Список літератури:  
1.    Advani P.P., Ballman K.V., Dockter T.J. et al. Long-Term Cardiac Safety Analysis of NCCTG N9831 (Alliance) Adjuvant Trastuzumab Trial // J. Clin. Oncol. — 2016. — Vol. 34. — P. 581 — 587.
2.    Aleman B.M., van den Belt-Dusebout A.W., De Bruin M.L. et al. Late cardiotoxicity after treatment for Hodgkin lymphoma // Blood. — 2007. — Vol. 109. — P. 1878 — 1886.
3.    Armenian S.H., Hudson M.M., Mulder R.L. et al., International Late Effects of Childhood Cancer Guideline Harmonization Group. Recommendations for cardiomyopathy surveillance for survivors of childhood cancer: a report from the International Late Effects of Childhood Cancer Guideline Harmonization Group // Lancet. — Oncol. — 2015. — Vol. 16. — P. 123 — 136.
4.    Armstrong G.T., Joshi V.M., Ness K.K. et al. Comprehensive echocardiographic detection of treatment-related cardiac dysfunction in adult survivors of childhood cancer: results from the St. Jude Lifetime Cohort Study // J. Am. Coll. Cardiol. — 2015. — Vol. 65. — P. 2511 — 2522.
5.    Armstrong G.T., Plana J.C., Zhang N. et al. Screening adult survivors of childhood cancer for cardiomyopathy: comparison of echocardiography and cardiac magnetic resonance imaging // J. Clin. Oncol. — 2012. — Vol. 30. — P. 2876 — 2884.
6.    Braverman A.C., Antin J.H., Plappert M.T. et al. Cyclophosphamide cardiotoxicity in bone marrow transplantation: a prospective evaluation of new dosing regimens // J. Clin. Oncol. — 1991. — Vol. 9. — P. 1215 — 1223.
7.    Cameron D., Brown J., Dent R. et al. Adjuvant bevacizumab-containing therapy in triple-negative breast cancer (BEATRICE): primary results of a randomised, phase 3 trial // Lancet. — Oncol. — 2013. — Vol. 14. — P. 933 — 942.
8.    Cardinale D., Colombo A., Bacchiani G. et al. Early detection of anthracycline cardiotoxicity and improvement with heart failure therapy // Circulation. — 2015. — Vol. 131. — P. 1981 — 1988.
9.    Cardinale D., Colombo A., Lamantia G. et al. Anthracycline-induced cardiomyopathy: clinical relevance and response to pharmacologic therapy // J. Am. Coll. Cardiol. — 2010. — Vol. 55. — P. 213 — 220.
10.    Copur M.S., Obermiller A. An algorithm for the management of hypertension in the setting of vascular endothelial growth factor signaling inhibition // Clin. Colorectal Cancer. — 2011. — Vol. 10. — P. 151 — 156.
11.    Cote G.M., Sawyer D.B., Chabner B.A. ERBB2 inhibition and heart failure // N. Engl. J. Med. — 2012. — Vol. 367. — P. 2150 — 2153.
12.    Curigliano G., Cardinale D., Suter T. et al. ESMO Guidelines Working Group. Cardiovascular toxicity induced by chemotherapy, targeted agents and radiotherapy: ESMO Clinical Practice Guidelines // Ann. Oncol. — 2012. — Vol. 23 (suppl. 7). — P. vii155 — vii166.
13.    De Azambuja E., Procter M.J., van Veldhuisen D.J. et al. Trastuzumab-associated cardiac events at 8 years of median follow-up in the Herceptin Adjuvant trial (BIG 1 — 01) // J. Clin. Oncol. — 2014. — Vol. 32. — P. 2159 — 2165.
14.    Eschenhagen T., Force T., Ewer M.S. et al. Cardiovascular side effects of cancer therapies: a position statement from the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology // Eur. J. Heart Fail. — 2011. — Vol. 13. — P. 1 — 10.
15.    Ewer M.S., Ewer S.M. Cardiotoxicity of anticancer treatments // Nat. Rev. Cardiol. — 2015. — Vol. 12. — P. 547 — 558.
16.    Ewer M.S. Anthracycline cardiotoxicity: clinical aspects, recognition, monitoring, treatment, and prevention // Cancer and the Heart / Ed. by M. S. Ewer, E. T. Yeh. — Shelton, CT, USA: People’s Medical Publishing House, 2013. — Р. 11 — 41.
17.    Felker G.M., Thompson R.E., Hare J.M. et al. Underlying causes and long-term survival in patients with initially unexplained cardiomyopathy // N. Engl. J. Med. — 2000. — Vol. 342. — P. 1077 — 1084.
18.    Ghatalia P., Morgan C.J., Je Y. et al. Congestive heart failure with vascular endothelial growth factor receptor tyrosine kinase inhibitors // Crit. Rev. Oncol. Hematol. — 2015. — Vol. 94. — P. 228 — 237.
19.    Gollerkeri A., Harrold L., Rose M. et al. Use of paclitaxel in patients with pre-existing cardiomyopathy: a review of our experience // Int. J. Cancer. — 2001. — Vol. 93. — P. 139 — 141.
20.    Gottdiener J.S., Appelbaum F.R., Ferrans V.J. et al. Cardiotoxicity associated with high-dose cyclophosphamide therapy // Arch. Intern. Med. — 1981. — Vol. 141. — P. 758 — 763.
21.    Gottdiener J.S., Mathisen D.J., Borer J.S. et al. Doxorubicin cardiotoxicity: assessment of late left ventricular dysfunction by radionuclide cineangiography // Ann. Intern. Med. — 1981. — Vol. 94. — P. 430 — 435.
22.    Gulati A., Jabbour A., Ismail T.F. et al. Association of fibrosis with mortality and sudden cardiac death in patients with nonischemic dilated cardiomyopathy // JAMA. — 2013. — Vol. 309. — P. 896 — 908.
23.    Hering D., Faber L., Horstkotte D. Echocardiographic features of radiation-associated valvular disease // Am. J. Cardiol. — 2003. — Vol. 92. — P. 226 — 230.
24.    Herrmann J., Lerman A., Sandhu N.P. et al. Evaluation and management of patients with heart disease and cancer: cardio-oncology // Mayo Clin. Proc. — 2014. — Vol. 89. — P. 1287 — 1306.
25.    Hershman D.L., McBride R.B., Eisenberger A. et al. Doxorubicin, cardiac risk factors, and cardiac toxicity in elderly patients with diffuse B-cell non-Hodgkin’s lymphoma // J. Clin. Oncol. — 2008. — Vol. 26. — P. 3159 — 3165.
26.    Hooning M.J., Botma A., Aleman B.M. et al. Long-term risk of cardiovascular disease in 10-year survivors of breast cancer // J. Natl. Cancer Inst. — 2007. — Vol. 99. — P. 365 — 375.
27.    Jaworski C., Mariani J.A., Wheeler G., Kaye D.M. Cardiac complications of thoracic irradiation // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 61. — P. 2319 — 2328.
28.    Khouri M.G., Douglas P.S., Mackey J.R. et al. Cancer therapy-induced cardiac toxicity in early breast cancer: addressing the unresolved issues // Circulation. — 2012. — Vol. 126. — P. 2749 — 2763.
29.    Ky B., Carver J.R. Biomarker approach to the detection and cardioprotective strategies during anthracycline chemotherapy // Heart Fail. Clin. — 2011. — Vol. 7. — P. 323 — 331.
30.    Ky B., Putt M., Sawaya H. et al. Early increases in multiple biomarkers predict subsequent cardiotoxicity in patients with breast cancer treated with doxorubicin, taxanes, and trastuzumab // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — Vol. 63. — P. 809 — 816.
31.    Ledwidge M., Gallagher J., Conlon C. et al. Natriuretic peptide-based screening and collaborative care for heart failure: the STOP-HF randomized trial // JAMA. — 2013. — Vol. 310. — P. 66 — 74.
32.    Lendvai N., Devlin S., Patel M. et al. Biomarkers of cardiotoxicity among multiple myeloma patients subsequently treated with proteasome inhibitor therapy // Blood. — 2015. — Vol. 126. — P. abstract 4257.
33.    Mackey J.R., Martin M., Pienkowski T. et al., TRIO/BCIRG 001 Investigators. Adjuvant docetaxel, doxorubicin, and cyclophosphamide in node-positive breast cancer: 10-year follow-up of the phase 3 randomised BCIRG 001 trial // Lancet. — Oncol. — 2013. — Vol. 14. — P. 72 — 80.
34.    Moja L., Tagliabue L., Balduzzi S. et al. Trastuzumab containing regimens for early breast cancer // Cochrane Database Syst. Rev. — 2012. — Vol. 4. — CD006243.
35.    Moslehi J.J., Deininger M. Tyrosine kinase inhibitor-associated cardiovascular toxicity in chronic myeloid leukemia // J. Clin. Oncol. — 2015. — Vol. 33. — P. 4210 — 4218.
36.    Negishi K., Negishi T., Hare J.L. et al. Independent and incremental value of deformation indices for prediction of trastuzumab-induced cardiotoxicity // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2013. — Vol. 26. — P. 493 — 498.
37.    Oeffinger K.C., Mertens A.C., Sklar C.A. et al. Childhood Cancer Survivor Study. Chronic health conditions in adult survivors of childhood cancer // N. Engl. J. Med. — 2006. — Vol. 355. — P. 1572 — 1582.
38.    Penugonda N. Cardiac MRI in infiltrative disorders: a concise review // Curr. Cardiol. Rev. — 2010. — Vol. 6. — P. 134 — 136.
39.    Pinder M.C., Duan Z., Goodwin J.S. et al. Congestive heart failure in older women treated with adjuvant anthracycline chemotherapy for breast cancer // J. Clin. Oncol. — 2007. — Vol. 25. — P. 3808 — 3815.
40.    Plana J.C., Galderisi M., Barac A. et al. Expert consensus for multimodality imaging evaluation of adult patients during and after cancer therapy: a report from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2014. — Vol. 15. — P. 1063 — 1093.
41.    Polk A., Vistisen K., Vaage-Nilsen M., Nielsen D.L. A systematic review of the pathophysiology of 5-fluorouracil-induced cardiotoxicity // BMC Pharmacol. Toxicol. — 2014. — Vol. 15. — P. 47.
42.    Schwartz R.G., Jain D., Storozynsky E. Traditional and novel methods to assess and prevent chemotherapy-related cardiac dysfunction noninvasively // J. Nucl. Cardiol. — 2013. — Vol. 20. — P. 443 — 464.
43.    Shah M.A. Update on metastatic gastric and esophageal cancers // J. Clin. Oncol. — 2015. — Vol. 33. — P. 1760 — 1769.
44.    Shelburne N., Adhikari B., Brell J. et al. Cancer treatment-related cardiotoxicity: current state of knowledge and future research priorities // J. Natl. Cancer Inst. — 2014. — Vol. 106. — pii: dju232.
45.    Slamon D.J., Leyland-Jones B., Shak S. et al. Use of chemotherapy plus a monoclonal antibody against HER2 for metastatic breast cancer that overexpresses HER2 // N. Engl. J. Med. — 2001. — Vol. 344. — P. 783 — 792.
46.    Steingart R.M., Bakris G.L., Chen H.X. et al. Management of cardiac toxicity in patients receiving vascular endothelial growth factor signaling pathway inhibitors // Am. Heart J. — 2012. — Vol. 163. — P. 156 — 163.
47.    Steinherz L.J., Steinherz P.G., Tan C.T. et al. Cardiac toxicity 4 to 20 years after completing anthracycline therapy // JAMA. — 1991. — Vol. 266. — P. 1672 — 1677.
48.    Stewart A.K., Rajkumar S.V., Dimopoulos M.A. et al., ASPIRE Investigators. Carfilzomib, lenalidomide, and dexamethasone for relapsed multiple myeloma // N. Engl. J. Med. — 2015. — Vol. 372. — P. 142 — 152.
49.    Suter T.M., Ewer M.S. Cancer drugs and the heart: importance and management // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34. — P. 1102 — 1111.
50.    Suter T.M., Procter M., van Veldhuisen D. et al. Trastuzumab-associated cardiac adverse effects in the herceptin adjuvant trial // J. Clin. Oncol. — 2007. — Vol. 25. — P. 3859 — 3865.
51.    Swain S.M., Whaley F.S., Ewer M.S. Congestive heart failure in patients treated with doxorubicin: a retrospective analysis of three trials // Cancer. — 2003. — Vol. 97. — P. 2869 — 2879.
52.    Thavendiranathan P., Grant A.D., Negishi T. et al. Reproducibility of echocardiographic techniques for sequential assessment of left ventricular ejection fraction and volumes: application to patients undergoing cancer chemotherapy // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 61. — P. 77 — 84.
53.    Thavendiranathan P., Wintersperger B.J., Flamm S.D., Marwick T.H. Cardiac MRI in the assessment of cardiac injury and toxicity from cancer chemotherapy: a systematic review // Circ. Cardiovasc. Imaging. — 2013. — Vol. 6. — P. 1080 — 1091.
54.    Valent P., Hadzijusufovic E., Schernthaner G.H. et al. Vascular safety issues in CML patients treated with BCR/ABL1 kinase inhibitors // Blood. — 2015. — Vol. 125. — P. 901 — 906.
55.    Voigt J.U., Pedrizzetti G., Lysyansky P. et al. Definitions for a common standard for 2D speckle tracking echocardiography: consensus document of the EACVI/ASE/Industry Task Force to standardize deformation imaging // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. — 2015. — Vol. 16. — P. 1 — 11.
56.    Willis M.S., Patterson C. Proteotoxicity and cardiac dysfunction—Alzheimer’s disease of the heart? // N. Engl. J. Med. — 2013. — Vol. 368. — P. 455 — 464.

Ключові слова: гостра декомпенсована серцева недостатність, діагностика, лікування.

