eur. Heart J. — 2012. — 33. — P. 1635 — 1701.
23. Piepoli M. F., Hoes A. W., Agewa S. et al. 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice // Eur. Heart J. — 2016. — 37 (35). — Р. 2681 — 2683.
24. Pietinen P., Rimm E. B., Korhonen P. et al. Intake of dietary fiber and risk of coronary heart disease in a cohort of Finnish men. The Alpha-Tocopherol, Beta-Carotene Cancer Prevention Study // Circulation. — 1996. — 94. — P. 2720 — 2727.
25. Rebello S. A., Koh H., Chen C. et al. Amount, type, and sources of carbohydrates in relation to ischemic heart disease mortality in a Chinese population: a prospective cohort study // Am. J. Clin. Nutr. — 2014. — 100 (1). — P. 53 — 64.
26. Streppel M. T., Arends L. R., van’t Veer P. et al. Dietary fiber and blood pressure: a meta-analysis of randomized placebo-controlled trials // Arch. Intern. Med. — 2005. — 165. — P. 150 — 156.
27. Streppel M. T., Ocke M. C., Boshuizen H. C. et al. Dietary fiber intake in relation to coronary heart disease and all-cause mortality over 40 y: the Zutphen study // Am. J. Clin. Nutr. — 2008. — 88. — P. 1119 — 1125.
28. Threapleton D. E., Greenwood D. C., Burley V. J. et al. Dietary fibre and cardiovascular disease mortality in the UK Women’s Cohort Study // Eur. J. Epidemiol. — 2013. — 28. — P. 335 — 346.
29. Threapleton D. E., Greenwood D. C., Evans C. E. et al. Dietary fibre intake and risk of cardiovascular disease: systematic review and meta-analysis // BMJ. — 2013. — 347. — P. 6879.
30. Weickert M. O., Möhlig M., Schöfl C. et al. Cereal fiber improves whole-body insulin sensitivity in overweight and obese women // Diabetes Care. — 2006. — 29 (4). — P. 775 — 780.
31. Wolk A., Manson J. E., Stampfer M. J. et al. Long-term intake of dietary fiber and decreased risk of coronary heart disease among women // JAMA. — 1999. — 281. — P. 1998 — 2004.
Інше: Стаття надійшла до редакції 5 жовтня 2016 р.
Фадєєнко Галина Дмитрівна, д. мед. н., проф., директор Національного інституту терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України
61039, м. Харків, просп. Любові Малої, 2а
Тел.: (57) 373-90-34; 777-56-77. E-mail: info@therapy.gov.ua
|
Роль пищевых волокон в профилактике сердечно-сосудистых заболеванийГ. Д. Фадеенко, А. С. Исаева, Л. А. РезникГУ «Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины», Харьков |
---|
Ключевые слова: профилактика сердечно-сосудистых заболеваний, клетчатка, пищевые волокна.
Список литературы:
1. Akbaraly T. N., Ferrie J. E., Berr C. et al. Alternative healthy eating index and mortality over 18 y of follow-up: results from the Whitehall II cohort // Am. J. Clin. Nutr. — 2011. — 94. — P. 247 — 253.
2. Baer H. J., Glynn R. J., Hu F. B. et al. Risk factors for mortality in the nurses’ health study: a competing risks analysis // Am. J. Epidemiol. — 2011. — 173. — P. 319 — 329.
3. Bazzano L. A., He J., Ogden L. G. et al. National Health Nutrition Examination Survey. Dietary fiber intake and reduced risk of coronary heart disease in US men and women: the National Health and Nutrition Examination Survey I Epidemiologic Follow-up Study // Arch. Intern. Med. — 2003. — 163. — P. 1897 — 1904.
4. Brown L., Rosner B., Willett W. W., Sacks F. M. Cholesterol-lowering effects of dietary fiber: a meta-analysis // Am. J. Clin. Nutr. — 1999. — 69. — P. 30 — 42.
5. Buil-Cosiales P., Zazpe I., Toledo E. et al. Fiber intake and all-cause mortality in the Prevención con Dieta Mediterránea (PREDIMED) study // Am. J. Clin. Nutr. — 2014. — 100 (6). — P. 1498 — 1507.
6. Buyken A. E., Flood V., Empson M. et al. Carbohydrate nutrition and inflammatory disease mortality in older adults // Am. J. Clin. Nutr. — 2010. — 92. — P. 634 — 643.
7. Chuang S. C., Norat T., Murphy N. et al. Fiber intake and total and cause-specific mortality in the European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition cohort // Am. J. Clin. Nutr. — 2012. — 96. — P. 164 — 174.
8. Crowe F. L., Key T. J., Appleby P. N. et al. Dietary fibre intake and ischaemic heart disease mortality: the European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition-Heart study // Eur. J. Clin. Nutr. — 2012. — 66. — P. 950 — 956.
9. Du H., van der AD. L., Boshuizen H. C. et al. Dietary fiber and subsequent changes in body weight and waist circumference in European men and women // Am. J. Clin. Nutr. — 2010. — 91 (2). — P. 329 — 336.
10. Eshak E. S., Iso H., Date C. et al. Dietary fiber intake is associated with reduced risk of mortality from cardiovascular disease among Japanese men and women // J. Nutr. — 2010. — 140. — P. 1445 — 53.
11. European heart network. Diet, physical activity and cardiovascular disease hrevention in Europe. — 2011.
12. James S. L., Muir J. G., Curtis S. L., Gibson P. R. Dietary fibre: a roughage guide // Intern. Med. J. — 2003. — 3. — P. 291 — 296.
13. Kaushik S., Wang J. J., Wong T. Y. et al. Glycemic index, retinal vascular caliber, and stroke mortality // Stroke. — 2009. — 40. — P. 206 — 212.
14. Khaw K. T., Barrett-Connor E. Dietary fiber and reduced ischemic heart disease mortality rates in men and women: a 12-year prospective study // Am. J. Epidemiol. — 1987. — 126 (6). — Р. 1093 — 1102.
15. Kim Y., Je Y. Dietary fibre intake and mortality from cardiovascular disease and all cancers: A meta-analysis of prospective cohort studies // Arch. of Card. Dis. — 2016. — 109. — P. 39 — 54.
16. Lattimer J. M., Haub M. D. Effects of dietary fiber and its components on metabolic health // Nutrients. — 2010. — 2. — P. 1266 — 1289.
17. Lia A., Hallmans G., Sandberg A. S., Sundberg B. et al. Oat beta-glucan increases bile acid excretion and a fiber-rich barley fractions increases cholesterol excretion in ileostomy subjects // Am. J. Clin. Nutr. — 1995. — 62. — P. 1245 — 1251.
18. Lunn J., Buttriss J. L. Carbohydrates and dietary fibre // Nutr. Bull. — 2007. — 32. — P. 21 — 64.
19. Ma Y., Hébert J. R., Li W. et al. Association between dietary fiber and markers of systemic inflammation in the Women’s Health Initiative observational study // Nutrition. — 2008. — 24. — P. 941 — 949.
20. Papathanasopoulos A., Camilleri M. Dietary fiber supplements: effects in obesity and metabolic syndrome and relationship to gastrointestinal functions // Gastroenterology. — 2010. — 138 (1). — P. 65 — 72.
21. Park Y., Subar A. F., Hollenbeck A., Schatzkin A. Dietary fiber intake and mortality in the NIH-AARP diet and health study // Arch. Intern. Med. — 2011. — 171. — P. 1061 — 1068.
22. Perk J., Guy De Backer, Gohlke H. et a. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012) // Eur. Heart J. — 2012. — 33. — P. 1635 — 1701.
23. Piepoli M. F., Hoes A. W., Agewa S. et al. 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice // Eur. Heart J. — 2016. — 37 (35). — Р. 2681 — 2683.
24. Pietinen P., Rimm E. B., Korhonen P. et al. Intake of dietary fiber and risk of coronary heart disease in a cohort of Finnish men. The Alpha-Tocopherol, Beta-Carotene Cancer Prevention Study // Circulation. — 1996. — 94. — P. 2720 — 2727.
25. Rebello S. A., Koh H., Chen C. et al. Amount, type, and sources of carbohydrates in relation to ischemic heart disease mortality in a Chinese population: a prospective cohort study // Am. J. Clin. Nutr. — 2014. — 100 (1). — P. 53 — 64.
26. Streppel M. T., Arends L. R., van’t Veer P. et al. Dietary fiber and blood pressure: a meta-analysis of randomized placebo-controlled trials // Arch. Intern. Med. — 2005. — 165. — P. 150 — 156.
27. Streppel M. T., Ocke M. C., Boshuizen H. C. et al. Dietary fiber intake in relation to coronary heart disease and all-cause mortality over 40 y: the Zutphen study // Am. J. Clin. Nutr. — 2008. — 88. — P. 1119 — 1125.
28. Threapleton D. E., Greenwood D. C., Burley V. J. et al. Dietary fibre and cardiovascular disease mortality in the UK Women’s Cohort Study // Eur. J. Epidemiol. — 2013. — 28. — P. 335 — 346.
29. Threapleton D. E., Greenwood D. C., Evans C. E. et al. Dietary fibre intake and risk of cardiovascular disease: systematic review and meta-analysis // BMJ. — 2013. — 347. — P. 6879.
30. Weickert M. O., Möhlig M., Schöfl C. et al. Cereal fiber improves whole-body insulin sensitivity in overweight and obese women // Diabetes Care. — 2006. — 29 (4). — P. 775 — 780.
31. Wolk A., Manson J. E., Stampfer M. J. et al. Long-term intake of dietary fiber and decreased risk of coronary heart disease among women // JAMA. — 1999. — 281. — P. 1998 — 2004.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Методики черезшкірних втручань при патології мітрального клапана у хворих з високим хірургічним ризикомЄ. Ю. Марушко, О. А. Шаповалова, Г. Б. Маньковський, К. А. Ревенко, О. С. Гур’єва, С. О. Кузьменко, Н. М. Руденко, І. М. ЄмецьДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», Київ |
---|
Ключові слова: мітральний клапан, черезшкірні втручання.
Список літератури:
1. Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.abbottvascular.com/int/products/structuralheart/mitraclip.html?chy3i5j8y6njojvpldi
2. Електронний ресурс. — Режим доступу: https: // www.luks.ch/standorte/luzern/kliniken/herzzentrum/kardiologisches-angebot/diagnostik-und-therapie/behandlung-der-mitralinsuffizienz-mittels-mitraclip.html
3. Anyanwu A., Adams D. Transcatheter mitral valve replacement the next revolution? // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — N 17.
4. Arsalan M., Squiers J., DiMaio J., Mack M. Catheter-based or surgical repair of the highest risk secondary mitral regurgitation patients // Ann. Cardiothor. Surg. — 2014. — N 4. — P. 278 — 283.
