|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/en/svizhij_nomer.php on line 74 Сardiomyopathies: modern view on the issues of classification, etiology, diagnosis and differential diagnosis. Part I (UKR)Amosova K. M.Bogomolets O. O. National Medical University, Kyiv |
---|
Keywords: сardiomyopathy, hypertrophic cardiomyopathy, dilated cardiomyopathy, restrictive cardiomyopathy, arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy, isolated left ventricular non-compaction.
List of references:
1. Ackerman M. J., Priori S. G., Willemstad S. et al. HRS/EHRA expert consensus statement on the state of genetic testing for the channelopathies and cardiomyopathies // Europace. — 2011. — Vol. 13. — P. 1077 — 1109.
2. Adão R., de Keulenaerb G., Leite-Moreiraa A., Brás-Silva C. Cardiotoxicity associated with cancer therapy: Pathophysiology and prevention strategies // Rev. Port. Cardiol. — 2013. — Vol. 32. — P. 395 — 409.
3. Arbustini E., Narula N., Dec et G. W. al. The MOGE (S) Classification for a Phenotype-Genotype Nomenclature of Cardiomyopathy: Endorsed by the World Heart Federation // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 62 (22). — P. 2046 — 2072.
4. Arbustini E., Narula N., Tavazzi L. et al. The MOGE (S) classification of cardiomyopathy for clinicians // JACC. — 2014. — Vol. 64. — P. 304 — 318.
5. Bahl A., Saikia U. N., Khullar M. Idiopathic restrictive cardiomyopathy- perspectives from genetic studies. Is it time to redefine these disorders? // Cardiogenetics. — 2912. — Vol. 2 (e4). — P. 15 — 18.
6. Charron P., Arad M., Arbustini E. et al. Genetic counseling and testing in cardiomyopathies: a position statement of the European Society of Cardiology working group on myocardial and pericardial diseases // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31. — P. 2715 — 2728.
7. Chatterjee K., Zhang J., Honbo N., Karliner Doxorubicin J. S. cardiomyopathy // Cardiology. — 2010. — Vol. 115. — P. 155 — 162.
8. Codd M. B., Sugrue D. D., Gersch B. J., Melton Epidemiology L. J. of idiopathic dilated and hypertrophic cardiomyopathy. A population-based study in Olmsted County, Minnesota, 1975 — 1984 // Circulation. — 1989. — Vol. 80. — P. 564 — 572.
9. Cooper Myocarditis L. T. // N. Engl. J. Med. — 2009. — Vol. 360. — P. 1526 — 1538.
10. Corrado D., Basso C., Buja G. et al. Right bundle brunch block, right precordial ST-segment elevation and sudden death in young people // Circulation. — 2001. — Vol. 103. — P. 710 — 717.
11. Elliott P., Andersson B., Arbustini E. et al. Classification of the cardiomyopathies: a position statement from the European society of cardiology working group on myocardial and pericardial diseases // Eur. Heart J. — 2008. — Vol. 29. — P. 270 — 276.
12. Elliott P. M., Anastasakis A., Borger et M. A. al. The task force for the diagnosis and management of hypertrophic cardiomyopathy of the European society of cardiology (ESC): 2014 ESC guidelines on diagnosis and management of hypertrophic cardiomyopathy // Eur. Heart J. — 2014. — Vol. 35. — P. 2733 — 2779.
13. Ferrantini C., Belus A., Piroddi N. et al. Mechanical and energetic consequences of HCM-causing mutations // J. Cardiovasc. Transl. Res. — 2009. — Vol. 2. — P. 441 — 451.
14. Gersch B. J., Maron B. J., Bonow et R. O. al. 2011 ACCF/AHA guideline for the diagnosis and treatment of hypertrophic cardiomyopathy: a report of the ACC foundation /AHA task force on practice guidelines // Circulation. — 2011. — Vol. 124. — P. 2761 — 2796.
15. Groeneweg J. A., Bhonsale A., James et C. A. al. Clinical presentation, long-term follow-up and outcomes of 1001 arrhythmogenic right ventricular dysplasia/cardiomyopathy patients and family members // Circulation: Cardiovascular Genetics. — 2015. — Vol. 8. — P. 437 — 446.
16. Guttman O. P., Mohiddin S. A., Elliott Almanac P. M. 2014: cardiomyopathies // Cor et vasa. — 2015. — P. E28-e38.
17. Harvey P. A., Leinwand Cellular L. A. mechanisms of cardiomyopathy // J. Cell Biol. — 2011. — 194. — P. 355 — 365.
18. Herman D. C., Lam L., Taylor et M. R. al. Truncations of titin causing dilated cardiomyopathy // N. Engl. J. Med. — 2012. — Vol. 366. — P. 619 — 628.
19. 18. Herren T., Gerber P. A., Duru F. Arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy /dysplasia: a not so rare «disease of the desmosome» with multiple clinical presentations // Clin. Res. Cardiol. — 2009. — Vol. 98. — P. 141 — 158.
20. Herschberger R. E., Morales A. Dilated cardiomyopathy overview // Pagon R. A., Adam M. P., Ardinger et H. H. al., editors. Gene Reviews [Internet]NCBI Bookshelf http:/www.nlm.nih.gov/books/NBK 1309.
21. Herschberger R. E., Hedges D. J., Morales A. Dilated cardiomyopathy: the complexity of a diverse genetic architecture // Nat. Rev. Cardiol. — 2013. — Vol. 10. — P. 531 — 547.
22. Hunt S. A., Abracham W. T., Chin et M. H. al. 2009 focused update incorporated into the ACC/AHA 2005 guidelines for the diagnosis and management of heart failure in adults: a report of the American College of Cardiology foundation /American Heart Association task force on practice guidelines: developed in collaboration with the International Society for Heart and Lung Transplantation // Circulation. — 2009. — Vol. 119. — P. e391 — 471.
23. Jenni R., Oechli E., Schneider J. et al. Echocardiographic and pathoanatomical characteristics of IVNC: a step towards a classification as a distinct cardiomyopathy // Heart. — 2001. — Vol. 86. — P. 666 — 671.
24. Karmakar S., Dixit R., Nath A. et al. Dilated cardiomyopathy following trastuzumab chemotherapy // Indian J. Pharmacol. — 2012. — Vol. 44. — P. 131 — 133.
25. Kaski J. P., Biagini E., Lorenzini M. et al. Restrictive cardiomyopathy and hypertrophic cardiomyopathy overlap: the importance of the phenotype // Cardiogenetics. — 2012. — Vol. 2 (e10). — P. 51 — 52.
26. Kubo T., Gimeno J. R., Bahl A. et al. Prevalence, clinical significance and genetic basis of hypertrophic cardiomyopathy with restrictive phenotype // JACC. — 2007. — Vol. 49. — P. 2419 — 2426.