Список літератури:  
1.    Borg G. Psychophysical bases of perceived exertion // Med. Sci. Sports Exercise. — 1982. — Vol. 14. — P. 377 — 381.
2.    Butler J., Kalogeropoulos A. Worsening heart failure hospitalization epidemic we do not know how to prevent and we do not know how to treat! // J. Am. Coll. Cardiol. — 2008. — 52 (6). — P. 435 — 437.
3.    Cleland J. G.F., Coletta A., Witte K. Practical applications of intravenous diuretic therapy in decompensated heart failure // Am. J. Med. — 2006. — Vol. 119. — S26–S36.
4.    Colucci W. S., Elkayam U., Horton D. P. et al. Intravenous nesiritide a natriuretic peptide in the treatment of decompensated congestive heart failure Nesiritide Study Group // N. Engl. J. Med. — 2000. — Vol. 343 (4). — P. 246 — 253.
5.    Constanzo M. R., Johannes R. S., Pine M. et al. The safety of intravenous diuretics alone versus diuretics plus parenteral vasoactive therapies in hospitalized patients with acutely decompensated heart failure: a propensity score and instrumental variable analysis using the Acutely Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE) database // Am. Heart J. — 2007. — Vol. 154. — P. 267 — 277.
6.    Cooper H. A., Dries D. L., Davis C. E. et al. Diuretics and risk of arrhythmic death in patients with left ventricular dysfunction // Circulation. — 1999. — Vol. 100. — P. 1311 — 1315.
7.    Cotter G., Metra M., Milo-Cotter O. et al. Fluid overload in acute heart failure — re-distribution and other mechanisms beyond fluid accumulation // Eur. J. Heart. Fail. — 2008. — Vol. 10 (2). — P. 165 — 169.
8.    Cotter G., Metzkor E., Kaluski E. et al. Randomised trial of high-dose isosorbide dinitrate plus low-dose furosemide versus high-dose furosemide plus low-dose isosorbide dinitrate in severe pulmonary oedema // Lancet. — 1998. — Vol. 351. — P. 389 — 393.
9.    Cotter G., Moshkovitz Y., Kaluski E. et al. The role of cardiac power and systemic vascular resistance in the pathophysiology and diagnosis of patients with acute congestive heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2003. — Vol. 5. — P. 443 — 451.
10.    Dikshit K., Vyden J. K., Forrester J. S. et al. Renal and extrarenal hemodynamic effects of furosemide in congestive heart failure after acute myocardial infarction // N. Engl. J. Med. — 1973. — Vol. 288. — P. 1087 — 1090.
11.    Dormans T. P., Pickkers P., Russel F. G., Smits P. Vascular effects of loop diuretics // Cardiovasc. Res. — 1996. — Vol. 32. — P. 988 — 997.
12.    Elkayam U., Tasissa G., Binanay C. et al. Use and impact of inotropes and vasodilator therapy in hospitalized patients with severe heart failure // Am. Heart J. — 2007. — Vol. 153. — P. 98 — 104.
13.    Elkayam U., Bitar F., Akhter M. W. et al. Intravenous nitroglycerin in the treatment of decompensated heart failure: potential benefits and limitations // J. Cardiovasc. Pharm. Ther. — 2004. — Vol. 9. — P. 227 — 241.
14.    Ezekowitz J. A., Bakal J. A., Kaul P. et al. Acute heart failure in the emergency department: short- and long-term outcomes of elderly patients with heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2008. — Vol. 10. — P. 308 — 314.
15.    Francis G. S., Olivari M. T., Goldsmith S. R. et al. The acute response of plasma norepinephrine, renin activity, and arginine vasopressin to short-term nitroprusside and nitroprusside withdrawal in patients with congestive heart failure // Am. Heart J. — 1983. — Vol. 106. — P. 1315 — 1320.
16.    Francis G. S., Siegel R. M., Goldsmith S. R. et al. Acute vasoconstrictor response to intravenous furosemide in patients with congestive heart failure // Ann. Intern. Med. — 1985. — Vol. 103. — P. 1 — 6.
17.    Gandhi S. K., Powers J. C., Nomier A. M. et al. The pathogenesis of acute pulmonary edema associated with hypertension // N. Engl. J. Med. — 2001. — Vol. 344. — P. 17 — 22.
18.    Gheorghiade M., Abraham W., Albert N. et al. Systolic blood pressure at admission, clinical characteristics, and outcomes in patients hospitalized with acute heart failure // J. Am. Med. Assoc. — 2006. — Vol. 296. — P. 2217 — 2226.
19.    Gheorghiade M., Follath F., Ponikowski P. et al. Assessing and grading congestion in acute heart failure: a scientific statement from the Acute Heart Failure Committee of the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology and endorsed by the European Society of Intensive Care Medicine // Eur. J. Heart Fail. — 2010. — Vol. 12. — P. 423 — 433.
20.    Gheorghiade M., Konstam M. A., Burnett J. C. et al. Short-term clinical effects of tolvaptan, an oral vasopressin antagonist, in patients hospitalized for heart failure: the EVEREST Clinical Status Trials // JAMA. — 2007. — Vol. 297 (12). — P. 1332 — 1343.
21.    Gheorghiade M., Orlandi C., Burnett J. C. et al. Rationale and design of the multicenter, randomized, double-blind, placebo-controlled study to evaluate the efficacy of vasopressin antagonism in heart failure: outcome study with tolvaptan (EVEREST) // J. Card. Fail. — 2005. — Vol. 11. — P. 260 — 269.
22.    Gheorghiade M., Zannad F., Sopko G. et al. Acute heart failure syndromes: current state and framework for future research // Circulation. — 2005. — Vol. 112. — P. 3958 — 3968.
23.    Januzzi J., Kimmenade R., Lainchbury J. et al. NT-pro-BNP testing for diagnosis and short-term prognosis in acute destabilized heart failure: an international pooled analysis of 1256 patients: The International Collaborative of NT-proBNP Study // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27 (3). — P. 330 — 337.
24.    Klein L., O’Connor C. M., Leimberger J. D. et al. for the O-CHFI. Lower Serum Sodium Is Associated With Increased Short-Term Mortality in Hospitalized Patients With Worsening Heart Failure: Results From the Outcomes of a Prospective Trial of Intravenous Milrinone for Exacerbations of Chronic Heart Failure (OPTIME-CHF) Study // Circulation. — 2005. — Vol. 111. — P. 2454 — 2460.
25.    Konstam M. A., Gheorghiade M., Burnett J. C., Jr. et al. Effects of oral tolvaptan in patients hospitalized for worsening heart failure: the EVEREST Outcome Trial // JAMA. — 2007. — Vol. 297 (12). — P. 1319 — 1331.
26.    Lala A., McNulty S. E., Mentz R. J. et al. Relief and Recurrence of Congestion During and After Hospitalization for Acute Heart Failure: Insights From Diuretic Optimization Strategy Evaluation in Acute Decompensated Heart Failure (DOSE-AHF) and Cardiorenal Rescue Study in Acute Decompensated Heart Failure (CARESS-HF) // Circ. Heart Fail. —2015. — Vol. 8 (4). — P. 741 — 748.
27.    Lenzen M. J., Scholte op Reimer W. J., Boersma E. et al. Differences between patients with a preserved and a depressed left ventricular function: a report from the EuroHeart Failure Survey // Eur. Heart J. — 2004. — Vol. 25. — P. 1214 — 1220.
28.    Levey A. S., Stevens L. A. et al. A new equation to estimate glomerular filtration rate // Ann. Intern. Med. — 2009. — Vol. 150. — P. 604 — 612.
29.    McDonagh T., Komajda M., Maggioni A. et al. Clinical trials in acute heart failure: simpler solutions to complex problems. Consensus document arising from a European Society of Cardiology cardiovascular round-table think tank on acute heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2011. — Vol. 13. — P. 1253 — 1260.
30.    McMurray J. V., Adamopoulos S., Anker S. D. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012: The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 1787—1847.
31.    Metra M., Teerlink J. Vasodilators in the treatment of acute heart failure: what we know, what we don’t // Heart Fail Rev. — 2009. — 14. — P. 299 — 307.
32.    Milo-Cotter O., Adams K. F., O’Connor C. M. et al. Acute heart failure associated with high admission blood pressure — a distinct vascular disorder? // Eur. J. Heart Fail. — 2007. — Vol. 9. — P. 178 — 183.
33.    Nelson G., Silke B., Ahuja R., Hussain M. Haemodynamic advantages of isosorbide dinitrate over frusemide in acute heart failure following myocardial infarction // Lancet. — 1983. — Vol. 1 (8327). — P. 730 — 732.
34.    Nieminen M. S., Harjola V. P. Definition and epidemiology of acute heart failure syndromes // Am. J. Cardiol. — 2005. — Vol. 96 (6A). — P. 5G–10G.
35.    O’Connor C. M., Stough W. G., Gallup D. S. et al. Demo-graphics, clinical characteristics, and outcomes of patients hospitalized for decompensated heart failure: observations from the IMPACT-HF registry // J. Card. Fail. — 2005. — Vol. 11. — P. 200 — 205.
36.    Panagopoulou V., Deftereos S., Kossyvakis C. et al. NTproBNP: an important biomarker in cardiac diseases // Curr. Top. Med. Chem. — 2013. — Vol. 13 (2). — P. 82 — 94.
37.    Pickkers P., Dormans T., Smits P. Direct vasoactivity of frusemide // Lancet. — 1996. — Vol. 347. — P. 1338 — 1339.
38.    Publication Committee for the VMAC Investigators. Intravenous nesiritide vs nitroglycerin for treatment of decompensated congestive heart failure: a randomized controlled trial // JAMA. — 2002. — Vol. 287 (12). — P. 1531 — 1540.
39.    Salvator D. R., Rey N. R., Ramos G. C., Punzalan F. E. Continuous infusion versus bolus injection of loop diuretics in congestive heart failure // Cochrane Database of Systemic Reviews. — 2005. — Vol. 3.
40.    Sharon A., Shpirer I., Kaluski E. et al. High-dose intravenous isosorbide-dinitrate is safer and better than Bi-PAP ventilation combined with conventional treatment for severe pulmonary edema // J. Am. Coll. Cardiol. — 2000. — Vol. 36. — P. 832 — 837.
41.    Tavazzi L., Maggioni A. P., Lucci D. et al. Nationwide survey on acute heart failure in cardi ology ward services in Italy // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27. — P. 1207 — 1215.
42.    The Criteria Committee of the New York Heart Association. Nomenclature and criteria for diagnosis of diseases of the heart and great vessels. — 9th ed. — Boston, Mass: Little, Brown & Co; 1994. — Р. 253 — 256.
43.    Timmis A. D., Jewitt D. E. Studies with felodipine in congestive heart failure // Drugs. — 1995. — Vol. 29 (suppl. 2). — P. 66 — 75.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 23 травня 2017 р.
Амосова Катерина Миколаївна, чл.-кор. НАМН України,  д. мед. н., проф., ректор Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, проф. кафедри
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-14-46

Ключові слова: ендовенозна лазерна коагуляція, радіальний світловод, торцевий світловод, діаметр сафенофеморального співустя, варикозна хвороба, кросектомія, віддалені результати.

Список літератури:  
1.    Бабажанов А. С., Тоиров А. С., Ахмедов А. И. и др. Определение показаний к эндовазальной лазерной коагуляции (ЭВЛК) магистральных подкожных вен при варикозной болезни. — 2016. — Т. 3,  № 6 (34). —  С. 25 — 28.
2.    Кадочніков С. В. Результати ендовенозної лазерної коагуляції у пацієнтів з різним діаметром приустьового відділу великої підшкірної вени // Серце і судини. — 2011. — № 2 (34). — С. 89 — 94.
3.    Чехлов М. В., Дубинина В. Г., Четвериков С. Г. и др. Сравнение эндовенозной лазерной коагуляции и традиционного стриппинга в лечении варикозной болезни нижних конечностей // Хірургія України. — 2013. — № 3. — С. 77—80.
4.    Coleridge-Smith P., Labropoulos N., Partsch H. et al. Duplex ultrasound investigation of the veins in chronic venous disease of the lower limbs — UIP consensus document. Part I. Basic principles // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2006. — 31. — P. 83 — 92.
5.    Gloviczki P., Comerota A. J., Dalsing M. C. et al. The care of patients with varicose veins and associated chronic venous diseases: clinical practice guidelines of the Society for Vascular Surgery and the American Venous Forum // J. Vasc. Surg. — 2011. — 53 (suppl.). — P. 2S—48S.
6.    Merchant R. F., DePalma R. G., Kabnick L. S. Endovascular obliteration of saphenous reflux: A multicenter study // Vasc. Surg. — 2002. — Jun; 35 (6). — P. 1190 — 1196.
7.    O’Donnell T. F. Vein disease management for arterial surgeons: a waste of time? // Vasc. Dis. Mgt. — 2007. — 4. — Р. 1 — 6.
8.    Rasmussen L., Lawaetz M., Bjoern L. et al. Randomized controlled trial comparing endovenous laser ablation and stripping of the great saphenous vein with clinical and duplex outcomes at five years // J. Vasc. Surg. — 2013. — 58. — Р. 421 — 426.
9.    Rutherford R. B., Padberg F. T. Jr, Comerota A. J. et al. Venous severity scoring: An adjunct to venous outcome assessment // J. Vasc. Surg. — 2000. — Vol. 31, N 6. — Р. 1307 — 1312.
10.    Van der Velden S. K., Lawaetz M., De Maeseneer M. G. et al., Members of the Predictors of Endovenous Thermal Ablation Group. Predictors of Recanalization of the Great Saphenous Vein in Randomized Controlled Trials 1 Year After Endovenous Thermal Ablation // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2016. — Aug; 52 (2). — Р. 234 — 241.
11.    Varicose veins in the leg. The diagnosis and management of varicose veins. Issued July 2013. NICE Clinical Guideline 168. — Available at: Guidance.NICE.org.uk/cg 168. — Accessed July 14, 2013.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 25 травня 2017 р.

Мішалов Володимир Григорович, д. мед. н., проф., зав. кафедри
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-15-60

Ключові слова: гострий коронарний синдром, реперфузійне лікування, реєстр.