5. Boudjemline Y., Agnoletti G., Bonnet D. et al. Steps toward the percutaneous replacement of atrioventricular valves // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — N 2.
6. Bouleti C., Fassa A. A., Himbert D. et al. Transfemoral implantation of transcatheter heart valves after deterioration of mitral bioprosthesis or previous ring annuloplasty // JACC: Cardiovasc. Intervent. — 2015. — N 1.
7. Cheung A., Webb J., Verheye S. et al. Short-term results of transapical transcatheter mitral valve implantation for mitral regurgitation // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — N 17.
8. Chiam P., Ruiz C. Percutaneous transcatheter mitral valve repair a classification of the technology // JACC: Cardiovascular Interventions. — 2011. — N 1.
9. De Backer O., Piazza N., Banai S. et al. Percutaneous transcatheter mitral valve replacement an overview of devices in preclinical and early clinical evaluation // Circulation: Cardiovasc. Intervent. — 2014. — N 7. — P. 400 — 409.
10. De Bonis M., AlAttar N., Antunes M. et al. Surgical and interventional management of mitral valve regurgitation: apposition statement from the European Society of Cardiology Working Groups on Cardiovascular Surgery and Valvular Heart Disease // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37. — P. 133 — 139.
11. Delahaye J. P., Gare J. P., Viguier E. et al. Natural history of severe mitral regurgitation // Eur. Heart J. — 1991. — Vol. 12. — P. 5 — 9.
12. Feldman T., Foster E., Glower D. D. Percutaneous repair or surgery for mitral regurgitation // N. Engl. J. Med. — 2011. — N 364. — P. 1395 — 1406.
13. Gillespie M. J., Minakawa M., Morita M. et al. Sutureless mitral valve replacement: initial steps toward a percutaneous procedure // Ann. Thorac. Surg. — 2013. — N 96. — P. 670 — 674.
14. Guidelines on the management of valvular heart disease (version 2012) // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 2451 — 2496.
15. Himbert D., Bouleti C., Iung B. et al. Transcatheter valve replacement in patients with severe mitral valve disease and annular calcification // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — N 23.
16. Ivan N., Goncalves A., Rodrıguez E. et al. Transapical mitral valve-in-valve implantation: a novel approach guided by three-dimensional transoesophageal echocardiography // European Journal of Echocardiography. — 2011. — N 12. — P. 335 — 337.
17. Ladeiras-Lopes R., Vouga L., Braga P. et al. Simultaneous transapical implantation of an inverted transcatheter aortic valve-in-ring in the mitral position and transcatheter aortic valve replacement first-in-human report // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — N 12.
18. Lutter G., Lozonschi L., Ebner A. et al. First-in-human off-pump transcatheter mitral valve replacement // JACC: Cardiovascular Interventions. — 2014. — N 9.
19. Maisano F., Franzen O., Baldus S. et al. Percutaneous mitral valve interventions in the real world: early and 1-year results from the ACCESS-EU, a prospective, multicenter, nonrandomized post-approval study of the MitraClip therapy in Europe // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 62 (12). — P. 1052 — 1061.
20. Mirabel M., Iung B., Baron G. et al. What are the characteristics of patients with severe, symptomatic, mitral regurgitation who are denied surgery? // Eur. Heart J. — 2007. — Vol. 28 (11). — P. 1358 — 1365.
21. Nachum E. R., Raanani E., Segev A. et al. Transapical transcatheter valve-in-valve implantation for failed mitral valve bioprosthesis // IMAJ. — 2016. — N 18.
22. Ramakrishna H., DeValeria P. A., Sweeney J. P. et al. Transcatheter, valve-in-valve transapical aortic and mitral valve implantation, in a high risk patient with aortic and mitral prosthetic valve stenosis // Ann. Cardiac Anaesthesia. — 2015. — N 18.
23. Rosenhek R., Rader F., Klaar U. et al. Outcome of watchful waiting in asymptomatic severe mitral regurgitation // Circulation. — 2006. — Vol. 113. — P. 2238 — 2244.
24. Sinning J., Mellert F., Schiller W. et al. Transcatheter mitral valve replacement using a balloon-expandable prosthesis in a patient with calcified native mitral valve stenosis // Eur. Heart J. — 2013. — N 33.
25. Wan B., Rahnavardi M., Tian D. H. et al. A meta-analysis of MitraClip system versus surgery for treatment of severe mitral regurgitation // Ann. Cardiothorac. Surg. — 2013. — Nov; 2 (6). — P. 683 — 692.
Інше: Стаття надійшла до редакції 21 вересня 2016 р.
Марушко Євген Юрійович, к. мед. н., ст. наук. співр. відділу біотканинної реконструктивної хірургії
04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24.
E-mail: ievgen.marushko@gmail.com
|
Методики чрескожных вмешательств при патологии митрального клапана у больных с высоким хирургическим рискомЕ. Ю. Марушко, А. А. Шаповалова, Г. Б. Маньковский, К. А. Ревенко, А. С. Гурьева, С. А. Кузьменко, Н. М. Руденко, И. Н. ЕмецГУ «Научно-практический медицинский центр детской кардиологии и кардиохирургии МЗ Украины», Киев |
---|
Ключевые слова: митральный клапан, чрескожные вмешательства.
Список литературы:
1. Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.abbottvascular.com/int/products/structuralheart/mitraclip.html?chy3i5j8y6njojvpldi
2. Електронний ресурс. — Режим доступу: https: // www.luks.ch/standorte/luzern/kliniken/herzzentrum/kardiologisches-angebot/diagnostik-und-therapie/behandlung-der-mitralinsuffizienz-mittels-mitraclip.html
3. Anyanwu A., Adams D. Transcatheter mitral valve replacement the next revolution? // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — N 17.
4. Arsalan M., Squiers J., DiMaio J., Mack M. Catheter-based or surgical repair of the highest risk secondary mitral regurgitation patients // Ann. Cardiothor. Surg. — 2014. — N 4. — P. 278 — 283.
5. Boudjemline Y., Agnoletti G., Bonnet D. et al. Steps toward the percutaneous replacement of atrioventricular valves // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — N 2.
6. Bouleti C., Fassa A. A., Himbert D. et al. Transfemoral implantation of transcatheter heart valves after deterioration of mitral bioprosthesis or previous ring annuloplasty // JACC: Cardiovasc. Intervent. — 2015. — N 1.
7. Cheung A., Webb J., Verheye S. et al. Short-term results of transapical transcatheter mitral valve implantation for mitral regurgitation // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — N 17.
8. Chiam P., Ruiz C. Percutaneous transcatheter mitral valve repair a classification of the technology // JACC: Cardiovascular Interventions. — 2011. — N 1.
9. De Backer O., Piazza N., Banai S. et al. Percutaneous transcatheter mitral valve replacement an overview of devices in preclinical and early clinical evaluation // Circulation: Cardiovasc. Intervent. — 2014. — N 7. — P. 400 — 409.
10. De Bonis M., AlAttar N., Antunes M. et al. Surgical and interventional management of mitral valve regurgitation: apposition statement from the European Society of Cardiology Working Groups on Cardiovascular Surgery and Valvular Heart Disease // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37. — P. 133 — 139.
11. Delahaye J. P., Gare J. P., Viguier E. et al. Natural history of severe mitral regurgitation // Eur. Heart J. — 1991. — Vol. 12. — P. 5 — 9.
12. Feldman T., Foster E., Glower D. D. Percutaneous repair or surgery for mitral regurgitation // N. Engl. J. Med. — 2011. — N 364. — P. 1395 — 1406.
13. Gillespie M. J., Minakawa M., Morita M. et al. Sutureless mitral valve replacement: initial steps toward a percutaneous procedure // Ann. Thorac. Surg. — 2013. — N 96. — P. 670 — 674.
14. Guidelines on the management of valvular heart disease (version 2012) // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 2451 — 2496.
15. Himbert D., Bouleti C., Iung B. et al. Transcatheter valve replacement in patients with severe mitral valve disease and annular calcification // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — N 23.
16. Ivan N., Goncalves A., Rodrıguez E. et al. Transapical mitral valve-in-valve implantation: a novel approach guided by three-dimensional transoesophageal echocardiography // European Journal of Echocardiography. — 2011. — N 12. — P. 335 — 337.
17. Ladeiras-Lopes R., Vouga L., Braga P. et al. Simultaneous transapical implantation of an inverted transcatheter aortic valve-in-ring in the mitral position and transcatheter aortic valve replacement first-in-human report // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — N 12.
18. Lutter G., Lozonschi L., Ebner A. et al. First-in-human off-pump transcatheter mitral valve replacement // JACC: Cardiovascular Interventions. — 2014. — N 9.
19. Maisano F., Franzen O., Baldus S. et al. Percutaneous mitral valve interventions in the real world: early and 1-year results from the ACCESS-EU, a prospective, multicenter, nonrandomized post-approval study of the MitraClip therapy in Europe // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 62 (12). — P. 1052 — 1061.
20. Mirabel M., Iung B., Baron G. et al. What are the characteristics of patients with severe, symptomatic, mitral regurgitation who are denied surgery? // Eur. Heart J. — 2007. — Vol. 28 (11). — P. 1358 — 1365.
21. Nachum E. R., Raanani E., Segev A. et al. Transapical transcatheter valve-in-valve implantation for failed mitral valve bioprosthesis // IMAJ. — 2016. — N 18.
22. Ramakrishna H., DeValeria P. A., Sweeney J. P. et al. Transcatheter, valve-in-valve transapical aortic and mitral valve implantation, in a high risk patient with aortic and mitral prosthetic valve stenosis // Ann. Cardiac Anaesthesia. — 2015. — N 18.
23. Rosenhek R., Rader F., Klaar U. et al. Outcome of watchful waiting in asymptomatic severe mitral regurgitation // Circulation. — 2006. — Vol. 113. — P. 2238 — 2244.
24. Sinning J., Mellert F., Schiller W. et al. Transcatheter mitral valve replacement using a balloon-expandable prosthesis in a patient with calcified native mitral valve stenosis // Eur. Heart J. — 2013. — N 33.
25. Wan B., Rahnavardi M., Tian D. H. et al. A meta-analysis of MitraClip system versus surgery for treatment of severe mitral regurgitation // Ann. Cardiothorac. Surg. — 2013. — Nov; 2 (6). — P. 683 — 692.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Ішемічна хвороба серця при гранулематозі з поліангіїтомГ. В. Мостбауер, М. Б. Джус, Д. Ш. СічінаваНаціональний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ |
---|
Ключові слова: гранулематоз із поліангіїтом, серцево-судинна система, атеросклероз, ішемічна хвороба серця, гострий інфаркт міокарда.
Список літератури:
1. Моисеев С. В., Стрижаков Л. А., Диттерле В. Е. и др. Частота сердечно-сосудистых заболеваний у пациентов с системными васкулитами // Клиническая фармакология и терапия. — 2011. — Т. 20, № 3. — С. 30 — 34.