27. Kushwaha S. S., Fallon J. T., Fuster V. Restrictive cardiomyopathy // N. Engl. J. Med. — 1997. — Vol. 336. — P. 267 — 276.
28. Magnani J. W., Dec Myocarditis G. W.. Current trends in diagnosis and treatment // Circulation. — 2006. — Vol. 113. — P. 876 — 890.
29. Marcus F. I., McKenna W. J., Sherrill D. et al. Diagnosis of arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy/dysplasia. Proposed Modification of the Task Force criteria // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31. — P. 806 — 814.
30. Maron B. J., Towbin J. A., Thiene G. et al. Contemporary definitions and classification of the cardiomyopathies. An American Heart Association scientific statement from the council on clinical cardiology, heart failure and transplantation committee; quality of care and outcomes research and functional genomics and translational biology interdisciplinary working groups; and council on epidemiology and prevention // Circulation. — 2006. — 113. — P. 1807 — 1816.
31. Maron M. S., Olivotto I., Maron et B. J. al. The case for myocardial ischemia in hypertrophic cardiomyopathy // JACC. — 2009. — Vol. 54. — P. 866 — 875.
32. McCartan C., Mason R., Jayasinghe S. R., Griffits Cardiomyopathy L. R. classification: ongoing debate in the genomics era // Biochemistry Research International. — 2012. — doi:10.1155/2012/ 796026.
33. Olivotto I., Cecci F., Poggesi C., Yacoub M.H Patterns of disease progression in hypertrophic cardiomyopathy. An individualized approach to clinical staging // Circ. Heart Fail. — 2012. — Vol. 5. — P. 535 — 546.
34. Olivotto I., Giromi F., Sciagra R. et al. Microvascular function is selectively impaired in patients with hypertrophic cardiomyopathy and sarcomeric myofilament gene mutations // JACC. — 2011. — Vol. 58. — P. 839 — 848.
35. Pantazis A., Vischer A. S., Perez-Tome M. C., Castelletti S. Diagnosis and management of hypertrophic cardiomyopathy // www.echorespract.com. ID: 15 — 0007. — March 2015, DOI: 10.1530/ERP-15 — 0007.
36. Pavia P. G., Pompa Left J. L. ventricular noncompaction: a genetic cardiomyopathy looking for diagnostic criteria // JACC. — 2014. — Vol. 64. — P. 1981 — 1983.
37. Petersen S. E., Selvanayagam J. B., Wiensmann F. et al. Left ventricular non-compaction: insights from cardiovascular magnetic resonance imaging // JACC. — 2005. — Vol. 46. — P. 101 — 105.
38. Prappa E. I., Tsakalis F., Kavouras C. et al. Uncommon cardiomyopathies // Hospital Chronicles. — 2014. — Vol. 9. — P. 155 — 165.
39. Rapezzi C., Arbustini E., Caforio et A. L. al. Diagnostic work-up in cardiomyopathies: bridging the gap between clinical phenotype sand final diagnosis. A position statement from the ESC working group on myocardial and pericardial diseases // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34. — P. 1448 — 1458.
40. Saguner A. M., Brunckhorst C., Duru F. Arrhythmogenic ventricular cardiomyopathy: a paradigm shift from right to biventricular disease // World J. Cardiol. — 2014. — Vol. 6. — P. 154 — 174.
41. Sanbe A. Dilated cardiomyopathy: a disease of the myocardium // Biol. Pharm. Bull. — 2013. — Vol. 36. — P. 18 — 22.
42. Van Berlo J. H., de Voogt W. G., van der Kooi et A. J. al. Meta-analysis of clinical characteristics of 299 carriers of LMNA gene mutations: do lamin A/C mutations portend a high risk of sudden death? // J. Mol. Med. — 2005. — Vol. 83. — P. 79 — 83.
43. Zwas D. R., Gotsman I., Admon D., Keren A. Advances in the differentiation of constrictive pericarditis and restrictive cardiomyopathy // Herz. — 2012. — Vol. 36. — P. 664 — 673.
Additional: P. 7-18
Article received on May 27, 2016
To download
full version need login
Original language: Ukrainian
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/en/svizhij_nomer.php on line 74 Bioresorbable coronary stent implantation in patients with coronary artery disease. Clinical applications of optical coherence tomography for optimization of results (RUS)Furkalo S. М., Khasyanova I. V., Vlasenko О. A., Gindich P. A., Kondratyuk V. A.Shalimov O. O. National Institute of Surgery and Transplantology of NAMS of Ukraine, Kyiv |
---|
Keywords: coronary stenting, bioresorbable stent, optical coherence tomography.
List of references:
1. Brugaletta S., Radu M. D., Garcia-Garcia et H. M. al. Circumferential evaluation of the neointima by optical coherence tomography after ABSORB bioresorbable vascular scaffold implantation: can the scaffold cap the plaque? // Atherosclerosis. — 2012. — 22. — P. 106 — 112.
2. Brugaletta S., Heo J. H., Garcia-Garcia et H. M. al. Endothelial-dependent vasomotion in a coronary segment treated by ABSORB everolimus-eluting bioresorbable vascular scaffold system is related to plaque composition at the time of bioresorption of the polymer: indirect finding of vascular reparative therapy? // Eur. Heart J. — 2012. — 33. — P. 1325 — 1333.
3. Brugaletta S., Gori T., Low et A. F. al. Absorb bioresorbable vascular scaffold versus everolimus-eluting metallic stent in ST-segment elevation myocardial infarction: 1-year results of a propensity score matching comparison: the BVS-EXAMINATION Study (Bioresorbable Vascular Scaffold-A Clinical Evaluation of Everolimus Eluting Coronary Stents in the Treatment of Patients With ST-segment Elevation Myocardial Infarction) // JACC Cardiovasc. Interv. — 2015. — 8. — P. 189 — 197.
4. Brown A. J., McCormick L. M., Braganza et D. M. al. Expansion and malapposition characteristics after bioresorbable vascular scaffold implantation // Catheter Cardiovasc. Interv. — 2014. — 84. — P. 37 — 45.
5. Dudek D., Rzeszutko Ł., Zasada W. et al. Bioresorbable vascular scaffolds in patients with acute coronary syndromes: the POLAR ACS study // Pol. Arch. Med. Wewn. — 2014. — 124. — P. 669 — 677.
6. Everaert B., Felix C., Koolen J. et al. Appropriate use of bioresorbable vascular scaffolds in percutaneous coronary interventions: a recommendation from experienced users: a position statement on the use of bioresorbable vascular scaffolds in the Netherlands // Neth. Heart J. — 2015. — 23. — P. 161 — 165.