Список літератури:  
1.    Соколов М. Ю. и др. Реестр перкутанных коронарных вмешательств: расширенный сравнительный анализ 2014 — 2015 гг. Региональные реперфузионные сети в Украине — динамика развития // Серце і судини. — 2016. — № 3. — C. 14 — 34.
2.    Соколов М. Ю. и др. Реестр ПКВ: первые результаты анализа // Серце і судини. — 2013. — № 3. — С. 7 — 19.
3.    Соколов М. Ю. и др. Реестр ПКВ: расширенный сравнительный анализ, реперфузионная терапия в Украине, Сервей ПКВ — 2015 // Серце і судини. — 2015. — № 3. — С. 7 — 29.
4.    Соколов М. Ю. и др. Реестр ПКВ: сравнительный анализ 2012 — 2013 гг // Серце і судини. — 2014. — № 3. — С. 10 — 23.
5.    Тыць С. Н., Гуков А. Г., Шаповалов Н. А., Некраса А. И. Опыт оптимизации оказания неотложной медицинской помощи больным с острым коронарным синдромом в Луганской области // Український кардіологічний журнал. — 2013. — № 1. — С. 46 — 49.
6.    Andrikopoulos G., Pipilis A., Goudevenos J. et al. Epidemiological characteristics, management and early outcome of acute myocardial infarction in Greece. The HELlenic Infarction Observation Study // Hellenic J. Cardiol. — 2007. — Nov–Dec; 48 (6). — Р. 325 — 334.
7.    Baz J. A., Pinar E., Albarrán A. et al. Spanish Society of Cardiology Working Group on Cardiac Catheterization and Interventional Cardiology. Spanish Cardiac Catheterization and Coronary Intervention Registry. 17th official report of the Spanish Society of Cardiology Working Group on Cardiac Catheterization and Interventional Cardiology (1990 — 2007) // Rev. Esp. Cardiol. — 2008. — Dec; 61 (12). — Р. 1298 — 1314.
8.    Bjorklund E., Lindahl B., Stenestrand U. et al. Outcome of ST–elevation myocardial infarction treated with thrombolysis in the unselected population is vastly different from samples of eligible patients in a large–scale clinical trial // Am. Heart J. — 2004. — 148. — Р. 566 — 573.
9.    Brocco S., Fedeli U., Schievano E. et al. Effect of the new diagnostic criteria for ST–elevation and non–ST–elevation acute myocardial infarction on 4–year hospitalization: an analysis of hospital discharge records in the Veneto Region // J. Cardiovasc. Med. (Hagerstown). — 2006. — Jan; 7 (1). — Р. 45 — 50.
10.    Chiara A., Fresco C., Savonitto S. et al. Epidemiology of non–ST elevation acute coronary syndromes in the Italian cardiology network: the BLITZ–2 study // Eur. Heart J. — 2006. — 27. — Р. 393 — 405.
11.    Danchin N., Coste P., Ferrières J. et al. Comparison of Thrombolysis Followed by Broad Use of Percutaneous Coronary Intervention With Primary Percutaneous Coronary Intervention for ST–Segment Elevation Acute Myocardial Infarction Data From the French Registry on Acute ST–Elevation Myocardial Infarction (FAST–MI) // Circulation. — 2008. — 118. — Р. 268 — 276.
12.    Ferreira J., Monteiro P., Mimoso J. National Registry of Acute Coronary Syndromes: results of the hospital phase in 2002 // Rev. Port. Cardiol. — 2004. — Oct; 23 (10). — Р. 1251 — 1272.
13.    Goldberg R. J., Spencer F. A., Fox K. A.A. et al. Prehospital delay in patients with acute coronary syndromes (from the Global Registry of Acute Coronary Events) // Am. J. Cardiol. — 2009. — 103. — Р. 598 — 603.
14.    http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310/en/index.html (Fact sheet N°310 Updated May 2014).
15.    Jeger R., Radovanovic D., Hunziker P. et al. Ten–year trends in the incidence and treatment of cardiogenic shock // Ann. Intern. Med. — 2008. — 149. — Р. 618 — 626.
16.    Kalla K., Christ G., Karnik R. et al. Implementation of guidelines improves the standard of care: the Viennese registry on reperfusion strategies in ST–elevation myocardial infarction (Vienna STEMI registry) // Circulation. — 2006. — 113. — Р. 2398 — 2405.
17.    Koek H. L., van Dis S. J., Peters R. J.G. et al. Hart en vaatziekten in Nederland 2005, Nederlandse Hartstichting, den Haag, 2005. — Р. 9 — 32.
18.    Maeder M., Stauffer J.–C., Windecker S. et al. Interventional cardiology in Switzerland 2006. on behalf of the Working Group «Interventional Cardiology and Acute Coronary Syndrome» // Kardiovaskuläre Medizin. — 2008. — 11. — Р. 187 — 195.
19.    Mandelzweig L., Battler A., Boyko V. et al. The second Euro Heart Survey on acute coronary syndromes: Characteristics, treatment, and outcome of patients with ACS in Europe and the Mediterranean Basin in 2004 // Eur. Heart J. — 2006. — 27. — Р. 2285 — 2293.
20.    Marrugat J., Elosua R., Marti H. Epidemiology of ischaemic heart disease in Spain: Estimation of the number of cases and trends from 1997 to 2005 // Rev. Esp. Cardiol. — 2002. — 55. — Р. 337 — 346.
21.    Mühlberger V., Pachinger O. Herzkathetereingriffe in Osterreich im Jahr 2007 (mit Audit 2004 — 2008) // J. Kardiol. — 2009. — 16. — Р. 86 — 103.
22.    Pajunen P., Koukkunen H., Ketonen M. et al. The validity of the Finnish Hospital Discharge Register and Causes of Death Register data on coronary heart disease // Eur. J. Cardiovasc. Prev. Rehabil. — 2005. — 12. — Р. 132 — 137.
23.    Pipilis A., Andrikopoulos G., Lekakis J. et al. on behalf of the HELIOS group. Outcome of patients with acute myocardial infarction admitted in hospitals with or without catheterization laboratory: results from the HELIOS registry // Eur. J. Cardiovasc. Prevention Rehab. — 2009. — 16. — Р. 85 — 90.
24.    Salomaa V., Ketonen M., Koukkunen H. et al. Decline in out–of–hospital coronary heart disease deaths has contributed the main part to the overall decline in coronary heart disease mortality rates among persons 35 to 64 years of age in Finland: the FINAMI study // Circulation. — 2003. — 108. — Р. 691 — 696.
25.    Schoenenberger A. W., Radovanovic D., Stauffer J.–C. et al. Age–related differences in the use of guideline–recommended medical and interventional therapies for acute coronary syndromes: a cohort study for the Acute Myocardial Infarction in Switzerland Plus Investigators // J. Am. Geriatr. Soc. — 2008. — 56. — Р. 510 — 516.
26.    Steg G., James S., Atar D. et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2012. — 33. — Р. 2569 — 2619.
27.    Stenestrand U., Lindbäck J., Wallentin L. Long–term outcome of primary percutaneous coronary intervention vs prehospital and in–hospital thrombolysis for patients with ST–elevation myocardial infarction // JAMA. — 2006. — 296. — Р. 1749 — 1756.
28.    Suessenbacher A., Doerler J., Alber H. et al. Gender–related outcome following precutaneous coronary intervention for ST–elevation myocardial infarction: data from the Asutrian Acute PCI Registry // Eurointerv. — 2008. — 4. — Р. 271 — 276.
29.    Widimsky P., Zelizko M., Jansky P. et al. on behalf of the Czech investigators. The incidence, treatment strategies and outcomes of acute coronary syndromes in the «reperfusion network» of different hospital types in the Czech Republic: Results of the CZech Evaluation of acute Coronary syndromes in Hospitalized patients (CZECH) Registry // Intern. J. Cardiol. — 2007. — 119. — Р. 212 — 219.
30.    Yeh R. W., Sidney S., Chandra M. et al. Population trends in the incidence and outcomes of acute myocardial infarction // N. Engl. J. Med. — 2010. — 362. — Р. 2155 — 2165.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 30 березня 2017 р.

Чендей Тарас Васильович, к. мед. н.,
доцент кафедри госпітальної терапії
88014, м. Ужгород, вул. Тімірязєва, 15a
Тел. (312) 63-77-15. E-mail: taras.chendey@gmail.com

Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, ремоделювання лівого шлуночка, поліморфізм гена ендотеліальної NO-синтази.

Список літератури:  
1.    Пархоменко А. Н., Лутай Я. М., Иркин О. И. и др. Клинико-прогностическое значение полиморфизма гена эндотелиальной NO–синтетазы у больных с острым коронарным синдромом // МНС. — 2014. — № 3 (58). — С. 45 — 54.
2.    Целуйко В. Й., Яковлева Л. М., Бондар Т. М. Роль поліморфізму T-786C гена ендотеліальної NO-синтази у порушеннях метаболізму оксиду азоту та розвитку атеросклерозу // УКЖ. — 2012. — № 4. — С. 130 — 134.
3.    Целуйко В. И., Яковлева Л. Н. Генетические аспекты артериальной гипертензии у больных ишемической болезнью сердца // АГ. — 2013. — № 5 (31). — C. 16 — 20.
4.    Целуйко В. И., Яковлева Л. Н., Лучков А. Б. Показатели внутрисердечной гемодинамики у больных ишемической болезнью сердца в зависимости от полиморфизма T-786C промотора гена эндотелиальной NO-синтазы // МНС. — 2013. — № 8 (55). — С. 99 — 104.
5.    Flachskampf F. A., Schmid M., Rost C. et al. Cardiac imaging after myocardial infarction // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 32 (3). — P. 272 — 283.
6.    Fraccarollo D., Galuppo P., Bauersachs J. Novel therapeutic approaches to post-infarction remodelling // Cardiovasc. Res. — 2012. — Vol. 94 (2). — P. 293 — 303.
7.    Galli A., Lombardi F. Postinfarct Left Ventricular Remodelling: A Prevailing Cause of Heart Failure // Cardiology Research and Practice. — Vol. 2016. — Article ID 2579832, 12 pages, 2016.
8.    Go A. S., Mozaffarian D., Roger V. L. et al. Heart disease and stroke statistics—2014 update: a report from the American heart association // Circulation. — 2014. — Vol. 129 (3). — P. 399 — 410.
9.    He Y., Fan Z., Zhang J. et al. Polymorphisms of eNOS gene are associated with diabetic nephropathy: a meta-analysis // Mutagenesis. — 2010. — Vol. 26 (2). — P. 339 — 349.
10.    Kazakov A., Müller P., Jagoda P. et al. Endothelial nitric oxide synthase of the bone marrow regulates myocardial hypertrophy, fibrosis, and angiogenesis // Cardiovasc. Res. — 2012. — Vol. 93 (3). — P. 397 — 405.
11.    Konsola T., Antonopoulos A., Siasos G. et al. The Impact of Genetic Variability of eNOS on Progression of Microvascular Disease in Type 2 Diabetes Patients: Effects on Angiogenesis Mechanisms // Circulation. — 2016. — Vol. 134 (1). — A19698
12.    Loyer X., Heymes C., Samuel J. L. Constitutive nitric oxide synthases in the heart from hypertrophy to failure // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. — 2008. — Vol. 35 (4). — P. 483 — 488.
13.    Morrow D. A., Antman E. M., Charlesworth A. et al. TIMI risk score for ST-elevation myocardial infarction: a convenient, bedside, clinical score for risk assessment at presentation: an InTIME II trial substudy // Circulation. — 2000. — Vol. 102. — P. 2031 — 2037.
14.    Niu W., Qi Y. An Updated Meta-Analysis of Endothelial Nitric Oxide Synthase Gene: Three Well-Characterized Polymorphisms with Hypertension // PLoS One. — 2011. — Vol. 6 (9). — Р. e24266.
15.    Ponikowski P., Voors A. A., Anker S. D. et al. Task force Members and Document Reviewers. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2016. — Vol. 18 (8). — P. 891 — 975.
16.    Rai H., Parveen F., Kumar S. et al. Association of Endothelial Nitric Oxide Synthase Gene Polymorphisms with Coronary Artery Disease: An Updated Meta-Analysis and Systematic Review // PLoS One. — 2014. — Vol. 9 (11). — Р. e113363.
17.    Roffi M., Patrono C., Collet J. P. et al. 2015 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation: the Task Force for the Management of Acute Coronary Syndromes in Patients Presenting without Persistent ST-Segment Elevation of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37 (3). — P. 267 — 315.
18.    Tseluyko V., Yakovleva L. N. Clinical and anamnestic characteristics of patients with CAD depending on gene polymorphism T786C promotor of endotelial NO syntase // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34 (suppl. 1). — P. 4014.
19.    Vecoli C., Andreassi M. G., Liga R. et al. T (-786)→C polymorphism of the endothelial nitric oxide synthase gene is associated with insulin resistance in patients with ischemic or non ischemic cardiomyopathy // BMC medical genetics. — 2012. — Vol. 13 (1). — P. 92.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 10 квітня 2017 р.

Целуйко Віра Йосипівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри кардіології та функціональної діагностики
61176, м. Харків, вул. Салтівське шосе, 266
E-mail: viratseluyko@ukr.net. Тел. (57) 710-98-81

Ключові слова: гостре пошкодження нирок, гостра декомпенсована серцева недостатність, ліпокалін, асоційований із желатиназою нейтрофілів (NGAL), деконгестія, швидкість клубочкової фільтрації.