2. Стрижаков Л. А. Поражение сердца при системных васкулитах: клинические варианты, значение факторов риска атеросклероза в развитии сердечно-сосудистых осложнений и возможности неинвазивных методов діагностики: Автореф. дисс. ...д. мед. н. — 2013. — 25 с.
3. Стрижаков Л. А., Моисеев С. В., Семенкова Е. Н. и др. Клинико-морфологические варианты поражения сердца у больных системными васкулитами и возможности методов неинвазивной диагностики // Фарматека. — 2013. — № 9. — С. 65 — 71.
4. Стрижаков Л. А., Чегаева Е. П., Кривошеев О. Г. и др. Признаки гиперкоагуляции и активации фибринолиза у больных гранулематозом Вегенера и пурпурой Шенлейна-Геноха // Клин. мед. — 2012. — № 5. — С. 43 — 45.
5. Aasarød K., Iversen B. M., Hammerstrøm J. et al. Wegener’s granulomatosis: clinical course in 108 patients with renal involvement // Nephrol. Dial. Transplant. — 2000. — Vol. 15 (5). — P. 611 — 618.
6. Allison S. J. Vasculitis: renal involvement in granulomatosis with polyangiitis — role of ANCA isotype and Fc receptor genotype // Nat. Rev. Nephrol. — 2012. — Vol. 8. — P. 63.
7. Attaran S., Desmond M., Ratnasingham J. et al. Mitral valve involvement in Wegener’s granulomatosis // Ann. Thorac Surg. — 2010. — Vol. 90. — Р. 996 — 997.
8. Beneitez J. F., Garcнa-Iglesia F., Garcнa de Vinuesa P. G. et al. Infarto agudo de miocardio secundario a granulomatosis de Wegener // Rev. Esp. Cardiol. — 1998. — Vol. 51. — P. 336 — 339.
9. Booth A. D., Wallace S., McEniery C. M. et al. Inflammation and arterial stiffness in systemic vasculitis: a model of vascular inflammation // Arthritis Rheum. — 2004. — Vol. 50. — Р. 581 — 588.
10. Cartin-Ceba R., Peikert T., Specks U. Pathogenesis of ANCA-associated vasculitis // Curr. Rheumatol. Rep. — 2012. — Vol. 14 (6). — P. 481 — 493.
11. Chironi G., Pagnoux C., Simon A. et al. Increased prevalence of subclinical atherosclerosis in patients with small-vessel vasculitis // Heart. — 2007. — Vol. 93. — Р. 96 — 99.
12. Cocco G., Gasparyan A. Y. Myocardial ischemia in Wegener’s granulomatosis: coronary atherosclerosis versus vasculitis // Open. Cardiovasc. Med. J. — 2010. — Vol. 23. — Р. 57 — 62.
13. De la Prada F. J., Prados A., Ramos R. et al. Silent ischemic heart disease in patient with Wegener’s necrotizing glomerulonephritis (in Spanish) // Nefrologia. — 2003. — Vol. 23. — Р. 545 — 549.
14. De Leeuw K., Sanders J. S., Stegeman C. et al. Accelerated atherosclerosis in patients with Wegener’s granulomatosis // Ann. Rheum. Dis. — 2005. — Vol. 64. — Р. 753 — 759.
15. Dewan R., Trejo Bittar H. E., Lacomis J. et al. Granulomatosis with polyangiitis presenting with coronary artery and pericardial involvement // Case Rep. Radiol. — Vol. 2015. — Art. ID 516437. — 5 p.
16. Farzaneh-Far R., Watkins J., Tahir H. et al. Small vessel vasculitis with pulmonary aneurysms and silent myocardial infarction // Rheumatol. — 2003. — Vol. 42. — Р. 1022 — 1024.
17. Faurschou M., Mellemkjaer L., Sorensen I. et al. Increased morbidity from ischemic heart disease in patients with Wegener’s granulomatosis // Arthritis Rheum. — 2009. — Vol. 60 (4). — Р. 1187 — 1192.
18. Gasparyan A. Y. The use of carotid artery ultrasonography in different clinical conditions // Open Cardiovasc. Med. J. — 2009. — Vol. 3. — Р. 78 — 80.
19. Greco A., Marinelli C., Fusconi M. et al. Clinic manifestations in granulomatosis with polyangiitis // Int. J. Immunopathol. Pharmacol. — 2016. — Vol. 29 (2). — Р. 151 — 159.
20. Hazebroek M. R., Kemna M. J., Schalla S. et al. Prevalence and prognostic relevance of cardiac involvement in ANCA-associated vasculitis: Eosinophilic granulomatosis with polyangiitis and granulomatosis with polyangiitis // Int. J. Cardiol. — Vol. 199. — P. 170 — 179.
21. Horne A. E., Henriksen P. A., Amft E. N. Granulomatosis with polyangiitis and constrictive pericarditis — a case report // J. R. Coll. Physicians Edinb. –2014. — Vol. 44 (4). — Р. 283 — 285.
22. Jennette J. C. Nomenclature and classification of vasculitis: lessons learned from granulomatosis with polyangiitis (Wegener’s granulomatosis) // Clin. Exp. Immunol. — 2011. — Vol. 164 (suppl. 1). — Р. 7 — 10.
23. Jennette J. C., Falk R. J., Bacon P. A. et al. 2012 revised International Chapel Hill Consensus Conference Nomenclature of Vasculitides // Arthritis Rheum. — 2013. — Vol. 65. — Р. 1 — 11.
24. Kallenberg C. G., Heeringa P., Stegeman C. A. Mechanisms of disease: pathogenesis and treatment of ANCA-associated vasculitides // Nat. Clin. Pract. Rheumatol. — 2006. — Vol. 2. — P. 661 — 670.
25. Kelley J. M., Monach P. A., Ji C. et al. IgA and IgG antineutrophil cytoplasmic antibody engagement of Fc receptor genetic variants influences granulomatosis with polyangiitis // Proc. Natl. Acad. Sci USA. — 2011. — Vol. 108. — Р. 20736 — 20741.
26. Klinger H. Grenzformen der Periarteritis nodosa // Frankfurt Z. Path. — 1931. — Vol. 42. — Р. 455 — 480.
27. Knockaert D. C. Cardiac involvement in systemic inflammatory diseases // Eur. Heart J. — 2007. — Vol. 28. — Р. 1797 — 1804.
28. Korantzopoulos P., Papaioannides D., Siogas K. The heart in Wegener’s granulomatosis // Cardiology. — 2004. — Vol. 102. — Р. 7 — 10.
29. Koyalakonda S. P., Krishnan U., Hobbs W. J. A rare instance of multiple valvular lesions in a patient with Wegener’s granulomatosis // Cardiology. — 2010. — Vol. 117 (1). — P. 28 — 30.
30. Lane S. E., Watts R., Scott D. G. Epidemiology of systemic vasculitis // Curr. Rheumatol. Rep. — 2005. — Vol. 7 (4). — P. 270 — 275.
31. Lawson T. M., Williams B. D. Silent myocardial infarction in Wegener’s granulomatosis // Br. J. Rheumatol. — 1996. — Vol. 35. — P. 188 — 191.
32. Lazarus M. N., Khurana R., Sethi A. S. et al. Wegener’s granulomatosis presenting with an acute ST-elevation myocardial infarct (STEMI) // Rheumatology (Oxford). — 2006. — Vol. 45. — P. 916 — 918.
33. Leavitt R. Y., Fauci A. S., Bloch D. A. et al. The American College of Rheumatology 1990 criteria for the classification of Wegener’s granulomatosis // Arthritis Rheum. — 1990. — Vol. 33 (8). — P. 1101 — 1107.
34. Luqmani R., Suppiah R., Edwards Ch. J. et al. Mortality in Wegener’s granulomatosis: a bimodal pattern // Rheumatology. — 2011. — Vol. 50. — P. 697 — 702.
35. Lutalo P. M., D’Cruz D. P. Diagnosis and classification of granulomatosis with polyangiitis (aka Wegener’s granulomatosis) // J. Autoimmun. — 2014. — Vol. 48 — 49. — P. 94 — 98.
36. Marques N., Mimoso J., Bohorquez R. et al. Angina Instável como Primeira Manifestação da Granulomatose de Wegener — A propósito de um caso clínico // Rev. Port. Cardiol. — 2008. — Vol. 27 (11). — P. 1469 — 1477.
37. Martinez F., Chung J. H., Digumarthy S. R. et al. Common and uncommon manifestations of wegener granulomatosis at chest ct: radiologic-pathologic correlation // Radiographics. — 2012. — Vol. 32 (1). — P. 51 — 69.
38. Miszalski-Jamka T., Szczeklik W., Sokolowska B. et al. Cardiac involvement in Wegener’s granulomatosis resistant to induction therapy // Eur. Radiol. — 2011. — Vol. 21. — P. 2297 — 2304.
39. Morbini P., Dal Bello B., Arbustini E. Coronary artery inflammation and thrombosis in Wegener’s granulomatosis-polyarteritis nodosa overlap syndrome // G. Ital. Cardiol. — 1998. — Vol. 28. — P. 377 — 382.
40. Morelli S., Gurgo di Castelmenardo A. M., Conti F. et al. Cardiac involvement in patients with Wegener’s granulomatosis // Rheumatol. Int. — 2000. — Vol. 19 (6). — P. 209 — 212.
41. Neumann T., Manger B., Schmid M. et al. Cardiac involvement in Churg-Strauss syndrome: impact of endomyocarditis // Medicine (Baltimore). — 2009. — Vol. 88. — P. 236 — 243.
42. Nienhuis H. L., de Leeuw K., Smit A. J. et al. Enhanced endothelium-dependent microvascular responses in patients with Wegener’s granulomatosis // J. Rheumatol. — 2007. — Vol. 34. — P. 1875 — 1881.
43. Oliveira G. H.M., Seward J. B., Tsang T. S.M. et al. Echocardiographic findings in patients with wegener granulomatosis // Mayo Clin. Proc. — 2005. — Vol. 80 (11). — P. 1435 — 1440.
44. Papo T., Piette J. C., Laraki R. et al. Silent myocardial infarction in Wegener’s granulomatosis // Ann. Rheum. Dis. — 1995. — Vol. 54. — P. 233 — 234.
45. Parry S. D., Clark D. M., Campbell J. Coronary arteritis in Wegener’s granulomatosis causing fatal myocardial infarction // Hosp. Med. — 2000. — Vol. 61. — P. 284 — 285.
46. Phillip R., Luqmani R. Mortality in systemic vasculitis: A systematic review // Clinical and Experimental Rheumatology. — 2008. — Vol. 26 (suppl. 5). — P. S94—S104.