7. Fernández-Rodríguez D., Brugaletta S., Otsuki S. et al. Acute bioresorbable vascular scaffold thrombosis in ST-segment elevation myocardial infarction: to stent or not to stent? // EuroIntervention. — 2014. — 10. — P. 600.
8. Ishibashi Y., Onuma Y., Muramatsu T. et al., ABSORB EXTEND Investigators. Lessons learned from acute and late scaffold failures in the ABSORB EXTEND trial // EuroIntervention. — 2014. — 10. — P. 449 — 457.
9. Kajiya T., Liang M., Sharma et R. K. al. Everolimus-eluting bioresorbable vascular scaffold (BVS) implantation in patients with ST-segment elevation myocardial infarction (STEMI) // EuroIntervention. — 2013. — 9. — P. 501 — 504.
10. Kirtane A. J., Stone How G. W. to minimize stent thrombosis // Circulation. — 2011. — 124. — P. 1283 — 1287.
11. Kočka V., Malý M., Toušek P. et al. Bioresorbable vascular scaffolds in acute ST-segment elevation myocardial infarction: a prospective multicentre study ‘Prague 19’ // Eur. Heart J. — 2014. — 35. — P. 787 — 794.
12. Puricel S., Arroyo D., Corpataux N. et al. Comparison of everolimus and biolimus-eluting coronary stents with everolimus-eluting bioresorbable vascular scaffolds // J. Am. Coll. Cardiol. — 2015. — 65. — P. 791 — 801.
13. Rzeszutko Ł., Siudak Z., Włodarczak A. et al. Use of bioresorbable vascular scaffolds in patients with stable angina and acute coronary syndromes. Polish National Registry // Kardiol. Pol. — 2014. — 72. — P. 1394 — 1399.
14. Scalone G., Brugaletta S., Gómez-Monterrosas O. et al. ST-segment elevation myocardial infarction — ideal scenario for bioresorbable vascular scaffold implantation? // Circ. J. — 2015. — 79. — P. 263 — 270.
15. Serruys P. W., Garcia-Garcia H. M., Onuma Y. From metallic cages to transient bioresorbable scaffolds: change in paradigm of coronary revascularization in the upcoming decade? // Eur. Heart J. — 2012. — 33. — P. 16 — 25b.
16. Serruys P. W., Chevalier B., Dudek D. et al. A bioresorbable everolimus-eluting scaffold versus a metallic everolimus-eluting stent for ischaemic heart disease caused by de-novo native coronary artery lesions (ABSORB II): an interim 1-year analysis of clinical and procedural secondary outcomes from a randomised controlled trial // Lancet. — 2015. — 385. — P. 43 — 54.
17. Tamburino C., Latib A., van Geuns et R. J. al. Contemporary practice and technical aspects in coronary intervention with bioresorbable scaffolds: a European perspective // EuroIntervention. — 2015. — 11. — P. 45 — 52.
18. Wiebe J., Nef H. M., Hamm Current C. W. status of bioresorbable scaffolds in the treatment of coronary artery disease // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — 64. — P. 2541 — 2551.
Additional: P. 30-37.
To download
full version need login
Original language: Russian
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/en/svizhij_nomer.php on line 74 Relationship between abdominal aortic visceral branches blood flow and features of gastroesophageal reflux disease and coronary artery disease comorbidities (RUS)Fadieienko G. D., Krakhmalova О. O., Izmailova О. V.Mala L. T. National Therapy Institute of NAMS of Ukraine, Kharkiv |
---|
Keywords: gastroesophageal reflux disease, coronary artery disease, сomorbidity, clinical symptoms, abdominal aortic visceral branches blood flow.
List of references:
1. «Алгоритм раннього виявлення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби»: Свідоцтво № 26148 / Фадєєнко Г. Д., Кушнір І. Е., Чернова В. М. та співавт. — Заявка № 26255. — заявлено 03.07.2008, зареєстровано 17.10.2008.
2. Алексеева О. П., Долбин И. В., Пикулев Сочетанное Д. В. течение ишемической болезни сердца и гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Научн. мед. журн. — 2006. — № 7. — С. 7 — 12.
3. Кабанец Н. С., Моногарова Н. Е., Колкина и В. Я. др. Сосудистые заболевания пищевода [Электронный ресурс] // Новости медицины и фармации. Гастроэнтерология. — Рeжим доступа: http://www.mif-ua.com.
4. Лазебник Диагностика Л. Б. и лечение ГЭРБ у пожилых // Эксперимент. и клин. гастроэнтерол. — 2004. — № 5. — С. 16 — 20.
5. Ливзан М. А., Денисова Особенности О. А. курации больных пожилого и старческого возраста с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью // Лечащий врач. — 2015. — № 8. — С. 36 — 38.
6. Машарова А. А., Бордин Особенности Д. С. гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у пожилых // Эксперимент. и клин. гастроэнтерол. — 2007. — № 4. — С. 1 — 4.
7. Опарин А. Г., Опарин А. А., Лобунец О. А., Шаповалова Механизмы О. Е. формирования сопутствующей железодефицитной анемии при ГЭРБ у студентов // Світ медицини та біології. — 2010. — № 2. — С. 141 — 142.
8. Butler N. National Guidelines at a glance: GO // SA Pharmaceutical J. — 2009. — N 10. — P. 32 — 36.
9. Dent J., Jones R., Kahrilas P., Talley N. Management of gastro-oesophageal reflux disease in general practice // BMJ. — 2001. — N 322. — P. 344 — 347.
10. Kahrilas P., Shaheen N., Vaezi M. et al. American Gastroenterological Association Medical Position Statement on the management of gastroesophageal reflux disease // Gastroenterology. — 2008. — 135 (4). — P. 1383 — 1391.
11. Schneider Gastro H. R.-oesophageal reflux disease: The Montreal definition and classification // SA Fam. Pract. — 2007. — 49 (1). — P. 19 — 26.
Additional:
To download
full version need login
Original language: Russian
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/en/svizhij_nomer.php on line 74 Effect of algorithmic antihypertensive therapy on home blood pressure and its variability (UKR)Amosova К. М., Yu. V. RudenkoBogomolets O. O. National Medical University, Kyiv |
---|
Keywords: аrterial hypertension, office blood pressure, home blood pressure, home blood pressure variability, antihypertensive therapy.
List of references:
1. Амосова К. М., Руденко Ю. В., Рокита та О. І. ін. Ефективність уніфікованого покрокового алгоритму лікування для забезпечення контролю артеріального тиску у хворих з артеріальною гіпертензією в амбулаторній практиці: результати дослідження ПЕРФЕКТ // Серце і судини. — 2014. — № 1. — С. 34 — 46.