Список літератури:  
1.    Adams K. F., Jr, Fonarow G. C., Emerman C. L. et al. Characteristics and outcomes of patients hospitalized for heart failure in the United States: rationale, design, and preliminary observations from the first 100,000 cases in the Acute Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE) // Am. Heart J. — 2005. — Vol. 149. — P. 209 — 216.
2.    American Heart Association. Heart Disease and Stroke Statistics 2007 Update // Dallas, TX. — American Heart Association. — 2007.
3.    Borg G. Psychophysical bases of perceived exertion // Med. Sci. Sports Exercise. — 1982. — Vol. 14. — P. 377 — 381.
4.    Brisco M. A., Testani M. Novel Renal Biomarkers to Assess Cardiorenal Syndrome // Curr. Heart Fail. Rep. —2014. — Vol. 11 (4). — P. 485 — 499.
5.    Cleland J. G., Swedberg K., Cohen-Solal A. et al. The Euro Heart Failure Survey of the EUROHEART survey programme: a survey on the quality of care among patients with heart failure in Europe: the Study Group on Diagnosis of the Working Group on Heart Failure of the European Society of Cardiology: the Medicines Evaluation Group Centre for Health Economics University of York // Eur. J. Heart Fail. —2000. — Vol. 2. — P. 123 — 132.
6.    Cleland J. G., Swedberg K., Follath F. et al. Study Group on Diagnosis of the Working Group on Heart Failure of the European Society of Cardiology: The Euro- Heart Failure survey program—A survey on the quality of care among patients with heart failure in Europe // Eur. Heart J. — 2003. — Vol. 24. — P. 442 — 463.
7.    Dries D. L., Exner D. V., Domanski M. J. et al. The prognostic implications of renal insufficiency in asymptomatic and symptomatic patients with left ventricular systolic dysfunction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2000. — Vol. 35 (3). — P. 681 — 689.
8.    Farmakis D., Parissis J., Lekakis J., Filippatos G. Acute heart failure: Epidemiology, risk factors, and prevention // Rev. Esp. Cardiol. — 2015. — Vol. 68. — P. 245 — 248.
9.    Felker M., O’Connor C. M., Braunwald E. Loop diuretics in acute decompensated heart failure: necessary? Evil? A necessary evil? // Circ. Heart Fail. — 2009. — Vol. 2 (1). — P. 56 — 62.
10.    Fonarow G. C. The Acute Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE): opportunities to improve care of patients hospitalized with acute decompensated heart failure // Rev. Cardiovasc. Med. — 2003. — Vol. 4 (suppl. 7). — P. 21 — 30.
11.    Fonarow G. C., Abraham W. T., Albert N. M. et al. OPTIMIZE-HF Investigators and Hospitals: Influence of a performance-improvement initiative on quality of care for patients hospitalized with heart failure: Results of the organized program to initiate lifesaving treatment in hospitalized patients with heart failure (OPTIMIZE-HF) // Arch. Intern. Med. — 2007. — Vol. 167. — P. 1493 — 1502.
12.    Gandhi S. K., Powers J. C., Nomier A. M. et al. The pathogenesis of acute pulmonary edema associated with hypertension // N. Engl. J. Med. — 2001. — Vol. 344. — P. 17 — 22.
13.    Gheorghiade M., Follath F., Ponikowski P. et al. Assessing and grading congestion in acute heartfailure: a scientific statement from the Acute Heart Failure Committee of the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology and endorsed by the European Society of Intensive Care Medicine // Eur. J. Heart Fail. — 2010. — Vol. 12. — P. 423 — 433.
14.    Gheorghiade M., Zannad F., Sopko G. et al. Acute heart failure syndromes // Circulation. —2005. — Vol. 112. — P. 3958 — 3968.
15.    Haase M., Devarajan P., Haase-Fielitz A. et al. The Outcome of Neutrophil Gelatinase-Associated Lipocalin-Positive Subclinical Acute Kidney Injury: A Multicenter Pooled Analysis of Prospective Studies // J. Am. Coll. Cardiol. —2011. — Vol. 57. — P. 1752 — 1761.
16.    Haase-Fielitz A., Haase M., Devarajan P. Neutrophil gelatinase-associated lipocalin as a biomarker of acute kidney injury: a critical evaluation of current status // Ann. Clin. Biochem. — 2014. — Vol. 51. — P. 335 — 351.
17.    Heywood J. T., Fonarow G. C., Costanzo M. R. et al. ADHERE Scientific Advisory Committee and Investigators: High prevalence of renal dysfunction and its impact on outcome in 118,465 patients hospitalized with acute decompensated heart failure: A report from the ADHERE database // J. Card. Fail. — 2007. — Vol. 13. — P. 422 — 430.
18.    Lala A., McNulty S. E., Mentz R. J. et al. Relief and Recurrence of Congestion During and After Hospitalization for Acute Heart Failure: Insights From Diuretic Optimization Strategy Evaluation in Acute Decompensated Heart Failure (DOSE-AHF) and Cardiorenal Rescue Study in Acute Decompensated Heart Failure (CARESS-HF) // Circ. Heart Fail. —2015. — Vol. 8 (4). — P. 741 — 748.
19.    Leithe M. E., Margorien R. D., Hermiller J. B. et al. Relationship between central hemodynamics and regional blood flow in normal subjects and in patients with congestive heart failure // Circulation. — 1984. — Vol. 69. — P. 57 — 64.
20.    Levey A. S., Stevens L. A. et al. A new equation to estimate glomerular filtration rate // Ann. Intern. Med. — 2009. — Vol. 150. — P. 604 — 612.
21.    Liu P. P. Cardiorenal syndrome in heart failure: A cardiologist’s perspective // Can. J. Cardiol. — 2008. — Vol. 24 (suppl. B). — P. 25 — 29.
22.    Ljungman S., Laragh J. H., Cody R. J. Role of the kidney in congestive heart failure: relationship of cardiac index to kidney function // Drugs. — 1990. — Vol. 39 (4). — P. 10 — 21.
23.    Marti C. N., Georgiopoulou V. V., Kalogeropoulos A. P. Acute heart failure: patient characteristics and pathophysiology // Curr. Heart Fail. Rep. — 2013. — Vol. 10 (4). — P. 427 — 33.
24.    McCullough P. A., Ahmad A. Cardiorenal syndromes // World J. Cardiol. —2011. — Vol. 26. — P. 1 — 9.
25.    Mehta R. L., Kellum J. A., Shah S. V. et al. Acute Kidney Injury Network: report of an initiative to improve outcomes in acute kidney injury // Crit. Care. — 2007. — Vol. 11. — P. 31.
26.    Mentz R. J., Kjeldsen K., Rossi G. P. et al. Decongestion in acute heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2014. — Vol. 16 (5). — P. 471 — 482.
27.    Milo-Cotter O., Adams K. F., O’Connor C. M. et al. Acute heart failure associated with high admission blood pressure — a distinct vascular disorder? // Eur. J. Heart Fail. — 2007. — Vol. 9. — P. 178 — 183.
28.    Molitch M. E., Adler A. I., Flyvbjerg A. et al. Diabetic kidney disease — A clinical update from Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) // Kidney Int. — 2015. — Vol. 87 (1). — P. 20 — 30.
29.    Nieminen M. S., Harjola V. P. Definition and epidemiology of acute heart failure syndromes // Am. J. Cardiol. — 2005. — Vol. 96 (6A). — P. 5 — 10.
30.    Palazzuoli A., Ruocco G., Ronco C., McCullough P. A. Loop diuretics in acute heart failure: beyond the decongestive relief for the kidney // Critical Care. — 2015. — Vol. 19. — P. 296.
31.    Qiugen Zhou, Chunmei Zhao, Di Xie. et al. Acute and acute-on-chronic kidney injury of patients with decompensated heart failure: impact on outcomes // BMC Nephrology. — 2012. — Vol. 13. — P. 51.
32.    Reid R., Ezekowitz J. A., Brown P. M. et al. The prognostic importance of changes in renal function during treatment for acute heart failure depends on admission renal function // PLoS One. — 2015. — Vol. 10 (9).
33.    Sarnak M. J. A Patient with heart failure and worsening kidney function // Clin. J. Am. Soc. Nephrol. — 2014. — Vol. 9 (10). — P. 1790 — 1798.
34.    Stewart S., MacIntyre K., Hole D. J. More ‘malignant’ than cancer? 5-year survival following a first admission with heart failure // Eur. J. Heart Fail. — 2001. — Vol. 3. — P. 315 — 322.
35.    The Criteria Committee of the New York Heart Association. Nomenclature and сriteria for diagnosis of diseases of the heart and great vessels. — 9th ed. — Boston, Mass: Little, Brown & Co; 1994. — Р. 253 — 256.
36.    Zannad F., Mebazaa A., Juillière Y. et al. EFICA Investigators. Clinical profile, contemporary management and one-year mortality in patients with severe acute heart failure syndromes: The EFICA study // Eur. J. Heart Fail. — 2006. — Vol. 8 (7). — P. 697 — 705.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 18 травня 2017 р.
Амосова Катерина Миколаївна, чл.-кор. НАМН України,  д. мед. н., проф., ректор Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, проф. кафедри
01601, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1. Тел. (44) 255-14-46

Ключові слова: кардіоплегія, коронарна патологія, вади клапанів серця, варіанти захисту міокарда.

Список літератури:  
1.    Алиханов С. А., Артюхина Т. В., Мовсесян Р. Р. и др. Оценка степени повреждения миокарда гистохимическим способом // Бюл. НИССХ им. А. Н. Бакулева, сердечно-сосудистые заболевания. — 2007. — Т. 8, № 6. — С. 208.
2.    Алшибая М. М., Самуилов Д. Ш., Жакиев Т.Ж и др. Биохимическая оценка применения фармакохолодовой (кустодиол) и кровяной нормотермической кардиоплегии у пациентов с осложненными формами ИБС // Бюл. НИССХ им. А. Н. Бакулева, сердечно-сосудистые заболевания. — 2007. — Т. 8, № 6. — С. 209.
3.    Ватутин Н. Т., Тарадин Г. Г., Тараторина А. А. и др. Повреждение миокарда в условиях кардиоплегии и искусственного крово­обращения // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. — 2016. — № 2. — С. 41 — 49.
4.    Плечев В. В., Сурков В. А., Олейник Б. А. и др. Способ защиты миокарда при операциях коронарного шунтирования // Бюл. НИССХ им. А. Н. Бакулева, сердечно-сосудистые заболевания. — 2007. — Т. 8, № 6. — С. 209.
5.    Попов В. В., Гуртовенко А. Н., Третяк А. А. и др. Фармакохолодовая кардиоплегия при изолированном протезировании аортального клапана // Вісник серцево-судинної хірургії. — 2015. — С. 161 — 167.
6.    Сабагатуллин Н. Г., Ягафаров И. Р., Закиров И. Р. и др. Наш опыт хирургического лечения клапанных пороков в сочетании с ишемической болезнью сердца // Бюл. НИССХ им. А. Н. Бакулева, сердечно-сосудистые заболевания. — 2007. — Т. 8, № 6. — C.209.
7.    Урсуленко В. И. Хирургия осложненных форм ишемической болезни сердца: монография. — К., 2016. — 189 с.
8.    Урсуленко В. И., Купчинский А. В., Береговой А. А. и др. Хирургическое лечение сочетанной и клапанной патологии: проблемы защиты миокарда // Серце і судини. — 2013. — № 2. — С. 36 — 41.
9.    Чернов И. И., Тунгусов Д. С., Уртаев Р. А. и др. Хирургическое лечение ишемической болезни сердца в сочетании с коррекцией ишемической митральной недостаточности // Бюл. НИССХ им. А. Н. Бакулева, сердечно-сосудистые заболевания. — 2011. — Т.12, № 6. — С. 55.
10.    Fuku Т., Bando К., Tanaka S. et al. Ранние и среднесрочные результаты сочетанного протезирования аортального клапана и коронарного шунтирования у пациентов пожилого возраста // Eur. J. Cardiothorac. Surgery. — 2014. — Vol. 45 (2). — Р. 335 — 340.
11.    Loop F., Tomas L., Higgins M. et al. Myocardial protection during cardiac operations. Decreased morbidity and lower cost with blood cardioplegia and coronary sinus perfusion // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 1992. — Vol. 104, N 3. — P. 608 — 618.
12.    Pinaud F. et al. Remote ischemic preconditioning in aortic valve surgery: results of a randomized controlled study // J. Cardiol. — 2016. — Vol. 67. — Р. 36 — 44.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 25 квітня 2017 р.

Урсуленко Василь Іванович, д. мед. н., проф., гол. наук. співр.
03680, м. Київ, вул. Миколи Амосова, 6. Тел. (44) 275-50-29

Ключові слова: інфаркт міокарда, правий шлуночок, еплеренон, прогноз, серцево-судинні події.