47. Piepoli M. F., Hoes A. W., Agewall S. et al. 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice // DOI: http://dx.doi.org/10.1093/eurheartj/ehw106 2315 — 2381 First published online: 23 May 2016.
48. Raza K., Carruthers D. M., Stevens R. et al. Infliximab leads to a rapid but transient improvement in endothelial function in patients with primary systemic vasculitis // Ann. Rheum. Dis. — 2006. — Vol. 65. — P. 946 — 948.
49. Raza K., Thambyrajah J., Townend J. N. et al. Suppression of inflammation in primary systemic vasculitis restores vascular endothelial function: lessons for atherosclerotic disease // Circulation. — 2000. — Vol. 102. — P. 1470 — 1472.
50. Robson J., Doll H., Suppiah R. et al. Damage in the anca-associated vasculitides: long-term data from the European vasculitis study group (EUVAS) therapeutic trials // Ann. Rheum. Dis. — 2015 — Vol. 74. — P. 177 — 184.
51. Roger V. L., Go A. S., Lloyd-Jones D. M. et al. AHA Statistical Update. Heart Disease and Stroke Statistics — 2012 Update. A Report From the American Heart Association // Circulation. — 2012. — Vol. 125. — P. e2–e220.
52. Safak O., Gursul E., Polat M. et al. Wegener’s granulomatosis with cardiac involvement // Int. J. Cardiovasc. Acad. — 2016. — Vol. 2. — P. 93 — 95.
53. Salazar-Exaire D., Ramos-Gordillo M., Vela-Ojeda J. et al. Silent Ischemic Heart Disease in a Patient with Necrotizing Glomerulonephritis due to Wegener’s Granulomatosis // Cardiorenal. Med. — 2012. — Vol. 2. — P. 218 — 224.
54. Schmidt G., Gareis R., Stоrk T. Direct percutaneous coronary intervention for NSTEMI in a patient with seropositive Wegener’s granulomatosis // Z. Kardiol. — 2005. — Vol. 94. — P. 583 — 587.
55. Scott D. G., Watts R. A. Systemic vasculitis: epidemiology, classification and environmental factors // Ann. Rheum. Dis. — 2000. — Vol. 59 (3). — P. 161 — 163.
56. Seo P. Wegener’s granulomatosis: managing more than inflammation // Curr. Opin. Rheumatol. — 2008. — Vol. 20. — P. 10 — 16.
57. Somaily M., Arfaj A. S.A. Wegener’s granulomatosis with very unusual presentation // IJCRI. — 2012. — Vol. 3 (12). — P. 47 — 51.
58. Suleymenlar G., Sarikaya M., Sari R. et al. Complete heart block in a patient with Wegener’s granulomatosis in remission-a case report // Angiology. — 2002. — Vol. 53. — P. 337 — 340.
59. Suppiah R., Judge A., Batra R. et al. A model to predict cardiovascular events in patients with newly diagnosed Wegeners’s granulomatosis and microscopic polyangiitis // Arthritis Care Res. — 2011. — Vol. 63 (4). — P. 588 — 596.
60. Watts R. A., Scott D. G.I. Classification and epidemiology of the vasculitides // Baillieres Clin. Rheumatol. — 1997. — Vol. 11. — P. 191 — 217.
61. Wegener F. Über generalisierte, septische Gefässerkrankungen // Verhandlungen der deutschen pathologischen Gesellschaft. — 1936. — Vol. 29. — P. 202 — 210.
62. Wei L., MacDonald T. M., Walker B. R. Taking glucocorticoids by prescription is associated with subsequent cardiovascular disease // Ann. Int. Med. — 2004. — Vol. 141. — P. 764 — 770.
63. Yates M., Watts R. A., Bajema I. M. et al. EULAR/ERA-EDTA recommendations for the management of ANCA-associated vasculitis // Ann. Rheum. Dis. — doi:10.1136/annrheumdis-2016 — 209133.
64. Yi E. S., Colby T. V. Wegener’s granulomatosis // Semin. Diagn. Pathol. — 2001. — Vol. 18. — P. 34 — 46.
Інше: Стаття надійшла до редакції 25 жовтня 2016 р.
Мостбауер Галина Володимирівна, к. мед. н., доцент, зав. кафедри внутрішньої медицини № 2
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-14-46
|
Ишемическая болезнь сердца при гранулематозе с полиангиитомГ. В. Мостбауер, М. Б. Джус, Д. Ш. СичинаваНациональный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев |
---|
Ключевые слова: гранулематоз с полиангиитом, сердечно-сосудистая система, атеросклероз, ишемическая болезнь сердца, острый инфаркт миокарда.
Список литературы:
1. Моисеев С. В., Стрижаков Л. А., Диттерле В. Е. и др. Частота сердечно-сосудистых заболеваний у пациентов с системными васкулитами // Клиническая фармакология и терапия. — 2011. — Т. 20, № 3. — С. 30 — 34.
2. Стрижаков Л. А. Поражение сердца при системных васкулитах: клинические варианты, значение факторов риска атеросклероза в развитии сердечно-сосудистых осложнений и возможности неинвазивных методов діагностики: Автореф. дисс. ...д. мед. н. — 2013. — 25 с.
3. Стрижаков Л. А., Моисеев С. В., Семенкова Е. Н. и др. Клинико-морфологические варианты поражения сердца у больных системными васкулитами и возможности методов неинвазивной диагностики // Фарматека. — 2013. — № 9. — С. 65 — 71.
4. Стрижаков Л. А., Чегаева Е. П., Кривошеев О. Г. и др. Признаки гиперкоагуляции и активации фибринолиза у больных гранулематозом Вегенера и пурпурой Шенлейна-Геноха // Клин. мед. — 2012. — № 5. — С. 43 — 45.
5. Aasarød K., Iversen B. M., Hammerstrøm J. et al. Wegener’s granulomatosis: clinical course in 108 patients with renal involvement // Nephrol. Dial. Transplant. — 2000. — Vol. 15 (5). — P. 611 — 618.
6. Allison S. J. Vasculitis: renal involvement in granulomatosis with polyangiitis — role of ANCA isotype and Fc receptor genotype // Nat. Rev. Nephrol. — 2012. — Vol. 8. — P. 63.
7. Attaran S., Desmond M., Ratnasingham J. et al. Mitral valve involvement in Wegener’s granulomatosis // Ann. Thorac Surg. — 2010. — Vol. 90. — Р. 996 — 997.
8. Beneitez J. F., Garcнa-Iglesia F., Garcнa de Vinuesa P. G. et al. Infarto agudo de miocardio secundario a granulomatosis de Wegener // Rev. Esp. Cardiol. — 1998. — Vol. 51. — P. 336 — 339.
9. Booth A. D., Wallace S., McEniery C. M. et al. Inflammation and arterial stiffness in systemic vasculitis: a model of vascular inflammation // Arthritis Rheum. — 2004. — Vol. 50. — Р. 581 — 588.
10. Cartin-Ceba R., Peikert T., Specks U. Pathogenesis of ANCA-associated vasculitis // Curr. Rheumatol. Rep. — 2012. — Vol. 14 (6). — P. 481 — 493.
11. Chironi G., Pagnoux C., Simon A. et al. Increased prevalence of subclinical atherosclerosis in patients with small-vessel vasculitis // Heart. — 2007. — Vol. 93. — Р. 96 — 99.
12. Cocco G., Gasparyan A. Y. Myocardial ischemia in Wegener’s granulomatosis: coronary atherosclerosis versus vasculitis // Open. Cardiovasc. Med. J. — 2010. — Vol. 23. — Р. 57 — 62.
13. De la Prada F. J., Prados A., Ramos R. et al. Silent ischemic heart disease in patient with Wegener’s necrotizing glomerulonephritis (in Spanish) // Nefrologia. — 2003. — Vol. 23. — Р. 545 — 549.
14. De Leeuw K., Sanders J. S., Stegeman C. et al. Accelerated atherosclerosis in patients with Wegener’s granulomatosis // Ann. Rheum. Dis. — 2005. — Vol. 64. — Р. 753 — 759.
15. Dewan R., Trejo Bittar H. E., Lacomis J. et al. Granulomatosis with polyangiitis presenting with coronary artery and pericardial involvement // Case Rep. Radiol. — Vol. 2015. — Art. ID 516437. — 5 p.
16. Farzaneh-Far R., Watkins J., Tahir H. et al. Small vessel vasculitis with pulmonary aneurysms and silent myocardial infarction // Rheumatol. — 2003. — Vol. 42. — Р. 1022 — 1024.
17. Faurschou M., Mellemkjaer L., Sorensen I. et al. Increased morbidity from ischemic heart disease in patients with Wegener’s granulomatosis // Arthritis Rheum. — 2009. — Vol. 60 (4). — Р. 1187 — 1192.
18. Gasparyan A. Y. The use of carotid artery ultrasonography in different clinical conditions // Open Cardiovasc. Med. J. — 2009. — Vol. 3. — Р. 78 — 80.
19. Greco A., Marinelli C., Fusconi M. et al. Clinic manifestations in granulomatosis with polyangiitis // Int. J. Immunopathol. Pharmacol. — 2016. — Vol. 29 (2). — Р. 151 — 159.
20. Hazebroek M. R., Kemna M. J., Schalla S. et al. Prevalence and prognostic relevance of cardiac involvement in ANCA-associated vasculitis: Eosinophilic granulomatosis with polyangiitis and granulomatosis with polyangiitis // Int. J. Cardiol. — Vol. 199. — P. 170 — 179.
21. Horne A. E., Henriksen P. A., Amft E. N. Granulomatosis with polyangiitis and constrictive pericarditis — a case report // J. R. Coll. Physicians Edinb. –2014. — Vol. 44 (4). — Р. 283 — 285.
22. Jennette J. C. Nomenclature and classification of vasculitis: lessons learned from granulomatosis with polyangiitis (Wegener’s granulomatosis) // Clin. Exp. Immunol. — 2011. — Vol. 164 (suppl. 1). — Р. 7 — 10.
23. Jennette J. C., Falk R. J., Bacon P. A. et al. 2012 revised International Chapel Hill Consensus Conference Nomenclature of Vasculitides // Arthritis Rheum. — 2013. — Vol. 65. — Р. 1 — 11.
24. Kallenberg C. G., Heeringa P., Stegeman C. A. Mechanisms of disease: pathogenesis and treatment of ANCA-associated vasculitides // Nat. Clin. Pract. Rheumatol. — 2006. — Vol. 2. — P. 661 — 670.
25. Kelley J. M., Monach P. A., Ji C. et al. IgA and IgG antineutrophil cytoplasmic antibody engagement of Fc receptor genetic variants influences granulomatosis with polyangiitis // Proc. Natl. Acad. Sci USA. — 2011. — Vol. 108. — Р. 20736 — 20741.