2. Хвороби системи кровообігу як медико-соціальна і суспільно-політична проблема: аналітично-статистичний посібник / під ред. Коваленко В. М., Корнацького В. М. — К., 2014. — 116 с.
3. Agarwal R., Bills J. E., Hecht W T. J.., Light Role R. P. of Home Blood Pressure Monitoring in Overcoming Therapeutic Inertia and Improving Hypertension Control. A Systematic Review and Meta-Analysis // Hypertension. — 2011. — 57. — P. 29 — 38.
4. Asayama K., Ohkubo T., Metoki H. et al. Cardiovascular outcomes in the first trial of antihypertensive therapy guided by self-measured home blood pressure // Hypertens. Res. — 2012. — 35. — P. 1102 — 1110.
5. Bobrie G., Delonca J., Moulin C. et al. A home blood pressure monitoring study comparing the antihypertensive efficacy of two angiotensin II receptor antagonist fixed combinations // Am. J. Hypertens. — 2005. — 18. — P. 1482 — 1488.
6. Cuckson A. C., Reinders A., Shabeeh H., Shennan Validation A. H. of the Microlife BP 3BTO-A oscillometric blood pressure monitoring device according to a modified British Hypertension Society protocol // Blood Press. Monit. — 2002. — Vol. 7. — P. 319 — 324.
7. Eguchi K., Matsui Y., Shibasaki S. et al. Changes in self-monitored pulse pressure correlate with improvements in B-type natriuretic Peptide and urinary albumin in treated hypertensive patients // Am. J. Hypertens. — 2007. — 20. — P. 1268 — 1275.
8. Ewald S., vor dem Esche J., Uen S. et al. Relationship between the frequency of blood pressure self-measurement and blood pressure reduction with antihypertensive therapy: results of the OLMETEL (OLMEsartan TELemonitoring blood pressure) study // Clin. Drug Investig. — 2006. — 26. — P. 439 — 446.
9. Feldman R. D., Zou G. Y., Vandervoort et M. K. al. A simplified approach to the treatment of uncomplicated hypertension: a cluster randomized, controlled trial // Hypertension. — 2009. — Vol. 53. — P. 646 — 653.
10. Franklin S. S., O’Brien E., Thijs L. et al. Masked hypertension: A phenomenon of measurement // Hypertension. — 2015. — 65. — P. 16 — 20.
11. Girerd X., Fourcade J., Brillet G. et al. The compliance evaluation test: a validated tool for detection of nonadherence among hypertensive treated patients // J. Hypertens. — 2001. — Vol. 19. — P. 74 S.
12. Glynn L. G., Murphy A. W., Smith et S. M. al. Interventions used to improve control of blood pressure in patients with hypertension // Cochrane Database of Syst. Rev. — 2010, Issue 3. Art. No.: CD005182. DOI: 10.1002/14651858.CD005182.pub4
13. Grassi G., Cifkova R., Laurent S. et al. Blood pressure control and cardiovascular risk profile in hypertensive patients from central and eastern European countries: results of the BP-CARE study // Eur. Heart J. — 2011. — 32. — P. 218 — 225.
14. Hashimoto J., Hirayama H., Hanasawa T. et al. Efficacy of combination antihypertensive therapy with low-dose indapamide: assessment by blood pressure self-monitoring at home // Clin. Exp. Hypertens. — 2005. — 27. — P. 331 — 341.
15. Ishikawa J., Carroll D. J., Kuruvilla S. et al. Changes in home versus clinic blood pressure with antihypertensive treatments. A meta-analysis // Hypertension. — 2008. — 52. — P. 856 — 864.
16. Kamoi K., Ikarashi T. The bedtime administration of doxazosin controls morning hypertension and albuminuria in patients with type-2 diabetes: evaluation using home-based blood pressure measurements // Clin. Exp. Hypertens. — 2005. — 27. — P. 369 — 376.
17. Karotsis A. K., Symeonidis A., Mastorantonakis S. E., Stergiou Additional G. S. antihypertensive effect of drugs in hypertensive subjects uncontrolled on diltiazem monotherapy: a randomized controlled trial using office and home blood pressure monitoring // Clin. Exp. Hypertens. — 2006. — 28. — P. 655 — 662.
18. Kikuya M., Ohkubo T., Metoki H. et al. Day-by-day variability of blood pressure and heart rate at home as a novel predictor of prognosis: the Ohasama Study // Hypertension. — 2008. — 52. — P. 1045 — 1050.
19. Mancia G., De Backer G., Dominiczak A. et al. 2007 Guidelines for the Management of Arterial Hypertension: The Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertens. — 2007. — Vol. 25. — P. 1105 — 1187.
20. Mancia G., Ombonib S., Chazova I. et al. Effects of the lercanidipine-enalapril combination vs. the corresponding monotherapies on home blood pressure in hypertension: evidence from a large database // J. Hypertens. — 2016. — Vol. 34 (1). — P. 139 — 148.
21. Marui F., Bombig M., Francisco et Y. A. al. Assessment of resistant hypertension with home blood pressure monitoring // Arq. Bras. Cardiol. — 2010. — 95 (4). — P. 536 — 540.
22. Matsui Y., Ishikawa J., Eguchi K. et al. Maximum value of home blood pressure: a novel indicator of target organ damage in hypertension // Hypertension. — 2011. — 57. — P. 1087 — 1093.
23. Matsui Y., O’Rourke M. F., Hoshide S. et al. Combined effect of angiotensin II receptor blocker and either a calcium channel blocker or diuretic on day-by-day variability of home blood pressure: the Japan Combined Treatment With Olmesartan and a Calcium-Channel Blocker Versus Olmesartan and Diuretics Randomized Efficacy Study // Hypertension. — 2012. — 59. — P. 1132 — 1138.
24. Mozaffarian D., Benjamin E. J., Go et A. S. al. Heart Disease and Stroke Statistics — 2016 Update A Report From the American Heart Association // Circulation. — 2016. — 133. — P. e38—e360.
25. Nakamoto H., Nishida E., Ryuzaki M. et al. Effect of telmisartan and amlodipine on home blood pressure by monitoring newly developed telemedicine system: monitoring test by using telemedicine. Telmisartan’s effect on home blood pressure (teltelbosu) // Clin. Exp. Hypertens. — 2008. — 30. — P. 57 — 67.
26. Niiranen T. J., Kantola I. M., Vesalainen R. et al. A comparison of home measurement and ambulatory monitoring of blood pressure in the adjustment of antihypertensive treatment // Am. J. Hypertens. — 2006. — 19. — P. 468 — 474.
27. Niiranen T. J., Maki J., Puukka P. et al. Office, home, and ambulatory blood pressures as predictors of cardiovascular risk // Hypertension. — 2014. — 19. — P. 03292.