Список літератури:  
1.    Воронков Л. Г., Амосова К. М., Багрій А. Е. та ін. Рекомендації з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (2012) // Серцева недостатність. — 2012. — № 3. — С. 60 — 96.
2.    Коваль Е. А., Багрий А. Э. Место анатагонистов альдостерона в лечении сердечно-сосудистых заболеваний: сегодня и завтра // Здоров’я України. — 2009. — № 15 — 16. — С. 56 — 57.
3.    Abtahi F., Farmanesh M., Moaref A. et al. Right ventricular involvement in either anterior or inferior myocardial infarction // Int. Cardiovasc. Res. J. — 2016. — Vol. 10 (2). — P. 67 — 71.
4.    Ahmed A., Zannad F., Love T. E. et al. A propensity-matched study of the association of low serum potassium levels and mortality in chronic heart failure // Eur. Heart J. — 2007. — Vol. 28. — P. 1334 — 1343.
5.    Beygui F., Labbe J. P., Cayla G. et al. Early mineralocorticoid receptor blockade in primary percutaneous coronary intervention for ST-elevation myocardial infarction is associated with a reduction of life-threatening ventricular arrhythmia // Int. J. Cardiol. — 2013. — Vol. 167. — P. 73 — 79.
6.    Cohn J. N., Colucci W. Cardiovascular Effects of Aldosterone and Post-Acute Myocardial Infarction Pathophysiology // Am. J. Cardiol. — 2006. — Vol. 97. — N 10 (suppl. 1). — P. 4 — 12.
7.    Edelmann F., Wachter R., Schmidt A. G. et al. Effect of spironolactone on diastolic function and exercise capacity in patients with heart failure with preserved ejection fraction: the Aldo-DHF randomized controlled trial // J. Am. Heart Assoc. — 2013. — Vol. 309. — N 8. — P. 781 — 791.
8.    Filippatos G., McMurray J., Aboyans V. et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2016. — Vol. 37. — P. 2129 — 2200.
9.    Iraqi W., Rossignol P., Angioi M. et al. Extracellular cardiac matrix biomarkers in patients with acute myocardial infarction complicated by left ventricular dysfunction and heart failure: insights from the Eplerenone Post-Acute Myocardial Infarction Heart Failure Efficacy and Survival Study (EPHESUS) study // Circulation. — 2009. — Vol. 119. — P. 2471 — 2479.
10.    Li J., Becher P., Blankenberg S., Westermann D. Current treatment of heart failure with preserved ejection fraction: should we add life to the remaining years or add years to the remaining life? // Hindawi Publishing Corporation. Cardiology Research and Practice. — Vol. 2013. — Article ID 130724, 9 pages.
11.    Montalescot G., Pitt B., Lopez de Sa B. et al. Early eplerenone treatment in patients with acute ST-elevation myocardial infarction without heart failure: The Randomized Double-Blind Reminder Study // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 33 (34). — P. — 2295 — 2302.
12.    Montalescot G., Sechtem U., Achenbach S. et al. Task Force Members. 2013 ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease: The Task Force on the management of stable coronary artery disease of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. — 2013. — 34. — P. 2949 — 3004.
13.    Pandey P., Garg S., Matulevicius S. A. et al. Effect of mineralocorticoid receptor antagonists on cardiac structure and function in patients with diastolic dysfunction and heart failure with preserved ejection fraction: A meta-analysis and systematic review // J. Am. Heart Assoc. — 2015. — Vol. 4. — P. 18 — 28.
14.    Pitt B., Pfeffer M., Assmann S. et al. Spironolactone for Heart Failure with Preserved Ejection Fraction // N. Engl. J. Med. — 2014. — Vol. 370. — P. 1383 — 1392.
15.    Pitt B., Remme W., Zannad F. et al. Eplerenone, a selective aldosterone blocker, in patients with left ventricular dysfunction after myocardial infarction // The New England Journal of Medicine. — 2003. — Vol. 348. — N. 14. — P. 1309 — 1321.
16.    Pitt B., Zannad F., Remme W. J. et al. The effect of spironolactone on morbidity and mortality in patients with severe heart failure // N. Eng. J. Med. — 1999. — Vol. 341. — N. 10. — P. 709 — 717.
17.    Prappa E. Eplerenone survival benefits in heart failure patients post-myocardial infarction // Hospital Chronicles. — 2012. — Vol. 7. — Suppl. 1. — P. 63 — 64.
18.    Rassi A. N., Cavender M. A., Fonarow G. C. et al. Temporal trends and predictors in the use of aldosterone antagonists post-acute myocardial infarction // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 61. — P. 35 — 40.
19.    Steg G., James S., Atar D. et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation. The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 2569 — 2619.
20.    Steg P. G., Dabbous O. H., Feldman L. J. et al. Determinants and prognostic impact of heart failure complicating acute coronary syndromes: observations from the Global Registry of Acute Coronary Events (GRACE) // Circulation. — 2004. — Vol. 109. — P. 494 — 499.
21.    Tsutamoto T., Wada A., Maeda K. et al. Effect of spironolactone on plasma brain natriuretic peptide and left ventricular remodeling in patients with congestive heart failure // J. Am. Coll. Cardiol. — 2001. — Vol. 37. — P. 1228 — 1233.
22.    Velazquez E. J., Francis C. G., Armstrong P. W. et al. for the VALIANT registry. An international prospective on heart failure and left ventricular dysfunction complicating myocardial infarction: the VALIANT registry // Eur. Heart J. — 2004. — Vol. 25. — P. 1911 — 1919.
23.    Verma A., Bulwer B., Dhawan I. et al. Aldosterone Receptor Antagonist and Heart Failure Following Acute Myocardial Infarction // Acta Cardiol. Sin. — 2010. — Vol. 26. — P. 203 — 215.
24.    Weber K. T., Brilla C. G., Campbell S. E. et al. Myocardial fibrosis: role of angiotensin II and aldosterone // Basic Res. Cardiol. — 1993. — Vol. 88. — P. 107 — 124.
25.    Zannad F., McMurray J. J.V., Krum H. et al. Eplerenone in patients with systolic heart failure and mild symptoms // N. Eng. J. Med. — 2011. — Vol. 364. — N. 1. — P. 11 — 21.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 21 лютого 2017 р.

Целуйко Віра Йосипівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри кардіології та функціональної діагностики
61176, м. Харків, вул. Салтівське шосе, 266
E-mail: viratseluyko@ukr.net. Тел. (57) 710-98-81

Ключові слова: судинні мальформації, інфантильні гемангіоми, протокол лікування, склеротерапія, діти.

Список літератури:  
1.    Adams M. T., Saltzman B., Perkins J. A. Head and Neck Lymphatic Malformation Treatment. A Systematic Review // Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2012. — Vol. 147. — P. 627 — 639.
2.    Burrows P. E. Percutaneous Treatment of Slow-Flow Vascular Malformations // Mulliken & Young’s Vascular anomalies hemangiomas and malformations / Ed. by J. B. Mulliken, P. E. Burrows, S. J. Fishman. — New York, United States of America: Oxford University Press, 2013. — P. 661 — 709.
3.    Del Pozo J., Gómez-Tellado M., López-Gutiérrezc J. C. Vascular malformations in childhood // Actas. Dermosifiliogr. — 2012. — Vol. 103 (8) — P. 661 — 678.
4.    Elluru R. G., Friess M. R., Richter G. T. et al. Multicenter evaluation of the effectiveness of systemic propranolol in the treatment of airway hemangiomas // Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2015. — Vol. 153 (3) — P. 452 — 460.
5.    Elluru R. G., Balakrishnan K., Padua H. M. Lymphatic malformations: Diagnosis and management // Sem. Pediatr. Surg. — 2014. — Vol. 23 — P. 178 — 185.
6.    Fishman S. J. Slow-flow vascular malformations // Mulliken & Young’s Vascular anomalies hemangiomas and malformations / Eds. J. B. Mulliken, P. E. Burrows, S. J. Fishman. — New York, United States of America: Oxford University Press, 2013. — P. 562 — 594.
7.    Greene A. K., Liu A. S., Mulliken J. B. et al. Vascular anomalies in 5621 patients: guidelines for referral // J. Pediatr. Surg. — 2011. — Vol. 46. — P. 1784 — 1789.
8.    Kulungowski A. M., Alomarib A. I., Chawlaa A. et al. Lessons from a liver hemangioma registry: subtype classification // J. Pediatr. Surg. — 2012. — Vol. 47. — P. 165 — 170.
9.    Lee B. B., Baumgartner I., Berlien H. P. et al. Consensus Document of the International Union of Angiology (IUA)-2013. Current concepts on the management of arterio-venous malformations // Intern. Angiol. — 2013. — Vol. 32, N 1. — P. 9 — 36.
10.    Lee B. B., Baumgartner I., Berlien P. et al. Guideline. Diagnosis and treatment of venous malformations. Consensus Document of the International Union of Phlebology (IUP): Updated-2013 // Int. Angiol. — 2015. — Vol. 34 (2). — P. 97 — 149.
11.    McRae M. Y., Adams S., Pereira J. et al. Venous malformations: clinical course and management of vascular birthmark clinic cases // Australas J. Dermatol. — 2013. — Vol. 54. — P. 22 — 30.
12.    Mulliken J. B., Glowacki J. Hemangiomasand vascular malformations in infants and children: a classification based on endothelial characteristics // Plast. Reconstr. Surg. — 1982. — Vol. 69. — Р. 412 — 422.
13.    Ogita S., Tsuto T., Tokiwa K., Takahashi T. Intracystic injection of OK-432: a new sclerosing therapy for cystic hygroma in children // Br. J. Surg. — 1987. — Vol. 74 (8). — P. 690 — 691.
14.    Upton J., Taghinia A. Special considerations in vascular anomalies: operative management of upper extremity lesions // Clin. Plast. Surg. — 2011. — Vol. 38 (1). — P. 143 — 151.
15.    Wassef M., Blei F., Adams D. et al. Vascular Anomalies Classification: Recommendations From the International Society for the Study of Vascular Anomalies // Pediatrics. — 2015. — Vol. 136 (1). — P. 203 — 215.
16.    Yamaki T., Nozaki M., Sakurai H. et al. Prospective randomized efficacy of ultrasound-guided foam sclerotherapy compared with ultrasound-guided liquid sclerotherapy in the treatment of symptomatic venous malformations // J. Vasc. Surg. — 2008. — Vol. 47. — P. 578 — 584.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 10 травня 2017 р.

Бензар Ірина Миколаївна, доцент кафедри дитячої хірургії
Е-mail: iryna.benzar@nmu.ua

Ключові слова: якість життя, фізичне навантаження, природжена вада серця, відновлювальна хірургія, дорослі.

Список літератури:  
1.    Аронов Д. М., Лупанов В. П. Функциональные пробы в кардиологии. В книге Кардиол.: национальное руководство / Под ред. Е. В. Шляхто. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Гэотар-Медиа, 2015. — С. 95 — 103.
2.    Воронков Л. Г., Амосова К. М., Багрій А. Е. та ін. Рекомендації Української асоціації кардіологів з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності у дорослих (скорочений варіант) // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. — 2015. — № 1. — С. 65 — 71.
3.    Жарінов О. Й., Куць В. О., Тхор Н. В. Навантажувальні проби в кардіології. — К.: Медицина світу, 2006. — 90 с.
4.    Караськов А. М., Шарифулин Р. М., Богачев-Прокофьев А. В. и др. Коррекция аортальных пороков в сочетании с расширением восходящей аорты у взрослых пациентов: сравнение процедуры Росса и операции Бенталла-Де Боно // Патология кровообращения и кардиохирургия. — 2015. — Т. 19 (№ 3). — С. 50 — 57.
5.    Лебідь І. Г., Разінкіна А. О., Климишин Ю. І. та ін. Спосіб визначення фізичної працездатності у дорослих з вродженими вадами серця / Патент на корисну модель № 112844UA, A61B 5/02 (2006.01) № u 201608045. — заявл. 20.07.2016. — опубл. 26.12.2016, Бюл. № 24.
6.    Лукьянов А. А. Отдаленные результаты аутотрансплантации клапана легочной артерии (процедуры Росса) у пациентов педиатрической группы с врожденным пороком аортального клапана: дис.... канд. мед. наук: 14.01.26. — Новосибирск, 2016. — 173 с.
7.    Рыбакова М. К., Митьков В. В., Балдин Д. Г. Эхокардиография от М. К. Рыбаковой. — М.: Издательский дом Видар, 2016. — 600 с.
8.    Сергиенко Л. П. Непрямые методы определения максимального потребления кислорода (обзор) // Cлобожанський науково-спортивний вісник. — 2015 — № 1 (45). — С.109 — 122.
9.    Чернов И. И., Козьмин Д. Ю., Макеев С. А. и др. Непосредственные результаты модифицированной операции Росса // Патология кровообращения и кардиохирургия. — 2016. — Т. 20 (№ 1). — С. 12 — 18.
10.    Якість життя у пацієнтів із вродженими вадами серця. Практичний посібник / Під ред. Лебідь І. Г. — К.: Вид. НПМЦДКК, 2016. — 49 с.
11.    Baumgartner H. Bonhoeffer P., De Groot N. M. et al. ESC Guidelines for the management of grown-up congenital heart disease (new version 2010) // Eur. Heart J. — 2010. — P.ehq249.
12.    Becker O. Gesundheitsbezogene Lebensqualität und funktionelles Outcome bei Patienten nach Ross-Operation im Vergleich zur Normbevölkerung (Health-related quality of life and functional outcome in patients after Ross surgery compared to the norm population). — 2016. — 118 р.
13.    David T. E., David C., Woo A. et al. The Ross procedure: outcomes at 20 years // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2014. — Vol. 147 (1). — P. 85 — 93.
14.    Etnel J. R., Elmont L. C., Ertekin E. et al. Outcome after aortic valve replacement in children: A systematic review and meta-analysis // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2016. — Vol. 151 (1). — P. 143 — 152.
15.    Inner-cyte medical art studios. Trial Exhibits [Електронний ресурс] // URL: http://www.innercyte.com/trialexhibits.html.
16.    Kalfa D., Mohammadi S., Kalavrouziotis D. et al. Long-term outcomes of the Ross procedure in adults with severe aortic stenosis: single-centre experience with 20 years of follow-up // Eur. J. Cardio-Thorac. Surg. — 2015. — Vol. 47 (1). — P. 159 — 167.
17.    Mastrobuoni S., de Kerchove L., Solari S. et al. The Ross procedure in young adults: over 20 years of experience in our Institution // Eur. J. Cardio-Thorac. Surg. — 2016. — Vol. 49, N2. — Р. 507 — 513.
18.    Pauliks L. B., Clark J. B., Rogerson A. et al. Exercise stress echocardiography after childhood Ross surgery: functional outcome in 26 patients from a single institution // Pediatr. Cardiol. — 2012. — Vol. 33 (5). — P. 797 — 801.
19.    Ringle A., Richardson M., Juthier F. et al. Ross procedure is a safe treatment option for aortic valve endocarditis: Long-term follow-up of 42 patients // Int. J. Cardiol. — 2016. — Vol. 203. — P. 62 — 68.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 3 травня 2017 р.

Лебідь Ігор Григорович, к. мед. н., пров. наук. співр.
04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24. Факс (44) 284-03-11
E-mail: dr.lebid.igor@gmail.com

Ключові слова: передня міжшлуночкова гілка лівої коронарної артерії, права і ліва коронарні артерії, обвідна гілка лівої коронарної артерії, жовчний міхур.

Список літератури:  
1.    Стебельський С. Є., Кульчицький К. І., Козлов В. О. та ін. Шляхи кровопостачання серця. — Дніпропетровськ, 1993. — С. 8 — 10.
2.    Brooks N., Cattell M., Jennings K. et al. Isolated disease of left anterior descending coronary artery. Angiocardiographic and clinical study of 218 patients // Br. Heart J. — 1982. — Vol. 47. — P. 71 — 77.
3.    Jiang Z.-Y., Sheng X., Xu C.-Y. et al. Gallbladder Gallstone Disease Is Associated with Newly Diagnosed Coronary Artery Atherosclerotic Disease: A Cross-Sectional Study // PLoS One. — 2013. — 8 (9). — e75400. — Doi: 10.1371/journal.pone.0075400.
4.    Kim K.-W., Kim H. Y., Chun J.-K. et al. Relationship between gallbladder distension and lipid profiles in Kawasaki disease // Korean Circ. J. — 2010. — Vol. 40. — P. 137 — 140.
5.    Lv J., Qi L., Yu C. et al. Gallstone disease and the risk of ischemic heart disease // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2015. — Oct; 35 (10). — Р. 2232 — 2237. — Doi: 10.1161/ATVBAHA.115.306043.
6.    Targher G., Byrne C. D. Gallstone disease and increased risk of ischemic heart disease: сausal association or epiphenomenon? // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2015. — 35. — P. 2073 — 2075. — Doi: 10.1161/ATVBAHA.115.306339.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 19 травня 2017 р.

Стрільчук Лариса Миколаївна, к. мед. н., асистент кафедри терапії № 1 та медичної діагностики
79000, м. Львів, вул. Пекарська, 69
Е-mail: larysa.stril4uk@ukr.net

Ключові слова: артеріальна жорсткість, метаболічний синдром, артеріальна гіпертензія, гендерні особливості.