26. Klinger H. Grenzformen der Periarteritis nodosa // Frankfurt Z. Path. — 1931. — Vol. 42. — Р. 455 — 480.
27. Knockaert D. C. Cardiac involvement in systemic inflammatory diseases // Eur. Heart J. — 2007. — Vol. 28. — Р. 1797 — 1804.
28. Korantzopoulos P., Papaioannides D., Siogas K. The heart in Wegener’s granulomatosis // Cardiology. — 2004. — Vol. 102. — Р. 7 — 10.
29. Koyalakonda S. P., Krishnan U., Hobbs W. J. A rare instance of multiple valvular lesions in a patient with Wegener’s granulomatosis // Cardiology. — 2010. — Vol. 117 (1). — P. 28 — 30.
30. Lane S. E., Watts R., Scott D. G. Epidemiology of systemic vasculitis // Curr. Rheumatol. Rep. — 2005. — Vol. 7 (4). — P. 270 — 275.
31. Lawson T. M., Williams B. D. Silent myocardial infarction in Wegener’s granulomatosis // Br. J. Rheumatol. — 1996. — Vol. 35. — P. 188 — 191.
32. Lazarus M. N., Khurana R., Sethi A. S. et al. Wegener’s granulomatosis presenting with an acute ST-elevation myocardial infarct (STEMI) // Rheumatology (Oxford). — 2006. — Vol. 45. — P. 916 — 918.
33. Leavitt R. Y., Fauci A. S., Bloch D. A. et al. The American College of Rheumatology 1990 criteria for the classification of Wegener’s granulomatosis // Arthritis Rheum. — 1990. — Vol. 33 (8). — P. 1101 — 1107.
34. Luqmani R., Suppiah R., Edwards Ch. J. et al. Mortality in Wegener’s granulomatosis: a bimodal pattern // Rheumatology. — 2011. — Vol. 50. — P. 697 — 702.
35. Lutalo P. M., D’Cruz D. P. Diagnosis and classification of granulomatosis with polyangiitis (aka Wegener’s granulomatosis) // J. Autoimmun. — 2014. — Vol. 48 — 49. — P. 94 — 98.
36. Marques N., Mimoso J., Bohorquez R. et al. Angina Instável como Primeira Manifestação da Granulomatose de Wegener — A propósito de um caso clínico // Rev. Port. Cardiol. — 2008. — Vol. 27 (11). — P. 1469 — 1477.
37. Martinez F., Chung J. H., Digumarthy S. R. et al. Common and uncommon manifestations of wegener granulomatosis at chest ct: radiologic-pathologic correlation // Radiographics. — 2012. — Vol. 32 (1). — P. 51 — 69.
38. Miszalski-Jamka T., Szczeklik W., Sokolowska B. et al. Cardiac involvement in Wegener’s granulomatosis resistant to induction therapy // Eur. Radiol. — 2011. — Vol. 21. — P. 2297 — 2304.
39. Morbini P., Dal Bello B., Arbustini E. Coronary artery inflammation and thrombosis in Wegener’s granulomatosis-polyarteritis nodosa overlap syndrome // G. Ital. Cardiol. — 1998. — Vol. 28. — P. 377 — 382.
40. Morelli S., Gurgo di Castelmenardo A. M., Conti F. et al. Cardiac involvement in patients with Wegener’s granulomatosis // Rheumatol. Int. — 2000. — Vol. 19 (6). — P. 209 — 212.
41. Neumann T., Manger B., Schmid M. et al. Cardiac involvement in Churg-Strauss syndrome: impact of endomyocarditis // Medicine (Baltimore). — 2009. — Vol. 88. — P. 236 — 243.
42. Nienhuis H. L., de Leeuw K., Smit A. J. et al. Enhanced endothelium-dependent microvascular responses in patients with Wegener’s granulomatosis // J. Rheumatol. — 2007. — Vol. 34. — P. 1875 — 1881.
43. Oliveira G. H.M., Seward J. B., Tsang T. S.M. et al. Echocardiographic findings in patients with wegener granulomatosis // Mayo Clin. Proc. — 2005. — Vol. 80 (11). — P. 1435 — 1440.
44. Papo T., Piette J. C., Laraki R. et al. Silent myocardial infarction in Wegener’s granulomatosis // Ann. Rheum. Dis. — 1995. — Vol. 54. — P. 233 — 234.
45. Parry S. D., Clark D. M., Campbell J. Coronary arteritis in Wegener’s granulomatosis causing fatal myocardial infarction // Hosp. Med. — 2000. — Vol. 61. — P. 284 — 285.
46. Phillip R., Luqmani R. Mortality in systemic vasculitis: A systematic review // Clinical and Experimental Rheumatology. — 2008. — Vol. 26 (suppl. 5). — P. S94—S104.
47. Piepoli M. F., Hoes A. W., Agewall S. et al. 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice // DOI: http://dx.doi.org/10.1093/eurheartj/ehw106 2315 — 2381 First published online: 23 May 2016.
48. Raza K., Carruthers D. M., Stevens R. et al. Infliximab leads to a rapid but transient improvement in endothelial function in patients with primary systemic vasculitis // Ann. Rheum. Dis. — 2006. — Vol. 65. — P. 946 — 948.
49. Raza K., Thambyrajah J., Townend J. N. et al. Suppression of inflammation in primary systemic vasculitis restores vascular endothelial function: lessons for atherosclerotic disease // Circulation. — 2000. — Vol. 102. — P. 1470 — 1472.
50. Robson J., Doll H., Suppiah R. et al. Damage in the anca-associated vasculitides: long-term data from the European vasculitis study group (EUVAS) therapeutic trials // Ann. Rheum. Dis. — 2015 — Vol. 74. — P. 177 — 184.
51. Roger V. L., Go A. S., Lloyd-Jones D. M. et al. AHA Statistical Update. Heart Disease and Stroke Statistics — 2012 Update. A Report From the American Heart Association // Circulation. — 2012. — Vol. 125. — P. e2–e220.
52. Safak O., Gursul E., Polat M. et al. Wegener’s granulomatosis with cardiac involvement // Int. J. Cardiovasc. Acad. — 2016. — Vol. 2. — P. 93 — 95.
53. Salazar-Exaire D., Ramos-Gordillo M., Vela-Ojeda J. et al. Silent Ischemic Heart Disease in a Patient with Necrotizing Glomerulonephritis due to Wegener’s Granulomatosis // Cardiorenal. Med. — 2012. — Vol. 2. — P. 218 — 224.
54. Schmidt G., Gareis R., Stоrk T. Direct percutaneous coronary intervention for NSTEMI in a patient with seropositive Wegener’s granulomatosis // Z. Kardiol. — 2005. — Vol. 94. — P. 583 — 587.
55. Scott D. G., Watts R. A. Systemic vasculitis: epidemiology, classification and environmental factors // Ann. Rheum. Dis. — 2000. — Vol. 59 (3). — P. 161 — 163.
56. Seo P. Wegener’s granulomatosis: managing more than inflammation // Curr. Opin. Rheumatol. — 2008. — Vol. 20. — P. 10 — 16.
57. Somaily M., Arfaj A. S.A. Wegener’s granulomatosis with very unusual presentation // IJCRI. — 2012. — Vol. 3 (12). — P. 47 — 51.
58. Suleymenlar G., Sarikaya M., Sari R. et al. Complete heart block in a patient with Wegener’s granulomatosis in remission-a case report // Angiology. — 2002. — Vol. 53. — P. 337 — 340.
59. Suppiah R., Judge A., Batra R. et al. A model to predict cardiovascular events in patients with newly diagnosed Wegeners’s granulomatosis and microscopic polyangiitis // Arthritis Care Res. — 2011. — Vol. 63 (4). — P. 588 — 596.
60. Watts R. A., Scott D. G.I. Classification and epidemiology of the vasculitides // Baillieres Clin. Rheumatol. — 1997. — Vol. 11. — P. 191 — 217.
61. Wegener F. Über generalisierte, septische Gefässerkrankungen // Verhandlungen der deutschen pathologischen Gesellschaft. — 1936. — Vol. 29. — P. 202 — 210.
62. Wei L., MacDonald T. M., Walker B. R. Taking glucocorticoids by prescription is associated with subsequent cardiovascular disease // Ann. Int. Med. — 2004. — Vol. 141. — P. 764 — 770.
63. Yates M., Watts R. A., Bajema I. M. et al. EULAR/ERA-EDTA recommendations for the management of ANCA-associated vasculitis // Ann. Rheum. Dis. — doi:10.1136/annrheumdis-2016 — 209133.
64. Yi E. S., Colby T. V. Wegener’s granulomatosis // Semin. Diagn. Pathol. — 2001. — Vol. 18. — P. 34 — 46.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Ускладнення коронарографії та перкутанного коронарного втручанняО. О. ЯнкевичХарківський національний медичний університет |
---|
Ключові слова: ускладнення, коронарографія, перкутанне коронарне втручання.
Список літератури:
1. Панфилов Д. С., Козлов Б. Н., Панфилов С. Д. и др. Проблема лечения постпункционных ложных аневризм: компрессионный, хирургический, пункционный подходы // Сибирский медицинский журнал. — 2012. — Т. 27, № 1. — С. 39 — 44.
2. Соколов М. Ю. та ін. Реєстр перкутанних коронарних втручань: розширений порівняльний аналіз, реперфузійна терапія в Україні, Сервей ПКВ — 2015 // Серце і судини. — 2015. — № 3. — С. 7 — 29.
3. ACT Investigators. Acetylcysteine for prevention of renal outcomes in patients undergoing coronary and peripheral vascular angiography: main results from the randomized Acetylcysteine for Contrastinduced nephropathy Trial (ACT) // Circulation. — 2011. — Vol. 124 (11). — P. 1250 — 1259.
4. Aggarwal B., Ellis S. G., Lincoff A. M. et al. Cause of death within 30 days of percutaneous coronary intervention in an era of mandatory outcome reporting // J. Am. Coll Cardiol. — 2013. — Vol. 62 (5). — P. 409 — 415.
5. Applegate R. J., Sacrinty M. T., Kutcher M. A. et al. Trends in vascular complications after diagnostic cardiac catheterization and percutaneous coronary intervention via the femoral artery, 1998 to 2007 // JACC Cardiovasc. Interv. — 2008. — Vol. 1 (3). — P. 317 — 326.
6. Applegate R. Radial Access for primary percutaneous coronary intervention for ST-segment elevation myocardial infarction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — Vol. 63 (10). — P. 973 — 975.
7. Bashore T. M., Gehrig T. Cholesterol emboli after invasive cardiac procedures // J. Am. Coll Cardiol. — 2003. — Vol. 42 (2). — P. 217 — 218.
8. Berg R., Buhari C. Treating and preventing no reflow in the cardiac catheterization laboratory // Curr. Cardiol. Rev. — 2012. — Vol. 8 (3). — P. 209 — 214.