28. Paratia G., Stergiou European G. S. Society of Hypertension guidelines for blood pressure monitoring at home: a summary report of the Second International Consensus Conference on Home Blood Pressure Monitoring // J. Hypertens. — 2008. — 26. — P. 1505 — 1530.
29. Qamar N., Bray E. P., Glynn et L. G. al. Self-monitoring for improving control of blood pressure in patients with hypertension // Cochrane Database of Syst. Rev. — 2013, Issue 1. Art. No.: CD010311. DOI: 10.1002/14651858.CD010311.
30. Rothwell P. M., Howard S. C., Dolan E. et al. Prognostic significance of visit-to-visit variability, maximum systolic blood pressure and episodic hypertension // Lancet. — 2010. — 375. — P. 895 — 905.
31. Sato A., Watanabe S., Okubo S. et al. The therapeutic importance of home blood pressure assessment and combination antihypertensive therapy for achieving target blood pressure control: Ibaraki hypertension assessment trial // Hypertens. Res. — 2010. — 33. — P. 1264 — 1271.
32. Stergiou G. S., Asayama K., Thijs L. et al. Prognosis of White-Coat and Masked Hypertension International Database of Home Blood Pressure in Relation to Cardiovascular Outcome // Hypertension. — 2014. — 63. — P. 675 — 682.
33. Stergiou G. S., Bliziotis Home I. A. Blood Pressure Monitoring in the Diagnosis and Treatment of Hypertension: A Systematic Review // Am. J. Hypertens. — 2011. — 24 (2). — P. 123 — 134.
34. Tai C., Sun Y., Dai N. et al. Prognostic Significance of Visit-to-Visit Systolic Blood Pressure Variability: A Meta-Analysis of 77,299 Patients // J. Clin. Hypertens (Greenwich). — 2015. — 17. — P. 107 — 115.
35. Ushigome E., Fukui M., Hamaguchi M. et al. The coefficient variation of home blood pressure is a novel factor associated with macroalbuminuria in type 2 diabetes mellitus // Hypertens. Res. — 2011. — 34. — P. 1271 — 1275.
36. Verberk W. J., Kroon A. A., Lenders et J. W. al. Self-measurement of blood pressure at home reduces the need for antihypertensive drugs: a randomized, controlled trial // Hypertension. — 2007. — 50. — P. 1019 — 1025.
37. Ward A. M., Takahashi O., Stevens R., Heneghan C. Home measurement of blood pressure and cardiovascular disease: systematic review and meta-analysis of prospective studies // J. Hypertens. — 2012. — 30. — P. 449 — 456.
38. Yamagishi T. Efficacy of azelnidipine on home blood pressure and pulse rate in patients with essential hypertension: comparison with amlodipine // Hypertens. Res. — 2006. — 29. — P. 767 — 773.
Additional:
To download
full version need login
Original language: Ukrainian
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/en/svizhij_nomer.php on line 74 Clinical and genetic factors associated with manifestation of ischemic heart disease in patients with peripheral arterial disease of lower extremities (UKR)Tseluyko V. I.1, Yakovleva L. M.1, Yarova O. D.21 Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education |
---|
Keywords: peripheral arterial disease of lower extremities, ischemic heart disease, polymorphism of endothelial NO-synthase gene.
List of references:
1. Барбараш О. Л., Зыков М. В., Кашталап и В. В. др. Распространенность и клиническая значимость мультифокального атеросклероза у пациентов с ишемической болезнью сердца // Кардиол. — 2011. — Т. 51 (8). — С. 66 — 71.
2. Бобров В. О., Жарінов О. Й., Куць та В. О. ін. Амбулаторне моніторування ЕКГ. Сучасні технології, діагностичні можливості, показання: медичний посібник. Київська медична академія післядипломної освіти. — К., 2014. — 68 с.
3. Кочетов А. Г., Лянг О. В., Масенко и В. П. др. Методы статистической обработки медицинских данных: Методические рекомендации для ординаторов и аспирантов медицинских учебных заведений, научных работников. — М.: РКНПК, 2012. — 42 с.
4. Рекомендации Европейского общества кардиологов по диагностике и лечению заболеваний периферических артерій // Рацион. фармакотер. в кардиол. — 2012. — Прил. 4. — 73 с.
5. Соколов Ю. Н., Соколов М. Ю., Терентьев Коронарная В. Г. болезнь и интервенционная кардиология. — К.: Морион, 2011. — 767 с.
6. Целуйко В. Й., Яковлева Клінічна Л. М. характеристика і порівняльна оцінка атеросклеротичного ураження різних судинних басейнів у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця залежно від поліморфізму Т (–786)С промотора гена ендотеліальної NO-синтази // Серце і судини. — 2013. — № 4. — C. 95 — 102.
7. Alberts M. J., Bhatt D. L., Mas et J. L. al. Three-year follow-up and event rates in the international REduction of atherothrombosis for continued health registry // Eur. Heart J. — 2009. — Vol. 30 (19). — P. 2318 — 2326.
8. Forstermann U., Sessa Nitric W. C. oxide synthases: regulation and function // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 829 — 837.
9. Gutierrez E., Flammer A. J., Lerman at L. O. al. Endothelial dysfunction over the course of coronary artery disease // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34. — P. 3175 — 3181.
10. Jiangping S., Zhe Z., Wei W.et al. Assessment of coronary artery stenosis by coronary angiography // Circulation. — 2013. — N 6. — Р. 262 — 268.
11. Kathiresan S., Srivastava D. Genetics of human cardiovascular disease // Cell. — 2012. — Vol. 148, Iss. 6. — P. 1242 — 1257.
12. Lang R. M., Badano L. P., Mor-Avi V. et al. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American society of echocardiography and the European association of cardiovascular imaging // Eur. Heart J. — 2015. — Vol. 16. — P. 233 — 271.
13. Levey A. S., Greene T., Kusek J. et al. Dietary protein restriction and the progression of chronic renal disease: What have all of the results of the MDRD study shown? // J. Am. Soc. Nephrol. — 2000. — N 11. — P. 155.
14. Lieb W., Vasan Genetics R. S. of coronary artery disease // Circulation. — 2013. — Vol. 128 (10). — P. 1131 — 1138.
15. Management of patients with peripheral artery disease (Compilation of 2005 and 2011 ACCF/AHA Guideline Recommendations). A Report of the American college of cardiology foundation. American heart association // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 61, N 14. — P. 1555 — 1570.
16. Nigam Calculated P. K. low density lipoprotein-cholesterol: Friedewald’s formula versus other modified formulas // Int. J. Life Sci. Med. Res. — 2014. — Vol. 4, Iss. 2. — P. 25 — 31.