Список літератури:  
1.    Alberti K. G., Eckel R. H., Grundy S. M. et al. Harmonizing the metabolic syndrome: a joint interim statement of the International Diabetes Federation Task Force on Epidemiology and Prevention; National Heart, Lung, and Blood Institute; American Heart Association; World Heart Federation; International Atherosclerosis Society; and International Association for the Study of Obesity // Circulation. — 2009. — Vol. 120. — P. 1640 — 1645.
2.    Ben-Shlomo Y., Spears M., Boustred C. et al. Aortic pulse wave velocity improves cardiovascular event prediction: an individual participant meta-analysis of prospective observational data from 17,635 subjects // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — Vol. 63. — P. 636 — 646.
3.    Blacher J., Guerin A. P., Pannier B. et al. Impact of aortic stiffness on survival in end-stage renal disease // Circulation. — 1999. — Vol. 99. — P. 2434 — 2439.
4.    Chirinos J. A., Zambrano J. P., Chakko S. et al. Aortic pressure augmentation predicts adverse cardiovascular events in patients with established coronary artery disease // Hypertension. — 2005. — Vol. 45. — P. 980 — 985.
5.    Dimitriadis K., Tsioufis C., Andrikou E. et al. Metabolic syndrome is associated with increased sympathetic nervous system activity and arterial stiffness in resistant hypertensive patients // Hypertension. — 2016. — Vol. 34. — P. e86.
6.    Gami A. S., Witt B. J., Howard D. E. et al. Metabolic syndrome and risk of incident cardiovascular events and death: a systematic review and meta-analysis of longitudinal studies // J. Am. Coll.Cardiol. — 2007. — Vol. 49. — P. 403 — 414.
7.    Grundy S. M., Cleeman J. I., Daniels S. R. et al. Diagnosis and management of the metabolic syndrome: an American Heart Association/National Heart, Lung, and Blood Institute Scientific Statement // Circulation. — 2005. — Vol. 112. — P. 2735 — 2752.
8.    Grundy S. M. Metabolic syndrome pandemic // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2008. — Vol. 28. — P. 629 — 636.
9.    Kangas P., Tikkakoski A., Tahvanainen A. et al. Metabolic syndrome may be associated with increased arterial stiffness even in the absence of hypertension: a study in 84 cases and 82 controls // Metabolism. — 2013. — Vol. 62 (8). — P. 1114 — 1122.
10.    KDIGO 2012 clinical practice guideline for the evaluation and management of chronic kidney disease // Kidney Int. Suppl. — 2013. — Vol. 3 (1). — P. 1 — 150.
11.    Kovaite M., Petrulioniene Z., Ryliskyte L. Systemic assessment of arterial wall structure and function in metabolic syndrome // Proc. WestPharmacol. Soc. — 2007. — Vol. 50. — P. 123 — 130.
12.    Lang R. M., Bierig M., Devereux R. B. et al. Recommendations for chamber quantification: a report from the American Society of Echocardiography’s Guidelines and Standards Committee and the Chamber Quantification Writing Group, developed in conjunction with the European Association of Echocardiography, a branch of the European Society of Cardiology // J. Am. Soc. Echocardiogr. — 2005. — Vol. 18. — P. 1440 — 1463.
13.    Lee Ho-Joong Youn et al. Effects of metabolic syndrome on aortic pulse wave velocity // Clin. Hypertens. — 2017. — Vol. 23 (1). — P. 1 — 7.
24.    Mahmud A., Feely J. Effect of smoking on arterial stiffness and pulsepressure amplification // Hypertension. — 2003. — Vol. 41. — P. 183 — 187.
15.    Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC guidelines for the management of arterial hypertension // Hypertension. — 2013. — Vol. 31. — P. 1281 — 1357.
16.    Orshal J. M., Khalil R. A. Gender, sex hormones, and vascular tone // Am. J. Physiol. Regul. Integr. Comp. Physiol. — 2004. — Vol. 286. — P. 233 — 249.
17.    Paratia G., Stergiouc G., O’Briend Е. et al. European Society of Hypertension practice guidelines for ambulatory blood pressure monitoring // J. Hypertens. — 2014. — Vol. 32. — P. 1359 — 1366.
18.    Protogerou A. D., Blacher J., Mavrikakis M. et al. Increased pulse pressure amplification in treated hypertensive subjects with metabolic syndrome // Am. J. Hypertens. — 2007. — Vol. 20 (2). — P. 127 — 133.
19.    Protogerou A. D., Blacher J., Aslangul E. et al. Gender influence on metabolic syndrome’s effects on arterial stiffness and pressure wave reflections in treated hypertensive subjects // Atherosclerosis. — 2007. — Vol. 193. — P. 151 — 158.
20.    Radhakrishnan J., Swaminathan N., Pereira N. M. et al. Acute changes in arterial stiffness following exercise in people with metabolic syndrome // Diab. Met. Syndr.: Clin. Res. Rev. — 2016. — DOI: 10.1016/j.dsx.2016.08.013.
21.    Rundek T., White H., Boden-Albala B. et al. The metabolic syndrome and subclinical carotid atherosclerosis: the Northern Manhattan study // J. Cardiometab. Syndr. — 2007. — Vol. 2. — P. 24 — 29.
22.    Safar M. E., Balkau B., Lange C. et al. Hypertension and vascular dynamics in men and women with metabolic syndrome // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 61. — P. 12 — 19.
23.    Scuteri A., Cunha P. G., Rosei E. A. et al. MARE Consortium. Arterial stiffness and influences of the metabolic syndrome: a cross-countries study // Atherosclerosis. — 2014. — Vol. 233. — P. 654 — 60.
24.    Scuteri A., Najjar S. S., Morrell C. H. et al. Cardiovascular Health Study. The metabolic syndrome in older individuals: prevalence and prediction of cardiovascular events: the Cardiovascular Health Study // Diabetes Care. — 2005. — Vol. 28. — P. 882 — 887.
25.    Smulyan H., Asmar R. G., Rudnicki A. et al. Comparative effects of aging in men and women on the properties of the arterial tree // J. Am. Coll. Cardiol. — 2001. — Vol. 37. — P. 1374 — 1380.
26.    Steinberg H. O., Brechtel G., Johnson A. et al. Іnsulinmediated skeletal muscle vasodilatation is nitric oxide dependent: a novel action of insulin to increase nitric oxide release // J. Clin. Invest. — 1994. — Vol. 94. — P. 1172 — 1179.
27.    Vágovičová P., Mlíková Seidlerová J., Mayer O. Jr. et al. Differential effect of metabolic syndrome on various parameters of arterial stiffness // Blood Press. — 2015. — Vol. 24 (4). — P. 206 — 211.
28.    Vergnaud A. C., Athanase D. Protogerou, Yan Li et al. Pulse pressure amplification, adiposity and metabolic syndrome in subjects under chronic antihypertensive therapy: The role of heart rate // Atherosclerosis. — 2008. — Vol. 199 (1). — P. 222 — 229.
29.    Vyssoulis G. P., Pietri P. G., Karpanou E. A. et al. Differential impact of metabolic syndrome on arterial stiffness and wave reflections: Focus on distinct definitions // Int. J. Cardiol. — 2010. — Vol. 138. — P. 119 — 125.
30.    Westerbacka J., Seppala-Lindroos A., Yki-Jarvinen H. Resistance to acute insulin induced decreases in large artery stiffness accompanies the insulin resistance syndrome // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2001. — Vol. 86. — P. 5262 — 5268.
31.    Westerbacka J., Wilkinson I., Cockcroft J. et al. Diminished wave reflection in the aorta. A novel physiological action of insulin on large blood vessels // Hypertension. — 1999. — Vol. 33. — P. 1118 — 1122.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 24 травня 2017 р.

Шишкіна Наталія В’ячеславівна, аспірант кафедри внутрішньої медицини
Тел. (44) 287-20-40. E-mail: natabene@ukr.net

Ключові слова: зубці та інтервали електрокардіограми, систолічний показник, старі щури.