9. Bernelli C. Pharmacotherapy in the cardiac catheterization laboratory // Cardiol. Pharmacol. — 2015. — Vol. 4 (146). — P. 1 — 13.
10. Bertrand M. E., Esplugas E., Piessens J. et al. Influence of a nonionic, iso-osmolar contrast medium (iodixanol) versus an ionic, low-osmolar contrast medium (ioxaglate) on major adverse cardiac events in patients undergoing percutaneous transluminal coronary angioplasty: A multicenter, randomized, double-blind study. Visipaque in Percutaneous Transluminal Coronary Angioplasty [VIP] Trial Investigators // Circulation. — 2000. — Vol. 101 (2). — P. 131 — 136.
11. Byrne R. A., Joner M., Kastrati A. Stent thrombosis and restenosis: what have we learned and where are we going? The Andreas Gruntzig Lecture ESC 2014 // Eur. Heart J. — 2015. — Vol. 36. — P. 3320 — 3331.
12. Caluk J. Procedural Techniques of Coronary Angiography / Advances in the Diagnosis of Coronary Atherosclerosis, Prof. Suna Kirac (Ed.). — InTech. — 2011. Available from: http://www.intechopen.com/books/advances-in-the-diagnosis-of-coronary-atherosclerosis/proceduraltechniques-of-coronary-angiography.
13. Chan Y. C., Morales J. P., Reidy J. F., Taylor P. R. Management of spontaneous and iatrogenic retroperitoneal haemorrhage: conservative management, endovascular intervention or open surgery? // Int. J. Clin. Pract. — 2008. — Vol. 62 (10). — P. 1604 — 1613.
14. Culp W. C. Jr, Culp W. C. Practical application of local anesthetics // J. Vasc. Interv. Radiol. — 2011. — Vol. 22 (2). — P. 111 — 118.
15. Doyle B. J., Rihal C. S., Gastineau D. A. Bleeding, blood transfusion, and increased mortality after percutaneous coronary intervention: implications for contemporary practice // J. Am. Coll. Cardiol. — 2009. — Vol. 53 (22). — P. 2019 — 2027.
16. Dumont C. J., Keeling A. W., Bourguignon C. et al. Predictors of vascular complications post diagnostic cardiac catheterization and percutaneous coronary interventions // Dimens Crit. Care Nurs. — 2006. — Vol. 25. — P. 137 — 142.
17. Gomez-Moreno S., Sabate M., Jimenez-Quevedo P. et al. Iatrogenic dissection of the ascending aorta following heart catheterisation: incidence, management and outcome // EuroIntervention. — 2006 — Vol. 2 (2). — P. 197 — 202.
18. Gorenek B. Arrhythmias in cardiac catheterization laboratories // Acta Cardiol. — 2008. — Vol. 63 (2). — P. 259 — 263.
19. Greitz T. Sven-Ivar Seldinger // Am. J. Neuroradiol. — 1999. — Vol. 20. — P. 1180 — 1181.
20. Gruberg L., Pinnow E., Flood R. et al. Incidence, management, and outcome of coronary artery perforation during percutaneous coronary intervention // Am. J. Cardiol. — 2000. — Vol. 86 (6). — P. 680 — 682.
21. Grüntzig A. Transluminal dilatation of coronary artery stenosis // // Lancet. — 1978. — Vol. 311. — P. 263.
22. Hanna E. B., Hennebry T. A. Periprocedural myocardial infarction: review and classification // Clin. Cardiol. — 2010. — Vol. 33. — P. 476 — 483.
23. Harper N. J.N., Dixon T., Dugué P. et al. Suspected anaphylactic reactions associated with anaesthesia // Anaesthesia. — 2009. — Vol. 64 (2). — P. 199 — 211.
24. Hirsh J., Heddle N., Kelton J. G. Treatment of heparin-induced thrombocytopenia: a critical review // Arch. Intern. Med. — 2004. — Vol. 164. — P. 361 — 369.
25. Hoffman S. J., Routledge H. C., Lennon R. J. et al. Procedural Factors Associated With Percutaneous Coronary Intervention-Related Ischemic Stroke // J. Am. Coll. Cardiol. Cardiol. Intv. — 2012. — Vol. 5 (2). — P. 200 — 206.
26. Hsin H. T., Hwang J. J. Isolated femoral nerve neuropathy after intra-aortic balloon pump treatment // J. Formos. Med. Assoc. — 2007. — Vol. 106 (3). — P. 29 — 32.
27. Huang T. -L., Liang H. -L., Huang J. -H. Ultrasound-guided compression repair of peripheral artery pseudoaneurysm: 8 years’ experience of a single institute // J. Chinese Med. Association. — 2012. — Vol. 75. — P. 468 — 473.
28. Hubbard C. R., Blankenship J. C., Scott T. D. et al. Emergency pretreatment for contrast allergy before direct percutaneous coronary intervention for ST-elevation myocardial infarction // Am. J. Cardiol. — 2008. — Vol. 102 (11). — P. 1469 — 1472.
29. Jaffe R., Charron T., Puley G., Dick A., Strauss B. H. Microvascular obstruction and the no-reflow phenomenon after percutaneous coronary intervention // Circulation. — 2008. — Vol. 117. — P. 3152 — 3156.
30. Jang I. K., Hursting M. J. When heparins promote thrombosis: review of heparin-induced thrombocytopenia // Circulation. — 2005. — Vol. 111 (20). — P. 2671 — 2683.
31. Jauch E. C., Saver J. L., Adams H. P. et al. on behalf of AHA/ASA. Guidelines for the early management of patients with acute ischemic stroke // Stroke. — 2013. — Vol. 44. — P. 870 — 947.
32. Juergens C. P., Lo S., French J. K., Leung D. Y.C. Vaso-vagal reactions during femoral arterial sheath removal after percutaneous coronary intervention and impact on cardiac events // Int. J. Cardiol. — 2008. — Vol. 127 (2). — P. 252 — 254.
33. Kelm M., Perings S. M., Jax T. et al. Incidence and clinical outcome of iatrogenic femoral arteriovenous fistulas: implications for risk stratification and treatment // J. Am. Coll. Cardiol. — 2002. — Vol. 40 (2). — P. 291 — 297.
34. Kinnaird T. D., Stabile E., Mintz G. S. et al. Incidence, predictors, and prognostic implications of bleeding and blood transfusion following percutaneous coronary interventions // Am. J. Cardiol. — 2003. — Vol. 92. — P. 930 — 935.
35. Koc F., Ozdemir K., Altunkas F. et al. Sodium bicarbonate versus isotonic saline for the prevention of contrast-induced nephropathy in patients with diabetes mellitus undergoing coronary angiography and/or intervention: a multicenter prospective randomized study // J. Investig. Med. — 2013. — Vol. 61 (5). — P. 872 — 877.
36. Kristić I., Lukenda J. Radial artery spasm during transradial coronary procedures // J. Invasive Cardiol. — 2011. — Vol. 23 (12). — P. 527 — 531.
37. Kronson I., Saric M. Cholesterol Embolization Syndrome // Circulation. — 2010. — Vol. 122. — P. 631 — 641.
38. Leoncini M., Toso A., Maioli M. et al. Early high dose rosuvastatin for contrast-induced nephropathy prevention in acute coronary syndrome: results from the PRATO-ACS study (protective effect of rosuvastatin and antiplatelet therapy on contrast-induced acute kidney injury and myocardial damage in patients with acute coronary syndrome) // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — Vol. 63 (1). — P. 71 — 79.
39. Leopold J. A., Faxon D. P. Diagnostic Cardiac Catheterisation and Coronary Angiography / Ed. by D. L. Kasper et al. — 19th ed. — Harrison’s principles of internal medicine. — The McGraw-Hill Companies, Inc., 2015. — P. 1460 — 1465.
40. Manoukian S. V. Predictors and impact of bleeding complications in percutaneous coronary intervention, acute coronary syndromes, and ST-segment elevation myocardial infarction // Am. J. Cardiol. — 2009. — Vol. 104 (suppl. 5). — P. 9 — 15.
41. Martin A. et al. Reliability of Allen’s test in selection of patients for radial artery harvest. The society of thoracic surgeons // Ann. Thorac. Surg. — 2000. — Vol. 70. — Vol. 1362 — 1365.
42. Matthai W. H., Kussmaul W. G., Krol J. et al. A comparison of low- with high-osmolality contrast agents in cardiac angiography. Identification of criteria for selective use // Circulation. — 1994. — Vol. 89 (1). — P. 291 — 301.
43. McCready R. A., Siderys H., Pittman J. N. et al. Septic complications after cardiac catheterization and percutaneous transluminal coronary angioplasty // J. Vasc. Surg. — 1991. — Vol. 14 (2). — P. 170 — 174.
44. Mehta L., Devlin W., McCullough P. et al. Impact of body mass index on outcomes after percutaneous coronary intervention in patients with acute myocardial infarction // Am. J. Cardiol. — 2007. — Vol. 99. — P. 906 — 910.
45. Mehta R. H., Harjai K. J., Grines L. et al. Sustained ventricular tachycardia or fibrillation in the cardiac catheterization laboratory among patients receiving primary percutaneous coronary intervention: incidence, predictors, and outcomes // J. Am. Coll. Cardiol. — 2004. — Vol. 43 (10). — P. 1765 — 1772.
46. Merriweather N., Sulzbach-Hoke L. M. Managing risk of complications at femoral vascular access sites in percutaneous coronary intervention // Crit. Care Nurse. — 2012. — Vol. 32. — P. 16 — 29.
47. Mesquita E. T., Marchese L. D., Dias D. W. et al. Nobel Prizes: Contributions to Cardiology // Arq. Bras. Cardiol. — 2015. — Vol. 105 (2). — P. 188 — 196.
48. Mozaffarian D., Benjamin E. J., Go A. S. et al. Heart disease and stroke statistics — 2016 update: a report from the American Heart Association // Circulation. — 2016. — Vol. 133 (4). — P. 38 — 360.
49. Narouze S. N., Zakari A., Vydyanathan A. Ultrasound-guided placement of a permanent percutaneous femoral nerve stimulator leads for the treatment of intractable femoral neuropathy // Pain Physician. — 2009. — Vol. 12. — P. 305 — 308.
50. Nunez-Gil I. J., Bautista D., Cerrato E. et al. Incidence, management, and immediate- and long-term outcomes after iatrogenic aortic dissection during diagnostic or interventional coronary procedures // Circulation. — 2015. — Vol. 131 (24). — P. 2114 — 2119.
51. Patti G., Ricottini E., Nusca A. et al. Short-term, high-dose atorvastatin pretreatment to prevent contrast-induced nephropathy in patients with acute coronary syndromes undergoing percutaneous coronary intervention (from the ARMYDACIN [atorvastatin for reduction of myocardial damage during angioplasty-contrastinduced nephropathy] trial // Am. J. Cardiol. — 2011. — Vol. 108 (1). — P. 1 — 7.