17. Rai H., Parveen F., Kumar S. et al. Association of endothelial nitric oxide synthase gene polymorphisms with coronary artery disease: an updated meta-analysis and systematic review // PLoS One. — 2014. — Vol. 9, Iss.11. — Р. e113363.
18. Rossi G. P., Cesari M., Zanchetta M. et al. The T-786C endo¬thelial nitric oxide synthase genotype is a novel risk factor for coro¬nary artery disease in Caucasian patients of the GENICA study // J. Am. Coll. Cardiology. — 2003. — Vol. 41 (6). — P. 930 — 937.
19. Sticchi E., Sofi F., Romagnuolo I. et al. eNOS and ACE genes influence peripheral arterial disease predisposition in smokers // Journal of vascular surgery. — 2010. — Vol. 52, N 1. — P. 97 — 102.
20. Thygesen K., Alpert J. S., Jaffe et A. S. al. Third universal definition of myocardial infarction // Circulation. — 2012. — Vol. 126. — P. 2020 — 2035.
21. Tosaka A., Ishihara T., Iida O. et al. Angiographic evaluation and clinical risk factors of coronary artery disease in patients with peripheral artery disease // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — Vol. 63, Iss. 12.
22. Tsujimura T., Ishihara T., Iida O. Syntax score is an independent predictor of 4-years mortality in patients with peripheral artery disease // J. Am. Coll. Cardiol. — 2015. — Vol. 65, Iss.10S.
23. Yang J., Lu Ch., Yuejin Y., Dayi H.. Subclinical Peripheral Artery Disease as a Predictor for Mortality in Patients With Coronary Heart Disease // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — Vol. 63, Iss. 12.
Additional:
To download
full version need login
Original language: Ukrainian
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/en/svizhij_nomer.php on line 74 Lipidosis in patients with coronary artery disease depending on the presence of type 2 diabetes mellitus and character of coronary artery lesions (RUS)Zhuravlyova L. V.1, Lopina N. A.1, 2, Kuznetsov I. V.2, Konoz V. P.2, Bondarenko D. О.21 Kharkiv National Medical University |
---|
Keywords: coronary atherosclerosis, coronary artery disease, type 2 diabetes mellitus, hypertriglyceridemia, dyslipidemia.
List of references:
1. Дисліпідемії: діагностика, профілактика та лікування // Методичні рекомендації Асоціації кардіологів України / За ред. Мітченко О. І., Лутай М. І.. — К., 2011. — 25 с.
2. Москаленко В. Ф., Гульчій О. П., Голубчиков та М. В. ін. / За ред. Москаленка В. Ф.. — К.: Книга плюс, 2009. — 184 с.
3. Рекомендации по диабету, предиабету и сердечно-сосудистым заболеваниям. EASD/ESC // Рос. кардиол. журн. — 2014. — № 3 (107). — С. 6 — 70.
4. Стабільна ішемічна хвороба серця: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. — К., 2016. — 177 с.
5. Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги: Стабільна ішемічна хвороба серця / Hаказ МОЗ України від 02.03.2016 № 152. — 61 с.
6. Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги: цукровий діабет 2 типу (наказ МОЗ № 1118 від 21.12.2012 р.). — 115 с.
7. Шкробанець І. Д., Леонець С. І., Бідучак Епідеміологічні А. С. особливості хвороб системи кровообігу в Україні й Чернівецькій області // Буковин. мед. вісн. — 2013. — Т. 17, № 3 (67). — Ч. 2. — С. 100 — 103.
8. Goldfine A. B., Phua E. J., Abrahamson Glycemic M. J. management in patients with coronary artery disease and prediabetes or type 2 diabetes mellitus // Circulation. –2014. — Vol. 129. — P. 2567 — 2573.
9. Huang Y., Cai X., Chen P. et al. Associations of prediabetes with all-cause and cardiovascular mortality: A meta-analysis // Annals of Medicine. — 2014. — Vol. 46. — P. 684 — 692.
10. Naito R., Kasai T. Coronary artery disease in type 2 diabetes mellitus: Recent treatment strategies and future perspectives // World J. Cardiol. — 2015. — Mar 26. — 7 (3). — Р. 119 — 124.
11. Standards of medical care in diabetes — 2016. American Diabetes Association // Diabetes Care. — 2016. — Vol. 39 (suppl. 1). —
S.1 — S.109.
Additional: P. 63-71.
Article received on May 13, 2016
To download
full version need login
Original language: Russian
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/en/svizhij_nomer.php on line 74 Age-dependent features of biochemistry of platelet’s part of coagulation system (RUS)Ya.G. Zhebelenko, N.Yu. LitvinovaBogomolets О. О. National Medical University, Kyiv |
---|
Keywords: platelet rich plasma, age-related changes, platelets, metabolism.
List of references:
1. Борзенко Б. Г., Бакурова Е. М., Миронова и К. А. др. Патогенетические особенности метаболизма клеток крови при различном течении язвенной болезни у человека // Таврич. мед.-биол. вестн. — 2012. — Т. 15, № 3. — Ч. 2 (59). — С. 47 — 50.
2. Демина О. В., Ходонов А. А., Швец В. И., Варфоломеев Агрегация С. Д. тромбоцитов человека: молекулярно-кинетические механизмы и пути регуляции // Биологические мембраны. — 2002. — Т. 19, № 2. — С. 115 — 152.
3. Ермолаева Е. Н., Кривохижина Л. В., Кантюков С. А., Сурина-марышева Свободнорадикальное Е. Ф. окисление в интактных и активированных тромбоцитах // Фундаментальные исследования. — 2014. — № 7 — 1. — С. 61 — 65.
4. Кочетов Практическое Г. А. руководство по энзимологии: Учеб. пособие для студентов биологических специальностей университетов. — [2-е изд.]. — М.: Высш. школа, 1980. — 272 с.
5. Макаревич О. П., Голиков Активность П. П. супероксиддисмутазы крови в острый период различных заболеваний // Лаб. дело. — 1983. — № 6. — С. 24 — 27.
6. Савченко А. А., Черняева М. С., Петрова и М. М. др. Метаболический статус тромбоцитов у больных острым инфарктом миокарда с подъемом сегмента ST в сочетании с тревожно-депрессивными расстройствами // Фундаментальные исследования. — 2015. — № 1 — 3. — С. 583 — 591.
7. Супрун Э. В., Ищенко А. М., Симбирцев и А. С. др. Влияние рецепторного антагониста интерлейкина-1 на соотношение показателей тиол-дисульфидной системы, окислительной модификации белков и энергетического метаболизма в клетках головного мозга крыс на фоне экспериментальной гипергликемии и церебральной ишемии // Цитокины и воспаление. — 2014. — № 2.