Список літератури:  
1.    Дейвис М. Гериатрия собак и кошек. Практика ветеринарного врача. — М.: Аквариум-Принт, 2002. — 256 с.
2.    Западнюк И. П., Западнюк В. И., Захария Е. А. и др. Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в эксперименте. — К.: Вища школа, 1983. — 383 с.
3.    Короленко Т. К. Особливості кардіотоксичної дії важких металів — свинцю, ртуті і марганцю з урахуванням вікових реакцій організму // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 4. — С. 131—138.
4.    Крайнова И. Н., Демин А. В., Мороз Т. П. Биоэлектрическая активность миокарда у женщин с выраженной постуральной нестабильностью // Вестн. Северного (Арктического) федерального ун-та. Серия: Естественные науки. — 2013. — № 4. — С. 64 — 69.
5.    Кулик В. Л., Яблучанський М. І. Інтервал QT в кардіологічній клініці // Вісн. Харк. нац. ун-ту. — 2009. — № 879, Серія «Медицина». Вип. 18. — С. 73 — 96.
6.    Маханова Н. А., Антонов A. P., Маркель А. Л. и др. Онтогенетическая динамика артериального давления и характеристик ЭКГ у крыс НИСАГ с наследственной артериальной гнпертензией // Бюлл. экспер. биол. мед. —1997. — Т. 123. — С. 709 — 713.
7.    Михайлов В. М., Мамаева Г. И. Влияние NADР на электрофизиологические свойства кардиомиоцитов мышей С57BL/6 и mdx // Цитология. — 2013. — Т.55. — С. 815—820.
8.    Прокопюк О. С., Чижевський В. В., Прокопюк В. Ю. Вплив імплантації кріоконсервованої хоральної тканини на морфофункціональний стан міокарда старих щурів // Мед. сьогодні і завтра. — 2011. — № 1—2. — С. 242 — 245.
9.    Прокопьева С.Н, Мовчан Л. А., Исхакова Г. Г. и др. Особенности электрокардиографической диагностики у лиц старших возрастных групп // Практическая медицина. — 2008. — Т. 28. — С. 21—29.
10.    Фролькис В. В. Старение и увеличение продолжительности жизни. — Ленинград: Наука, 1988. — 239 с.
11.    Abhishekh H. A., Nisarga P., Kisan R. et al. Influence of age and gender on autonomic regulation of heart // Int. J. Clin. Monit. Comp. — 2013. — Vol. 27. — P. 259 — 264. — DOI: 10.1007/s10877-012-9424-3.
12.    Ai J., Gozal D., Li L. et al. Degeneration of vagal efferent axons and terminals in cardiac ganglia of aged rats // J. Comp. Neurol. — 2007. — Vol. 504. — P. 74 — 88. — DOI: 10.1002/cne.21431.
13.    Agudelo C. F., Scheer P., Tomenendalova J. How to approach the QT interval in dogs — state of the heart: a review // Veterin. Med. — 2011. — Vol. 56. — Р. 14 — 21.
14.    Annila P., Jäntti V., Lindgren L. et al. Changes in the T-wave amplitude of ECG during isoflurane anaesthesia // Acta Anaesthesiol. Scand. — 1993. — Vol. 37. — P. 611—615.
15.    Bacharova L., Kyselovic J., Klimas J. QRS voltage-duration product and left ventricular hypertrophy in rats // Arq. Bras. Cardiol. — 2002. — Vol. 79. — Р. 143 —148. http://dx.doi.org/10.15 90/S0066-782X2002001100006
16.    Bachman S., Sparrow D., Smith L. K. Effect of aging on the electrocardiogram // Am. J. Cardiol. — 1981. — Vol. 48. — P. 513 — 516.
17.    Battler А., Froelicher V., Slutsky R. et al. Relationship of QRS amplitude changes during exercise to left ventricular function and volumes and the diagnosis of coronary artery disease // Circulation. — 1979. — Vol. 60. — Р. 1004 — 1013
18.    Baumert M., Czippelova В., Porta А. et al. Decoupling of QT interval variability from heart rate variability with ageing // Physiol. Meas. — 2013. — Vol. 34. — Р. 1435 — 1448. — DOI: 10.1088/0967-3334/34/11/1435.
19.    Berg B. N. The electrocardiogram in aging rats // J. Gerontol. — 1955. — Vol. 10. — P. 420 — 423.
20.    Bonilha A. M.M., Saraiva R. M., Kanashiro R. M. et al. A routine electrocardiogram cannot be used to determine the size of myocardial infarction in the rat // Braz. J. Med. Biol. Res. — 2005. — Vol. 38. — P. 615 — 619. — DOI: /S0100-879X2005000400016.
21.    Boyle P. M., Massé S., Nanthakumar К. et al. Transmural IK (ATP) heterogeneity as a determinant of activation rate gradient during early ventricular fibrillation: mechanistic insights from rabbit ventricular models // Heart Rhythm. — 2013. — Vol. 10. — P. 1710 — 1717. — DOI: 0.1016/j.hrthm.2013.08.010.
22.    Brisinda D., Caristo М. Е., Fenici R. Contactless magnetocardiographic mapping in anesthetized Wistar rats: evidence of age-related changes of cardiac electrical activity // Am. J. Physiol. Heart Circ. Phys. — 2006. — Vol. 291. — Р. 368 — 378. — DOI: 10.1016/j.hrthm.2013.08.010.
23.    Chen Y. C., Huang J. H., Lin Y. K. et al. Gender modulates the aging effects on different patterns of early repolarization // Heart Vess. — 2014. — Vol. 29. — Р. 249 — 255. — DOI: 10.1007/s00380-013-0352-z.
24.    Dias da Silva V. J., Ferreira Neto E., Salgado H. C. et al. Chronic converting enzyme inhibition normalizes QT interval in aging rats // Braz. J. Med. Biol. Res. — 2002. — Vol. 35. — Р. 1025 — 1031.
25.    Edwards I. J. Highlights in basic autonomic neurosciences: changes to the autonomic nervous system associated with healthy aging // Autonom. Neurosci. — 2014. — Vol. 183. — P. 1—3. — DOI: 10.1016/j.autneu.2014.04.004.
26.    Fasdellia N., Tontodonati М., Dorigatti R. An improved method of electrode placement in configuration Lead II for the reliable ECG recording by telemetry in the conscious rat // J. Pharm. Tox. Meth. — 2011. — Vol. 63. — P. 1 — 6. — DOI: 0.1016/j.vascn.2010.03.001.
27.    Gandhi D. K., Singh J. Ageing аnd аutonomic nervous system аctivity // J. Phys. Pharm. Adv. — 2012. — Vol. 2. — Р. 307 — 311.
28.    Gordon C. J. Cardiac and thermal homeostasis in the aging brown Norway rat // J. Gerontol. A. Biol. Sci. Med. Sci. — 2008. — Vol. 63. — P. 1307 — 1313. — DOI: https: // doi.org/10.1093/gerona/63.12.1307.
29.    Hamlin R. L., Kijtawornrat А., Keene B. W. et al. QT and RR intervals in сonscious and аnesthetized guinea рigs withhighly varying RR intervals and given QT clengthening test аrticles // Toxicol. Sci. — 2003. — Vol. 76. — Р. 437 — 442. — DOI: 10.1093/toxsci/kfg254.
30.    Huang J. H., Lin Y.Q, Pan N. H. et al. Aging modulates dispersion of ventricular repolarization in the very old of the geriatric population // Heart Vessels. — 2010. — Vol. 25. — Р. 500 — 508. — DOI: 10.1007/s00380-010-0026-z.
31.    Kharin S. N., Krandycheva V. V., Shmakov D. N. Depolarization pattern of ventricular epicardium in two-kidney one-clip hypertensive rats // Exp. Phys. — 2005. — Vol. 90. — Р. 621— 626. — DOI: 10.1113/expphysiol.2004.029785.
32.    Klimas J., Vaja V., Vercinska M. et al. Discrepant regulation of QT (QTc) interval duration by calcium channel blockade and angiotensin converting enzyme inhibition in experimental hypertension // Bas. Clin. Pharmacol. Toxicol. — 2012. — Vol. 111. — P. 279 — 288. — DOI: 10.1111/j.1742-7843.2012.00901.x
33.    Kumar R., Kela A., Tayal G. et al. Effect оf аcute stress оn rat ECG // The Internet J. Pharmacol. — 2010. — Vol. 8.
34.    Larson E. D., St Clair J. R., Sumner W. A. et al. Depressed pacemaker activity of sinoatrial node myocytes contributes to the age-dependent decline in maximum heart rate // Proc. Natl. Acad. Sci. — 2013. — Vol. 110. — Р. 18011 — 18016. — DOI: 10.1073/ pnas.1308477110.
35.    Li R. A., Leppo M., Miki T. et al. Molecular basis of electrocardiographic ST-segment elevation // Circ. Res. — 2000. — Vol. 87. — P. 837 — 839.
36.    Machida K., Doi K., Kaburaki M. et al. Electrocardiographical findings of WBN/Kob rats // Laboratory Animals. — 1990. — Vol. 24. — P. 288 — 291.
37.    Magnanі J. W., Williamson М. А., Ellinor Р. Т. et al. P wave indices. Current status and future directions in epidemiology, clinical, and research applications // Circulation: аrrhythmia and еlectrophysiol. — 2009. — Vol. 2. — P. 72 — 79. — DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCEP.108.806828.
38.    Mangoni A. A., Kinirons M. T., Swift C. G. et al. Impact of age on QT interval and QTdispersion in healthy subjects: a regression analysis // Age and Аgeing. — 2003. — Vol. 32. — Р. 326 — 331. — DOI: 0.1093/ageing/32.3.326.
39.    Medenwald D., Kors J. A., Loppnow H. et al. Inflammation and рrolonged QT time: results from the сardiovascular disease, living and ageing in Halle (CARLA) study // PLoS ONE. — 2014. — Vol. 9 (4). — P. e95994. — DOI: http://dx.doi.org/ 10.1371/journal.pone.0095994.
40.    Midttun M., Güzel A. Heart rhythm in 90+ years old fallers // European Geriatric Medicine. — 2013. — Vol. 4. — P. 5 — 7. — DOI: http://doi.org/ 10.1016/j.eurger.2012.08.006.
41.    Milani-Nejad N., Janssen P. M.L. Small and large animal models in cardiac contraction research: аdvantages and disadvantages // Pharmacol. Therapeut. — 2014. — Vol. 141. — P. 235 — 249. — DOI: 10.1016/j.pharmthera.2013.10.007.
42.    Mozos I., Serban С. The relation between QT interval and T-wave variables in hypertensive patients // J. Pharm. Bioallied. Sci. — 2011. — Vol. 3. — Р. 339 — 344. — DOI: 10.4103/0975-7406.84433.
43.    Morita Н., Wu J., Zipes D. P. The QT syndromes: long and short // Lancet. — 2008. — Vol. 372. — P. 750—763. — DOI: http://dx.doi.org/10.1016/S0140-6736 (08)61307-0.
44.    North B. J., Sinclair D. A. The Intersection between аging and сardiovascular disease // Circ. Res. — 2012. — Vol. 110 — P. 1097 — 1108. — DOI: 10.1161/ CIRCRESAHA.111.246876.
45.    Perrenoud J. -J. Q waves and QS complexes // Eur. Geriatr. Med. — 2010. — Vol. 1. — P. 360 — 368. — DOI: 10.1016/j.eurger.2010.09.006.
46.    Pokrovskii V. M., Polischuk L. V. On the conscious control of the human heart // J. Integrat. Neurosci. — 2012. — Vol. 11. — Р. 213 — 223. — DOI:10.1142/S0219635212500161.
47.    Rossi S., Baruffi S., Bertuzzi A. et al. Ventricular activation is impaired in aged rat hearts // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. — 2008. — Vol. 295. — Р. 2336 — 2347. — DOI: 10.1152/ajpheart.00517.2008.
48.    Saburkina І., Gukauskiene L., Rysevaite К. et al. Morphological pattern of intrinsic nerve plexus distributed on the rabbit heart and interatrial septum // J. Anat. — 2014. — Vol. 224. — Р. 583 — 593. — DOI: 10.1111/joa.12166.
49.    Sambhi M. P., White F. N. The Electrocardiogram of the normal and hypertensive rat // Circ. Research. — 1960. — Vol. 8. — Р. 129 — 134.
50.    Scridon А., Gallet С., Arisha М. М. et al. Unprovoked atrial tachyarrhythmias in aging spontaneously hypertensive rats: the role of the autonomic nervous // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. — 2012. — Vol. 303. — Р. 386—392. — DOI: 10.1152 /ajpheart. 00004.2012.
51.    Silva L., Castania J., Salgado H. et al. Vagus nerve morphology in elderly spontaneously hypertensive rats // The FASEB J. —2014. — Vol. 28. — Suppl.728.23/ www.fasebj.org/content/28/1_Supplement/728.23.short.
52.    Shankar V., Veeraiah S. Age related сhanges in the рarasympathetic сontrol of the heart // International J. Sci. Res. Publ. — 2012. — Vol. 2. — Р. 1 — 6.
53.    Slove S., Lannoy M., Behmoaras J. et al. Potassium channel openers increase aortic elastic fiber formation and reverse the genetically determined elastin deficit in the BN rat // Hypertension. — 2013. — Vol. 62. — Р. 794 — 801. — DOI: 10.1161/ HYPERTENSIONAHA.113.01379.
54.    Strait J. B., Lakatta E. G. Aging-associated cardiovascular changes and their relationship to heart failure // Heart Fail. Clin. — 2012. — Vol. 8. — P. 143 — 164. — DOI:10.1016/j.hfc.2011.08.011
55.    Su Н. М., Chiu H. C., Lin T. H. et al. Longitudinal study of the ageing trends in QT interval and dispersion in healthy elderly subjects // Age and Ageing. — 2006. — Vol. 35 — Р. 636—638. — DOI: 10.1093/ageing/afl114.
56.    Tanabe S., Bunag R. D. Age-related central and baroreceptor impairment in female Sprague-Dawley rats // Am. J. Physiol. — 1989. — Vol. 256. — Р. 1399 — 1406.
57.    Tellez J. O., Mączewski M., Yanni J. et al. Ageing-dependent remodelling of ion channel and Ca2+ clock genes underlying sino-atrial node pacemaking // Exp. Physiol. — 2011. — Vol. 96 — Р.1163 — 1178. — DOI: 10.1113/expphysiol.2011.057752.
58.    Terho H. K., Tikkanen J. T., Junttila J. M. Prevalence and рrognostic significance of fragmented QRS сomplex in middle-аged subjects with and without сlinical or еlectrocardiographic еvidence of сardiac disease // J. Cardiol. — 2014. — Vol. 114 — Р.141—147. — DOI: 10.1016/j.amjcard.2014.03.066.
59.    Tontodonati М., Fasdelli N., Repeto P. et al. Characterisation of rodent dobutamine echocardiography for preclinical safety pharmacology assessment // J. Pharmacol. Toxicol. Methods. — 2011. — Vol. 64. — Р. 129 — 133. — DOI: http://doi.org/10.1016/ j.vascn.2011.04.005.
60.    Werner А., Irigoyen М. С., Moreira E. D. et al. Aging and baroreflex control of RSNA and heart rate in rats // American J. Рhys. — 2000. — Vol. 279. — Р. 1865—1871.
61.    Werner А., Rosa N. R., Oliveira A. R. et al. Changes in blood pressure control in aged rats // Brazilian J. Medical Bio. Res. — 1995. — Vol. 28. — Р. 603 — 607.
62.    Vajda S., Baczkó I., Leprán I. et al. Selective cardiac plasma-membrane KATP channel inhibition is defibrillatory and improves survival during acute myocardial ischemia and reperfusion // Eur. J. Pharmacol. — 2007. — Vol. 577. — P. 115 — 123. — DOI: 10.1016/j.ejphar.2007.08.016.
63.    Xing S., Tsaih S-W., Yuan R. et al. Genetic influence on electrocardiogram time intervals and heart rate in aging mice // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. —2009. — Vol. 296 — Р. H1907 — H1913. — DOI: 10.1152/ajpheart.00681.2008.
64.    Yanni J., Tellez J. O., Sutyagin P. V. et al. Structural remodelling of the sinoatrial node in obese old rats // J. Mol. Cell. Cardiol. — 2010. — Vol. 48. — P. 653 — 662. — DOI: 10.1016/j.yjmcc.2009.08.023.

Ключові слова: синдром такоцубо, кардіоміопатія такоцубо, клінічний випадок.

Список літератури:  
1.    Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої медичної допомоги та медичної реабілітації. Гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST // Наказ МОЗ України № 164 від 03.03.2016.
2.    Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої медичної допомоги та медичної реабілітації. Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST // Наказ МОЗ України № 455 від 02.07.2014.
3.    Antonini M., Stazi G. V., Cirasa M. T. et al. Efficacy of levosimendan in Takotsubo-related cardiogenic shock // Acta Anaesthesiol. Scand. — 2010. — Vol. 54. — P. 119 — 120.
4.    Brinjikji W., El-Sayed A. M., Salka S. In-hospital mortality among patients with takotsubo cardiomyopathy: a study of the National Inpatient Sample 2008 to 2009 // Am. Heart J. — 2012. — Vol. 164. — P. 215 — 221.
5.    Brunetti N. D., Santoro F., De Gennaro L. et al. Drug treatment rates with beta-blockers and ACE-inhibitors/angiotensin receptor blockers and recurrences in takotsubo cardiomyopathy: A meta-regression analysis // Int. J. Cardiol. — 2016. — Vol. 1 (214). — P. 340 — 342.
6.    Burgdorf C., Kurowski V., Radke P. W. Long-term prognosis of transient left ventricular ballooning syndrome and cancer // Heart Lung. — 2011. — P. 40 — 47.
7.    Eitel I., von Knobelsdorff-Brenkenhoff F., Bernhardt P. et al. Clinical characteristics and cardiovascular magnetic resonance findings in stress (takotsubo) cardiomyopathy // JAMA. — 2011. — Vol. 306. — P. 277 — 286.
8.    Elesber A. A., Prasad A., Lennon R. J. et al. Four-year recurrence rate and prognosis of the apical ballooning syndrome // J. Am. Coll. Cardiol. — 2007. — Vol. 50. — P. 448 — 452.
9.    Gianni M., Dentali F., Grandi A. M. et al. Apical ballooning syndrome or takotsubo cardiomyopathy: a systematic review // Eur. Heart J. — 2006. — Vol. 27. — P. 1523 — 1529.
10.    Haghi D., Rohm S., Suselbeck T. et al. Incidence and clinical significance of mitral regurgitation in Takotsubo cardiomyopathy // Clin. Res. Cardiol. — 2010. — Vol. 99. — P. 93 — 98.
11.    Iacucci I., Carbone I., Cannavale G. et al. Myocardial oedema as the sole marker of acute injury in Takotsubo cardiomyopathy: a cardiovascular magnetic resonance (CMR) study // Radiol. Med. — 2013. — Vol. 118. — P. 1309 — 1323.
12.    Karvouniaris M., Papanikolaou J., Makris D., Zakynthinos E. Sepsis-associated takotsubo cardiomyopathy can be reversed with levosimendan // Am. J. Emerg. Med. — 2012. — Vol. 30. — P. 832.
13.    Kawai S., Kitabatake A., Tomoike H. Guidelines for diagnosis of takotsubo (ampulla) cardiomyopathy // Circ. J. — 2007. — Vol. 71. — P. 990 — 992.
14.    Kohan A. A., Levy Yeyati E., De Stefano L. et al. Usefulness of MRI in takotsubo cardiomyopathy: a review of the literature // Cardiovasc. Diagn. Ther. — 2014. — Vol. 4. — P. 138 — 146.
15.    Kurowski V., Kaiser A., von Hof K., Killermann D. P. et al. Apical and midventricular transient left ventricular dysfunction syndrome (tako-tsubo cardiomyopathy): frequency, mechanisms, and prognosis // Chest. — 2007. — Vol. 132. — P. 809 — 816.
16.    Lyon A. R., Bossone E., Schneider B. et al. Current state of knowledge on Takotsubo syndrome: a position statement from the task force on Takotsubo syndrome of the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology // Eur. J. Heart Fail. — 2016. — Vol. 18. — P. 8 — 27.
17.    Nunez-Gil I. J., Molina M., Bernardo E. et al. A. Tako-tsubo syndrome and heart failure: long-term follow-up // Rev. Esp. Cardiol. — 2012. — Vol. 65. — P. 996 — 1002.
18.    Omerovic E. How to think about stress-induced cardiomyopathy? — Think ‘out of the box’! // Scand. Cardiovasc. J. — 2011. — Vol. 45. — P. 67 — 71.
19.    Parodi G., Citro R., Bellandi B. et al. Revised clinical diagnostic criteria for Tako-tsubo syndrome: the Tako-tsubo Italian Network proposal // Int. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 172. — P. 282 — 283.
20.    Prasad A., Lerman A., Rihal C. S. Apical ballooning syndrome (Tako-Tsubo or stress cardiomyopathy): a mimic of acute myocardial infarction // Am. Heart J. — 2008. — Vol. 155. — P. 408 — 417.
21.    Redfors B., Shao Y., Ali A., Omerovic E. Are the different patterns of stress-induced (Takotsubo) cardiomyopathy explained by regional mechanical overload and demand:supply mismatch in selected ventricular regions? // Med. Hypotheses. — 2013. — Vol. 81. — P. 954 — 960.
22.    Redfors B., Vedad R., Angerås O. et al. Mortality in takotsubo syndrome is similar to mortality in myocardial infarction—A report from the SWEDEHEART1 registry // Int. J. Cardiol. — 2015. — Vol. 185. — P. 282 — 289.
23.    Redmond M., Knapp C., Salim M. et al. Use of vasopressors inTakotsubo cardiomyopathy: a cautionary tale // Br. J. Anaesth. — 2013. — Vol. 110. — P. 487 — 488.
24.    Santoro F., Ieva R., Ferraretti A. et al. Safety and feasibility of levosimendan administration in takotsubo cardiomyopathy: a case series // Cardiovasc. Ther. — 2013. — Vol. 31. — P. 133 — 137.
25.    Sato H., Tateishi H., Uchida T. Takotsubo-type cardiomyopathy due to multivessel spasm // Clinical Aspect of Myocardial Injury: From Ischemia to Heart Failure / Ed. by K. Kodama, K. Haze, M. Hon. — Tokyo: Kagakuhyouronsya Co, 1990. — P. 56 — 64.
26.    Schneider B., Athanasiadis A., Schwab J. et al. Complications in the clinical course of tako-tsubo cardiomyopathy // Int. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 176. — P. 199 — 205.
27.    Schultz T., Shao Y., Redfors B. et al. Stress-induced cardiomyopathy in Sweden: evidence for different ethnic predisposition and altered cardio-circulatory status // Cardiology. — 2012. — Vol. 122. — P. 180 — 186.
28.    Sharkey S. W., Lesser J. R., Zenovich A. G. et al. Acute and reversible cardiomyopathy provoked by stress in women from the United States // Circulation. — 2005. — Vol. 111. — P. 472 — 479.
29.    Singh K., Carson K., Shah R. et al. Meta-analysis of clinical correlates of acute mortality in takotsubo cardiomyopathy // Am. J. Cardiol. — 2014. — Vol. 113. — P. 1420 — 1428.
30.    Syed F. F., Asirvatham S. J., Francis J. Arrhythmia occurrence with takotsubo cardiomyopathy: a literature review // Europace. — 2011. — Vol. 13. — P. 780 — 788.
31.    Templin C., Ghadri J. R., Diekmann J. et al. Clinical features and outcomes of Takotsubo (stress) cardiomyopath // N. Engl. J. Med. — 2015. — Vol. 373. — P. 929 — 938.
32.    Tranter M. H., Wright P. T., Sikkel M. B., Lyon A. R. Takotsubo cardiomyopathy: thepathophysiology // Heart Fail Clin. — 2013. — Vol. 9. — Vol. 187 — 196.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 27 березня 2017 р.