52. Prasad A., Compton, P. A., Roesle M. et al. Incidence and treatment of arterial access dissections occurring during cardiac catheterization // J. Interv. Cardiol. — 2008. — Vol. 21 (1). — P. 61 — 66.
53. Ramsdale D. R., Aziz S., Newall N. et al. Bacteremia following complex percutaneous coronary intervention // J. Invasive Cardiol. — 2004. — Vol. 16 (11). — P. 632 — 634.
54. Rear R., Bell R. M., Hausenloy D. J. Contrast-induced nephropathy following angiography and cardiac interventions // Heart. — 2016. — Vol. 102 (8). — P. 638 — 648.
55. Ryan T. J. The coronary angiogram and its seminal contributions to cardiovascular medicine over five decades // Circulation. — 2002. — Vol. 106, N 6. — P. 752 — 756.
56. Sadat U., Usman A., Gillard J. H., Boyle J. R. Does ascorbic acid protect against contrast-induced acute kidney injury in patients undergoing coronary angiography: a systematic review with meta-analysis of randomized, controlled trials // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 62 (23). — P. 2167 — 2175.
57. Sajnani N., Bogart D. B. Retroperitoneal hemorrhage as a complication of percutaneous intervention: report of 2 cases and review of the literature // Open Cardiovasc. Med. J. — 2013. — Vol. 7. — Vol. 16 — 22.
58. Samal A. K., White C. J. Percutaneous management of access site complications // Catheter Cardiovasc. Interv. — 2002. — Vol. 57 (1). — P. 12 — 23.
59. Savi P., Chong B. H., Greinacher A. Effect of fondaparinux on platelet activation in the presence of heparin-dependent antibodies: a blinded comparative multicenter study with unfractionated heparin // Blood. — 2005. — Vol. 105. — P. 139 — 144.
60. Seldinger S. I. Catheter replacement of the needle in percutaneous arteriography; a new technique // Acta Radiol. — 1953. — Vol. 39 (5). — P. 368 — 376.
61. Shoulders-Odom B. Management of patients after percutaneous coronary interventions // Crit. Care. — Nurse. — 2008. — Vol. 28. — P. 26 — 41.
62. Suastika L. O.S., Oktaviono Y. H. Multiple air embolism during coronary angiography: how do we deal with it? // Clin. Med. Insights Cardiol. — 2016. — Vol. 10. — P. 67 — 70.
63. Tavakol M., Ashraf S., Brener S. J. Risks and complications of coronary angiography: a comprehensive review // Glob. J. Health Sci. — 2012. — Vol. 4. — P. 65 — 93.
64. Thygesen K., Alpert J. S., Jaffe A. S. et al. Third universal definition of myocardial infarction // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 2551 — 2567.
65. Vorobcsuk A., Konyi A., Aradi D. et al. Transradial versus transfemoral percutaneous coronary intervention in acute myocardial infarction: systematic overview and meta-analysis // Am. Heart J. — 2009. — Vol. 158 (5). — P. 814 — 821.
66. Walenga J. M., Prechel M., Jeske W. P. et al. Rivaroxaban — an oral, direct Factor Xa inhibitor — has potential for the management of patients with heparin-induced thrombocytopenia // Br. J. Haematol. — 2008. — Vol. 143 (1). — Vol. 92 — 99.
67. Warkentin T. E., Kelton J. G. Temporal aspects of heparin-induced thrombocytopenia // N. Engl. J. Med. — 2001. — Vol. 344. — P. 1286 — 1292.
68. Webber G. W., Jang J., Gustavson S. et al. Contemporary management of postcatheterization pseudoaneurysms // Circulation. — 2007. — Vol. 115 (20). — P. 2666 — 2674.
69. Windecker S., Kolh P., Alfonso F. et al. 2014 ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization: The Task Force on Myocardial Revascularization of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS) developed with the special contribution of the European Association of Percutaneous Cardiovascular Interventions (EAPCI) // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 35. — P. 2541 — 2619.
70. Wong P. C., Li Z., Guo J., Zhang A. Pathophysiology of contrast-induced nephropathy // Int. J. Cardiol. — 2012. — Vol. 158 (2). — P. 186 — 192.
Інше: Стаття надійшла до редакції 3 жовтня 2016 р.
Янкевич Олександр Олександрович, к. мед. н., доцент кафедри внутрішньої медицини № 3
61022, м. Харків, просп. Науки, 4.
Е-mail: aayankevich@gmail.com
|
Осложнения коронарографии и перкутанного коронарного вмешательстваА. А. ЯнкевичХарьковский национальный медицинский университет |
---|
Ключевые слова: осложнения, коронарография, перкутанное коронарное вмешательство.
Список литературы:
1. Панфилов Д. С., Козлов Б. Н., Панфилов С. Д. и др. Проблема лечения постпункционных ложных аневризм: компрессионный, хирургический, пункционный подходы // Сибирский медицинский журнал. — 2012. — Т. 27, № 1. — С. 39 — 44.
2. Соколов М. Ю. та ін. Реєстр перкутанних коронарних втручань: розширений порівняльний аналіз, реперфузійна терапія в Україні, Сервей ПКВ — 2015 // Серце і судини. — 2015. — № 3. — С. 7 — 29.
3. ACT Investigators. Acetylcysteine for prevention of renal outcomes in patients undergoing coronary and peripheral vascular angiography: main results from the randomized Acetylcysteine for Contrastinduced nephropathy Trial (ACT) // Circulation. — 2011. — Vol. 124 (11). — P. 1250 — 1259.
4. Aggarwal B., Ellis S. G., Lincoff A. M. et al. Cause of death within 30 days of percutaneous coronary intervention in an era of mandatory outcome reporting // J. Am. Coll Cardiol. — 2013. — Vol. 62 (5). — P. 409 — 415.
5. Applegate R. J., Sacrinty M. T., Kutcher M. A. et al. Trends in vascular complications after diagnostic cardiac catheterization and percutaneous coronary intervention via the femoral artery, 1998 to 2007 // JACC Cardiovasc. Interv. — 2008. — Vol. 1 (3). — P. 317 — 326.
6. Applegate R. Radial Access for primary percutaneous coronary intervention for ST-segment elevation myocardial infarction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — Vol. 63 (10). — P. 973 — 975.
7. Bashore T. M., Gehrig T. Cholesterol emboli after invasive cardiac procedures // J. Am. Coll Cardiol. — 2003. — Vol. 42 (2). — P. 217 — 218.
8. Berg R., Buhari C. Treating and preventing no reflow in the cardiac catheterization laboratory // Curr. Cardiol. Rev. — 2012. — Vol. 8 (3). — P. 209 — 214.
9. Bernelli C. Pharmacotherapy in the cardiac catheterization laboratory // Cardiol. Pharmacol. — 2015. — Vol. 4 (146). — P. 1 — 13.
10. Bertrand M. E., Esplugas E., Piessens J. et al. Influence of a nonionic, iso-osmolar contrast medium (iodixanol) versus an ionic, low-osmolar contrast medium (ioxaglate) on major adverse cardiac events in patients undergoing percutaneous transluminal coronary angioplasty: A multicenter, randomized, double-blind study. Visipaque in Percutaneous Transluminal Coronary Angioplasty [VIP] Trial Investigators // Circulation. — 2000. — Vol. 101 (2). — P. 131 — 136.
11. Byrne R. A., Joner M., Kastrati A. Stent thrombosis and restenosis: what have we learned and where are we going? The Andreas Gruntzig Lecture ESC 2014 // Eur. Heart J. — 2015. — Vol. 36. — P. 3320 — 3331.
12. Caluk J. Procedural Techniques of Coronary Angiography / Advances in the Diagnosis of Coronary Atherosclerosis, Prof. Suna Kirac (Ed.). — InTech. — 2011. Available from: http://www.intechopen.com/books/advances-in-the-diagnosis-of-coronary-atherosclerosis/proceduraltechniques-of-coronary-angiography.
13. Chan Y. C., Morales J. P., Reidy J. F., Taylor P. R. Management of spontaneous and iatrogenic retroperitoneal haemorrhage: conservative management, endovascular intervention or open surgery? // Int. J. Clin. Pract. — 2008. — Vol. 62 (10). — P. 1604 — 1613.
14. Culp W. C. Jr, Culp W. C. Practical application of local anesthetics // J. Vasc. Interv. Radiol. — 2011. — Vol. 22 (2). — P. 111 — 118.
15. Doyle B. J., Rihal C. S., Gastineau D. A. Bleeding, blood transfusion, and increased mortality after percutaneous coronary intervention: implications for contemporary practice // J. Am. Coll. Cardiol. — 2009. — Vol. 53 (22). — P. 2019 — 2027.
16. Dumont C. J., Keeling A. W., Bourguignon C. et al. Predictors of vascular complications post diagnostic cardiac catheterization and percutaneous coronary interventions // Dimens Crit. Care Nurs. — 2006. — Vol. 25. — P. 137 — 142.
17. Gomez-Moreno S., Sabate M., Jimenez-Quevedo P. et al. Iatrogenic dissection of the ascending aorta following heart catheterisation: incidence, management and outcome // EuroIntervention. — 2006 — Vol. 2 (2). — P. 197 — 202.
18. Gorenek B. Arrhythmias in cardiac catheterization laboratories // Acta Cardiol. — 2008. — Vol. 63 (2). — P. 259 — 263.
19. Greitz T. Sven-Ivar Seldinger // Am. J. Neuroradiol. — 1999. — Vol. 20. — P. 1180 — 1181.
20. Gruberg L., Pinnow E., Flood R. et al. Incidence, management, and outcome of coronary artery perforation during percutaneous coronary intervention // Am. J. Cardiol. — 2000. — Vol. 86 (6). — P. 680 — 682.
21. Grüntzig A. Transluminal dilatation of coronary artery stenosis // // Lancet. — 1978. — Vol. 311. — P. 263.
22. Hanna E. B., Hennebry T. A. Periprocedural myocardial infarction: review and classification // Clin. Cardiol. — 2010. — Vol. 33. — P. 476 — 483.
23. Harper N. J.N., Dixon T., Dugué P. et al. Suspected anaphylactic reactions associated with anaesthesia // Anaesthesia. — 2009. — Vol. 64 (2). — P. 199 — 211.
24. Hirsh J., Heddle N., Kelton J. G. Treatment of heparin-induced thrombocytopenia: a critical review // Arch. Intern. Med. — 2004. — Vol. 164. — P. 361 — 369.
25. Hoffman S. J., Routledge H. C., Lennon R. J. et al. Procedural Factors Associated With Percutaneous Coronary Intervention-Related Ischemic Stroke // J. Am. Coll. Cardiol. Cardiol. Intv. — 2012. — Vol. 5 (2). — P. 200 — 206.