8. Carol A. Dangelmaiera, Holm Holmsena. Glyoxylate lowers metabolic ATP in human platelets without altering adenylate energy charge or aggregation // Platelets. — 2014. — Vol. 25, Iss. 1. — Р. 36 — 44.
9. Chianeh Y. R., Ahuja J., Prasad A. Evaluation of Oxidative Protein Damage in Patients with Hypercholesterolemia // NJIRM. — 2013. — Vol. 4 (4). — P. 64 — 68.
10. Graven K., McDonald R., Farber H. Hypoxic regulation of endothelial glyceraldehyde-3-phosphate dehydrogenase // Am. J. Physiol. Cell Physiol. — 1998. — Vol. 274. — P. 347 — 355.
11. Moin Simple V. M. and specific method of measurement of glutathione peroxidase activity in the erythrocytes // Lab. Manuals. — 1986. — N 12. — P. 724 — 727.
12. Rinalducci S., Marrocco C., Zolla L. Thiol-based regulation of glyceraldehyde-3-phosphate dehydrogenase in blood bank-stored red blood cells: a strategy to counteract oxidative stress // Transfusion. — 2015. — Vol. 55, Iss. 3. — P. 499 — 506.
13. Stafford N. P., Pink A. E., White et A. E. al. Mechanisms Involved in Adenosine Triphosphate-Induced Platelet Aggregation in Whole Blood // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2003. — Vol. 23. — P. 1928 — 1933.
Additional: P. 72-75.
Article received on May 19, 2016
To download
full version need login
Original language: Russian
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/en/svizhij_nomer.php on line 74 Retrospective analysis of electrocardiographic signs of ventricular premature beats of sinuses of Valsalva after radiofrequency ablation (UKR)Rudenko K. V., Malіаrchuk R. G., Kravchuk B. B., Paratsyi O. Z.Amosov M. M. National Institute of Cardiovascular Surgery of NAMS of Ukraine, Kyiv |
---|
Keywords: radiofrequency ablation, ventricular premature beats, sinuses of Valsalva.
List of references:
1. Anderson Clinical R. H. anatomy of the aortic root // Heart. — 2000. — Vol. 84. — P. 670 — 673.
2. Ban J. E., Park H. C., Park et J. S. al. Electrocardiographic and electrophysiological characteristics of premature ventricular complexes associated with left ventricular dysfunction in patients without structural heart disease // Europace. — 2013. — Vol. 15. — P. 735 — 741.
3. Bogun F., Crawford T., Reich S. et al. Radiofrequency ablation of frequent, idiopathic premature ventricular complexes: comparison with a control group with out intervention // Heart Rhythm. — 2007. — Vol. 4. — P. 863 — 867.
4. Gaita F., Giustetto C., DiDonna P. et al. Long-term follow-up of right ventricular monomorphic extrasystoles // J. Am. Coll. Cardiol. — 2001. — Vol. 38. — P. 364 — 370.
5. Hasdemir C., Ulucan C., Yavuzgil O. et al. Tachycardia-induced cardiomyopathy in patients with idiopathic ventricular arrhythmias: the incidence, clinical and electrophysiologic characteristics, and the predictors // J. Cardiovasc. Electrophysiol. — 2011. — Vol. 22. — P. 663 — 668.
6. Kennedy H. L., Whitlock J. A., Sprague et M. K. al. Long-term follow-up of asymptomatic healthy subjects with frequent and complex ventricular ectopy // N. Engl. J. Med. — 1985. — 312. — P. 193 — 197.
7. Kostis J. B., McCrone K., Moreyra et A. E. al. Premature ventricular complexes in the absence of identifiable heart disease // Circulation. — 1981. — 63. — P. 1351 — 1356.
8. Krittayaphong R., Bhuripanyo K., Punlee K. et al. Effect of atenolol on symptomatic ventricular arrhythmia without structural heart disease: a randomized placebo-controlled study / // Am. Heart J. — 2002. — Vol. 144 (6). — P. e10.
9. McAlpine Heart W. A. and Coronary Arteries. — New York: Springer-Verlag, 1975. — 209 p.
10. Messineo Ventricular F. C. ectopic activity: prevalence and risk // Am. J. Cardiol. — 1989. — 64. — P. 53 — 56.
11. Ouyang F., Fotuhi P., Ho et S. Y. al. Repetitive monomorphic ventricular tachycardia originating from the aortic sinus cusp: electrocardiographic characterization for guiding catheter ablation // J. Am. Coll. Cardiol. — 2002. — Vol. 39. — P. 500 — 508.
12. Ouyang F., Ma J., Ho et S. Y. al. Focal atrial tachycardia originating from the non-coronary aortic sinus: electrophysiological characteristics and catheter ablation // J. Am. Coll. Cardiol. — 2006. — Vol. 48. — P. 122 — 131.
13. Pons M., Beck L., Leclercq F. et al. Chronic left main coronary artery occlusion: a complication of radio frequency ablation of idiopathic left ventricular tachycardia // Pacing Clin. Electrophysiol. — 1997. — Vol. 20. — P. 1874 — 1876.
14. Preservation of the anterior fat pad paradoxically decreases the incidence of postoperative atrial fibrillation // Coll. Cardiol. — 2004. — Vol. 43. — P. 994 — 1000.
15. Sekiguchi Y., Aonuma K., Yamauchi Y. et al. Chronic hemodynamic effects after radiofrequency catheter ablation of frequent monomorphic ventricular premature beats // J. Cardiovasc. Electrophysiol. — 2005. — Vol. 16. — P. 1057 — 1063.
16. Sheldon S. H., Gard J. J., Asirvatham Premature S. J. ventricular contractions and non-sustained ventricular tachycardia: association with sudden cardiac death, risk stratification, and managements strategies // Ind. Pacing Electrophysiol. J. — 2010. — 10. — P. 357 — 371.
17. Stec S., Sikorska A., Zaborska B. et al. Benign symptomatic premature ventricular complexes: short- and long-term efficacy of antiarrhythmic drugs and radiofrequency ablation // Kardiol. Pol. — 2012. — Vol. 70. — P. 351 — 358.
Additional: P. 76-81.
Article received on May 26, 2016
To download
full version need login
Original language: Ukrainian
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/en/svizhij_nomer.php on line 74 Comparative analysis of the efficacy and safety of solutions, used for tumescent anesthesia during mini-invasive surgical treatment of varicose veins of the lower extremities (RUS)Osmanov R. R.1, Rjabinska O. S.1, Kabakov B. O.1, Kuzmenko O. V.21 SI «Zaycev V. T. Institute of General and Emergency Surgery of NAMS of Ukraine», Kharkiv |
---|
Keywords: tumescent anesthetic, lidocaine, articaine.