Лутай Ярослав Михайлович, к. мед. н., ст. наук. співр.
відділу реанімації та інтенсивної терапії
Тел. (44) 275-65-44. Е-mial: ylutay@i.ua

Ключові слова: синдром діабетичної стопи, ішемія, ампутації, реконструкції.

Список літератури:  
1.    Бондаренко О. Н., Галстян Г. Р., Дедов И. И. Особенности клинического течения критической ишемии нижних конечностей и роль эндоваскулярной реваскуляризации у больных сахарным диабетом // Сахарный диабет. — 2015. — № 3. — С. 57 — 67.
2.    Босевски М. Диабетическая ангиопатия // Ангиология и сосудистая хирургия. — 2011. — Т. 17, № 4. — С. 14 — 23.
3.    Голушко О. А. Синдром діабетичної стопи: сучасні методи діагностики та лікування // Острые и неотложные состояния в практике врача. — 2010. — № 1. — С. 34 — 40.
4.    Гольбрайх В. А., Мозговой П. В., Скобельдина Т. А. Реваскуляризующие операции у больных с синдромом диабетической стопы // Вестн. Волг ГМУ. — 2015. — № 2. — С. 137 — 139.
5.    Грекова Н. М., Бордуновский В. Н. Хирургическое лечение диабетической стопы: Руководство. — М.: Медпрактика, 2009. — 187 с.
6.    Игнатович И. Н., Кондратенко Г. Г., Леонович С. И. Особенности поражений артерий у пациентов с критической ишемией на фоне синдрома диабетической стопы // Ангиология и сосудистая хирургия. — 2012. — Т. 18, № 2. — С. 15 — 20.
7.    Кобза І. І., Жук Р. А., Орел Ю. Г. та ін. Реконструкції артерій гомілки у хірургії дистальних оклюзійно-стенотичних уражень // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». — 2012. — № 3 (45). — С. 31 — 33.
8.    Кобза І. І., Рудник Т. Б., Кобза Т. І. Сучасна дезагрегантна терапія у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями // Серце і судини. — 2014. — № 1. — С. 89 — 96.
9.    Котельницкий И. И., Трандофилов А. М. Основание адекватного объёма диагностических методов и хирургических пособий у больных с синдромом диабетической стопы // Ангиология и сосудистая хирургия. — 2012. — Т. 18, № 2. — С. 150 — 153.
10.    Международное соглашение по диабетической стопе. Составлено Международной рабочей группой по диабетической стопе. — М.: Берег, 2011. — С. 96.
11.    Михалойко І. Я., Сабадош Р. В. Перспективи ультрасонографічних методів у діагностиці медіакальцинозу артерій у хворих на синдром діабетичної стопи // Галицький лікарський вісник. — 2013. — Т. 20, № 3. — С. 53 — 56.
12.    Мішалов В. Г., Коваль Б. М., Черняк В. А. Найближчі та віддалені результати хірургічного лікування діабетичних ангіопатій нижніх кінцівок // Практична медицина. — 2008. — № 5. — С. 146 — 149.
13.    Никульников П. И., Быцай А. Н. Возможности и перспективы сосудистой хирургии в лечении больных диабетической ангиопатией нижних конечностей // Практична ангіологія. — 2011. — № 8. — С. 35 — 40.
14.    Пітик О. І., Бойко В. В., Іванова Ю. В. та ін. Черезшкірні ендоваскулярні втручання в комплексному лікуванні хворих із синдромом діабетичної стопи // Клінічна хірургія. — 2014. — № 11. — С. 59 — 61.
15.    Покровский А. В., Чупин А. В. Ишемическая диабетическая стопа // Клиническая ангиология / Под ред. А. В. Покровского. — М.: Медицина, 2004. — Т.2. — С. 250 — 262.
16.    Стряпухин В. В., Лищенко А. Н. Хирургическое лечение диабетической стопы // Хирургия. — 2011. — № 2. — С. 73 — 78.
17.    Arvela E., Dick F. Surveillance after distal revascularization for critical limb ischemia // Scandinav. J. Surg. — 2012. — Vol. 101. — P. 119 — 124.
18.    Azuma N., Uchida H., Kokubo T. et al. Factor influencing wound healing of critical ischaemic foot after bypass surgery: is the angiosome important in selecting bypass target artery? // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2012. — Vol. 43. — P. 322 — 328.
19.    Barker P., Creasey P. E., Dhatarua K. et al. Peri-operateve management of the surgical patient with diabetes // Anaesthesia. — 2015. — Vol. 70. — P. 1427 — 1440.
20.    Baumann F., Engelberger R. P., Willenberg T. et al. Infrapopliteal lesion morphology in patients with critical limb ischemia: implications for the development of anti-restenosis // Technologies J. Endovasc. Ther. — 2013. — Vol. 20. — P. 149 — 156.
21.    Boulton A. J., Venik A. I., Arezzo J. C. Diabetic neuropathies // Diabetes Care. — 2005. — Vol. 28. — P. 956 — 962.
22.    Brownrigg J. R.W., Hinchliffe R. J., Apelqvist J. Effectiveness of bedside investigations to diagnose peripheral artery disease among people with diabetes mellitus: a systematic review // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2016. — Vol. 32 (Sup.1). — P. 119 — 127.
23.    Cioppa A., Stabile E., Popusoi G. et al. Combined treatment of heavy calcified femoro-popliteal lesions using directional atherectomy and a paclitaxel coated ballon: One-year single centre clinical results // Cardiovasc. Revasc. Med. — 2012. — Vol. 13. — P. 219 — 223.
24.    Chammas N. K., Hill R. L., Edmonds M. E. Increasedmortality in diabetic foot ulcer patients: the significance of ulcer type // J. Diabet. Res. — 2016. — Vol. 32. — P. 7 — 14.
25.    Conte M. S. Diabetic Revascularization: endovascular versus open bypass — do we have the answer? // FASC Semin. Vasc. Surg. — 2012. — Vol. 25. — P. 108 — 114.
26.    Costa J., Borges M., David C. et al. Efficacy of lipid lowering drug treatment for diabetic and non-diabetic patients: metaanalysis of randomized controlled trials // BMJ. — 2006. — Vol. 13. — P. 1115 — 1124.
27.    Faglia E., Clereci G., Losa S. et al. Does the accuracy of duplex scanning in diabetic patients with critical limb ischemia agree more frequently with arteriography when performed ad vascular «dedicated» or «non dedicated» facilitis? // J. Diabet Compl. — 2011. — Vol. 3 (3). — P. 43 — 49.
28.    Gamal W. M., Wagdi W. M., Saluzzo C. Infrapopliteal angioplasty in diabetic and non diabetic patients // Glob. Surg. — 2015. — Vol. 1 (3). — P. 37 — 41.
29.    Game F. L., Apelqvist J., Attinger C. A. Effectiveness of interventions to enhance healing of chronic ulcers of the foot in diabetes: a systematic review // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2016. — Vol. 32 (supрl. 1). — P. 154 — 168.
30.    Graziani L., Piaggesi. Indications and clinical outcomes for below knee endovascular therapy: review article // Catheter Cardiovasc. Interv. — 2010. — Vol. 15. — P. 433 — 443.
31.    Hinchliffe R. J., Brownrigg J. R.W., Apelqvist J. et al. IWGDF guidance on the diagnosis, prognosis and management of peripheral artery disease in patients with foot ulcers in diabetes // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2016. — Vol. 32. — P. 37 — 44.
32.    Hinchliffe R. J., Brownrigg J. R., Andros G. et al. Effectiveness of revascularization of the ulcerated foot in patients with diabetes and peripheral disease: a systematic review // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2016. — Vol. 32 (supрl. 1). — P. 136 — 144.
33.    Humphries M. D., Pevec W. C., Laird J. R. et al. Early duplex scanning after infrainguinal endovascular therapy // J. Vasc. Surg. — 2011. — Vol. 53. — P. 353 — 358.
34.    Jung H., Cho J., Kim H. Long-term outcomes of infrainguinal bypass surgery for patients with diametes mellitus and tissue loss // Ann. Surg. Treat. Res. — 2015. — Vol. 88 (1). — P. 35 — 40.
35.    Kota S. K., Kumar S., Meher I. et al. Surgical revascularization techniques for diabetic foot // Cardiovasc. Dis. Res. — 2013. — Vol. 4. — P. 79 — 83.
36.    Leese G. P., Feng Z., Leese R. M. Impact of health-care accessibility and social deprivation on diabetes related foot disease // Diabet Med. — 2013. — Vol. 30 (4). — P. 484 — 490.
37.    Lejay A., Georg Y., Tartaglia E. et al. Longterm outcomes of direct and indirect below — the knee open revascularization based on the angiosome concept in diabetic patients with critical limb ischemia // Ann. Vasc. Surg. — 2014. — Vol. 28. — P. 983 — 989.
38.    Olin J. W., Sealove B. A. Peripheral artery disease: current insight into the disease and its diagnosis and management // Mayo Clin. Proc. — 2010. — Vol. 85, N7. — P. 78 — 92.
39.    Rashid H., Slim H., Zayed H. et al. The impact of arterial pedal arch quality and angiosome revascularization on foot tissue loss healing and infrapopliteal bypass outcome // J. Vasc. Surg. — 2013. — Vol. 57. — P. 1219 — 1225.
40.    Rocha-Singh K. J., Zeller T., Jaff M. R. Peripheral arterial calcification: prevalence, mechanism, detection and clinical implications // Catheter Cardiovasc. Intervent. — 2014. — Vol. 83. — P. 212 — 220.
41.    Sage A. P., Tintut Y., Demer L. L. Regulatory mechanisms in vascular calcification // Nat. Rev. Cardiol. — 2010. — Vol. 9. — P. 528 — 536.
42.    Sanada F., Tanlyama Y., Kambaraet Y. et al. Gene therapy in peripheral artery disease // Expert. Opin. Biol. Ther. — 2015. — Vol. 15. — P. 381 — 390.
43.    Schaper N. C., Van Netten J. J., Apelqrist J. Prevention and management of foot problems in diabetes: a Summary Guidance for Daily Practice 2015 based on the IWGDF Guidance Documents // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2016. — Vol. 32. — P. 7 — 15.
44.    Soderstrom M., Alback A., Biancari F. et al. Angiosome-targeted infrapopliteal endovascular revascularization for treatment of diabetic foot ulcers // J. Vasc. Surg. — 2013. — Vol. 57. — P. 427 — 435.
45.    Yazdanpanah L., Nasiri M., Adarvishi S. Literature review on the management of diabetic foot ulcer // World J. Diabetes. — 2015. — Vol. 6 (1). — P. 37 — 53.

Інше:
Стаття надійшла до редакції 21 лютого 2017 р.

Геник Степан Миколайович, д. мед. н., проф. кафедри загальної хірургії
76007, м. Івано-Франківськ, вул. Квітки-Основ’яненка, 2
Тел. (342) 52-82-40. E-mail: stepan.genyk@ukr.net