26. Hsin H. T., Hwang J. J. Isolated femoral nerve neuropathy after intra-aortic balloon pump treatment // J. Formos. Med. Assoc. — 2007. — Vol. 106 (3). — P. 29 — 32.
27. Huang T. -L., Liang H. -L., Huang J. -H. Ultrasound-guided compression repair of peripheral artery pseudoaneurysm: 8 years’ experience of a single institute // J. Chinese Med. Association. — 2012. — Vol. 75. — P. 468 — 473.
28. Hubbard C. R., Blankenship J. C., Scott T. D. et al. Emergency pretreatment for contrast allergy before direct percutaneous coronary intervention for ST-elevation myocardial infarction // Am. J. Cardiol. — 2008. — Vol. 102 (11). — P. 1469 — 1472.
29. Jaffe R., Charron T., Puley G., Dick A., Strauss B. H. Microvascular obstruction and the no-reflow phenomenon after percutaneous coronary intervention // Circulation. — 2008. — Vol. 117. — P. 3152 — 3156.
30. Jang I. K., Hursting M. J. When heparins promote thrombosis: review of heparin-induced thrombocytopenia // Circulation. — 2005. — Vol. 111 (20). — P. 2671 — 2683.
31. Jauch E. C., Saver J. L., Adams H. P. et al. on behalf of AHA/ASA. Guidelines for the early management of patients with acute ischemic stroke // Stroke. — 2013. — Vol. 44. — P. 870 — 947.
32. Juergens C. P., Lo S., French J. K., Leung D. Y.C. Vaso-vagal reactions during femoral arterial sheath removal after percutaneous coronary intervention and impact on cardiac events // Int. J. Cardiol. — 2008. — Vol. 127 (2). — P. 252 — 254.
33. Kelm M., Perings S. M., Jax T. et al. Incidence and clinical outcome of iatrogenic femoral arteriovenous fistulas: implications for risk stratification and treatment // J. Am. Coll. Cardiol. — 2002. — Vol. 40 (2). — P. 291 — 297.
34. Kinnaird T. D., Stabile E., Mintz G. S. et al. Incidence, predictors, and prognostic implications of bleeding and blood transfusion following percutaneous coronary interventions // Am. J. Cardiol. — 2003. — Vol. 92. — P. 930 — 935.
35. Koc F., Ozdemir K., Altunkas F. et al. Sodium bicarbonate versus isotonic saline for the prevention of contrast-induced nephropathy in patients with diabetes mellitus undergoing coronary angiography and/or intervention: a multicenter prospective randomized study // J. Investig. Med. — 2013. — Vol. 61 (5). — P. 872 — 877.
36. Kristić I., Lukenda J. Radial artery spasm during transradial coronary procedures // J. Invasive Cardiol. — 2011. — Vol. 23 (12). — P. 527 — 531.
37. Kronson I., Saric M. Cholesterol Embolization Syndrome // Circulation. — 2010. — Vol. 122. — P. 631 — 641.
38. Leoncini M., Toso A., Maioli M. et al. Early high dose rosuvastatin for contrast-induced nephropathy prevention in acute coronary syndrome: results from the PRATO-ACS study (protective effect of rosuvastatin and antiplatelet therapy on contrast-induced acute kidney injury and myocardial damage in patients with acute coronary syndrome) // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — Vol. 63 (1). — P. 71 — 79.
39. Leopold J. A., Faxon D. P. Diagnostic Cardiac Catheterisation and Coronary Angiography / Ed. by D. L. Kasper et al. — 19th ed. — Harrison’s principles of internal medicine. — The McGraw-Hill Companies, Inc., 2015. — P. 1460 — 1465.
40. Manoukian S. V. Predictors and impact of bleeding complications in percutaneous coronary intervention, acute coronary syndromes, and ST-segment elevation myocardial infarction // Am. J. Cardiol. — 2009. — Vol. 104 (suppl. 5). — P. 9 — 15.
41. Martin A. et al. Reliability of Allen’s test in selection of patients for radial artery harvest. The society of thoracic surgeons // Ann. Thorac. Surg. — 2000. — Vol. 70. — Vol. 1362 — 1365.
42. Matthai W. H., Kussmaul W. G., Krol J. et al. A comparison of low- with high-osmolality contrast agents in cardiac angiography. Identification of criteria for selective use // Circulation. — 1994. — Vol. 89 (1). — P. 291 — 301.
43. McCready R. A., Siderys H., Pittman J. N. et al. Septic complications after cardiac catheterization and percutaneous transluminal coronary angioplasty // J. Vasc. Surg. — 1991. — Vol. 14 (2). — P. 170 — 174.
44. Mehta L., Devlin W., McCullough P. et al. Impact of body mass index on outcomes after percutaneous coronary intervention in patients with acute myocardial infarction // Am. J. Cardiol. — 2007. — Vol. 99. — P. 906 — 910.
45. Mehta R. H., Harjai K. J., Grines L. et al. Sustained ventricular tachycardia or fibrillation in the cardiac catheterization laboratory among patients receiving primary percutaneous coronary intervention: incidence, predictors, and outcomes // J. Am. Coll. Cardiol. — 2004. — Vol. 43 (10). — P. 1765 — 1772.
46. Merriweather N., Sulzbach-Hoke L. M. Managing risk of complications at femoral vascular access sites in percutaneous coronary intervention // Crit. Care Nurse. — 2012. — Vol. 32. — P. 16 — 29.
47. Mesquita E. T., Marchese L. D., Dias D. W. et al. Nobel Prizes: Contributions to Cardiology // Arq. Bras. Cardiol. — 2015. — Vol. 105 (2). — P. 188 — 196.
48. Mozaffarian D., Benjamin E. J., Go A. S. et al. Heart disease and stroke statistics — 2016 update: a report from the American Heart Association // Circulation. — 2016. — Vol. 133 (4). — P. 38 — 360.
49. Narouze S. N., Zakari A., Vydyanathan A. Ultrasound-guided placement of a permanent percutaneous femoral nerve stimulator leads for the treatment of intractable femoral neuropathy // Pain Physician. — 2009. — Vol. 12. — P. 305 — 308.
50. Nunez-Gil I. J., Bautista D., Cerrato E. et al. Incidence, management, and immediate- and long-term outcomes after iatrogenic aortic dissection during diagnostic or interventional coronary procedures // Circulation. — 2015. — Vol. 131 (24). — P. 2114 — 2119.
51. Patti G., Ricottini E., Nusca A. et al. Short-term, high-dose atorvastatin pretreatment to prevent contrast-induced nephropathy in patients with acute coronary syndromes undergoing percutaneous coronary intervention (from the ARMYDACIN [atorvastatin for reduction of myocardial damage during angioplasty-contrastinduced nephropathy] trial // Am. J. Cardiol. — 2011. — Vol. 108 (1). — P. 1 — 7.
52. Prasad A., Compton, P. A., Roesle M. et al. Incidence and treatment of arterial access dissections occurring during cardiac catheterization // J. Interv. Cardiol. — 2008. — Vol. 21 (1). — P. 61 — 66.
53. Ramsdale D. R., Aziz S., Newall N. et al. Bacteremia following complex percutaneous coronary intervention // J. Invasive Cardiol. — 2004. — Vol. 16 (11). — P. 632 — 634.
54. Rear R., Bell R. M., Hausenloy D. J. Contrast-induced nephropathy following angiography and cardiac interventions // Heart. — 2016. — Vol. 102 (8). — P. 638 — 648.
55. Ryan T. J. The coronary angiogram and its seminal contributions to cardiovascular medicine over five decades // Circulation. — 2002. — Vol. 106, N 6. — P. 752 — 756.
56. Sadat U., Usman A., Gillard J. H., Boyle J. R. Does ascorbic acid protect against contrast-induced acute kidney injury in patients undergoing coronary angiography: a systematic review with meta-analysis of randomized, controlled trials // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 62 (23). — P. 2167 — 2175.
57. Sajnani N., Bogart D. B. Retroperitoneal hemorrhage as a complication of percutaneous intervention: report of 2 cases and review of the literature // Open Cardiovasc. Med. J. — 2013. — Vol. 7. — Vol. 16 — 22.
58. Samal A. K., White C. J. Percutaneous management of access site complications // Catheter Cardiovasc. Interv. — 2002. — Vol. 57 (1). — P. 12 — 23.
59. Savi P., Chong B. H., Greinacher A. Effect of fondaparinux on platelet activation in the presence of heparin-dependent antibodies: a blinded comparative multicenter study with unfractionated heparin // Blood. — 2005. — Vol. 105. — P. 139 — 144.
60. Seldinger S. I. Catheter replacement of the needle in percutaneous arteriography; a new technique // Acta Radiol. — 1953. — Vol. 39 (5). — P. 368 — 376.
61. Shoulders-Odom B. Management of patients after percutaneous coronary interventions // Crit. Care. — Nurse. — 2008. — Vol. 28. — P. 26 — 41.
62. Suastika L. O.S., Oktaviono Y. H. Multiple air embolism during coronary angiography: how do we deal with it? // Clin. Med. Insights Cardiol. — 2016. — Vol. 10. — P. 67 — 70.
63. Tavakol M., Ashraf S., Brener S. J. Risks and complications of coronary angiography: a comprehensive review // Glob. J. Health Sci. — 2012. — Vol. 4. — P. 65 — 93.
64. Thygesen K., Alpert J. S., Jaffe A. S. et al. Third universal definition of myocardial infarction // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 2551 — 2567.
65. Vorobcsuk A., Konyi A., Aradi D. et al. Transradial versus transfemoral percutaneous coronary intervention in acute myocardial infarction: systematic overview and meta-analysis // Am. Heart J. — 2009. — Vol. 158 (5). — P. 814 — 821.
66. Walenga J. M., Prechel M., Jeske W. P. et al. Rivaroxaban — an oral, direct Factor Xa inhibitor — has potential for the management of patients with heparin-induced thrombocytopenia // Br. J. Haematol. — 2008. — Vol. 143 (1). — Vol. 92 — 99.
67. Warkentin T. E., Kelton J. G. Temporal aspects of heparin-induced thrombocytopenia // N. Engl. J. Med. — 2001. — Vol. 344. — P. 1286 — 1292.
68. Webber G. W., Jang J., Gustavson S. et al. Contemporary management of postcatheterization pseudoaneurysms // Circulation. — 2007. — Vol. 115 (20). — P. 2666 — 2674.
69. Windecker S., Kolh P., Alfonso F. et al. 2014 ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization: The Task Force on Myocardial Revascularization of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS) developed with the special contribution of the European Association of Percutaneous Cardiovascular Interventions (EAPCI) // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 35. — P. 2541 — 2619.
70. Wong P. C., Li Z., Guo J., Zhang A. Pathophysiology of contrast-induced nephropathy // Int. J. Cardiol. — 2012. — Vol. 158 (2). — P. 186 — 192.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
№4(60) // 2017