List of references:
1. Османов Р. Р., Рябинская О. С., Кабаков Б. А., Кузьменко К О. В. вопросу о растворах для тумесцентной анестезии // Хірургія України. — 2016. — № 1 (57).
2. Пат. 100842 Україна, МПК А61Р23/02. Лікарська композиція для тумесцентної анестезії / Бойко В. В., Османов Р. Р., Рябінська О. С., Кабаков Б. О.; заявник та патентовласник ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. Зайцева В. Т. НАМНУ». — № u201502033; заявл. 06.03.2015; опубл. 10.08.2015, Бюл. № 15).
3. Butterwick K. J., Goldman Safety M. P. of lidocaine during tumescent anesthesia for liposuction // Liposuction Principles and Practice Springer. — 2016. — Ch. 12.
4. Fatemi A. Tumescent local anesthesia with articaine // Liposuction Principles and Practice Springer. — 2016. — Ch. 13.
5. Izraitel’ N. A., Chashinskaia T. I., Dal’nova et T. S. al. Neutrophil damage index (NDI test) and leukocytosis response in the diagnosis of scleroma // Zh. Mikrobiol. Epidemiol. Immunobiol. — 1977. — Jul; (7). — P. 120 — 123.
Additional: P. 82-86.
Article received on May 23, 2016
To download
full version need login
Original language: Russian
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/en/svizhij_nomer.php on line 74 Changes in intracardial hemodynamic parameters in patients with type 2 diabetes mellitus who have had non-Q-myocardial infarction under the influence of alpha-lipoic acid (UKR)Altunina N. V., Lizogub V. G., Bondarchuk О. М.Bogomolets O. O. National Medical University, Kyiv |
---|
Keywords: type 2 diabetes mellitus, non-Q-myocardial infarction, alpha-lipoic acid, echocardiography.
List of references:
1. Мохорт Альфа Т. В.-липоевая кислота: полифакторное влияние и обоснование возможностей использования при сахарном диабете // Мед. новости. — 2011. — № 3. — С. 67 — 71.
2. Шиллер Н. Б., Осипов Клиническая М. А. эхокардиография. — М.: Практика, 2005. — 344 с.
3. Boudina S., Abel Diabetic E. D. cardiomyopathy, causes and effects // Rev. Endocr. Metab. Disord. — 2010. — P. 11 — 31.
4. Chun-jun Li., Lin Lv., Hui Li. et al. Cardiac fibrosis and dysfunction in experimental diabetic cardiomyopathy are ameliorated by alpha-lipoic acid // Cardiovasc. Diabetol. — 2012. — 11. — P. 73.
5. Constantinescu A., Pick U., Handelman GJ. et al. Reduction and transport of lipoic acid by human erythrocytes // Biochemical pharmacology. — 1995. — N 50 (2). — Р. 253 — 261.
6. Haidara M. A., Yassin H. Z., Rateb M. et al. Role of oxidative stress in development of cardiovascular complications in diabetes mellitus // Curr. Vasc. Pharmacol. — 2006. — N 4. — Р. 215 — 227.
7. Haramaki N., Han D., Handelman et G. J. al. Cytosolic and mitochondrial systems for NADH- and NADPH-dependent reduction of alpha-lipoic acid // Free Radical Biol. Med. — 1997. — N 22 (3). — Р. 535 — 542.
8. Harding S. V., Rideout T. C., Jones Evidence P. J. for using alpha-lipoic acid in reducing lipoprotein and inflammatory related atherosclerotic risk // J. Diet Suppl. — 2012. — N 9 (2). — Р. 116 — 127.
9. Heinisch B. B., Francesconi M., Mittermayer F. et al. Alpha-lipoic acid improves vascular endothelial function in patients with type 2 diabetes: a placebo-controlled randomized trial // Eur. J. Clin. Invest. — 2010. — N 40 (2). — Р. 148 — 154.
10. Jones W., Li X., Qu et Z. C. al. Uptake, recycling, and antioxidant actions of alpha-lipoic acid in endothelial cells // Free Radical Biol. Med. — 2002. — N 33 (1). — Р. 83 — 93.
11. Kain V., Kumar S., Sitasawad Azelnidipine S. L. prevents cardiac dysfunction in streptozotocin-diabetic rats by reducing intracellular calcium accumulation, oxidative stress and apoptosis // Cardiovasc. Diabetol. — 2011. — 10. — P. 97.
12. Keech A. C., Colquhoun D., Best J. et al. Secondary prevention of cardiovascular events with long-term pravastatin in patients with diabetes or impaired fasting glucose: result from the LIPID trail // Diabetes Care. — 2003. — N 26. — Р. 2713 — 2721.
13. Kunt T., Forst T., Wilhelm A. Alpha-lipoic acid reduces expression of vascular cell adhesion molecule-1 and endothelial adhesion of human monocytes after stimulation with advanced glycation end products // Clin. Sci. (Lond). — 1999. — N 96 (1). — Р. 75 — 82.
14. Malmberg K., Ryden L., Wedel H. et al. Intense metabolic control by means of insulin in patients with diabetes mellitus and acute myocardial infarction (DIGAMI 2): effects on mortality and morbidity // Eur. Heart J. — 2005. — N 26. — Р. 650 — 661.
15. Otto The C. M. Practice of Clinical Echocardiography. — 4th ed. — Washington: Elsevier, 2012. — 942 p.
16. Packer L., Witt E. H., Tritschler Alpha H. J.-lipoic acid as a biological antioxidant // Free Radical Biol. Med. — 1995. — N 19 (2). — Р. 227 — 250.
17. Petrov V. V., Fagard R. H., Lijnen Stimulation P. J. of collagen production by transforming growth factor-beta1 during differentiation of cardiac fibroblasts to myofibroblasts // Hypertension. — 2002. — N 39. — Р. 258 — 263.
18. Publications of the World Health Organization. Use of Glycated Haemoglobin (HbA1c) in the Diagnosis of Diabetes Mellitus. Abbreviated Report of a WHO Consultation. — Geneva: WHO Press, 2011. — 25 р.
19. Somaratne J. B., Whalley G. A., Poppe et K. K. al. Screening for left ventricular hypertrophy in patients with type 2 diabetes mellitus in the community // Cardiovasc. Diabetol. — 2011. — 10. — P. 29.
20. Zhang L., Zou J., Chai E. et al. Alpha-lipoic acid attenuates cardiac hypertrophy via downregulation of PARP-2 and subsequent activation of SIRT-1 // Eur. J. Pharmacol. — 2014. — Vol. 744. — Р. 203 — 210.
21. Zou J., Gan X., Zhou H. et al. Alpha-lipoic acid attenuates cardiac hypertrophy via inhibition of C/EBPβ activation // Mol. Cell. Endocrinol. — 2015. — Vol. 399. — Р. 321 — 329.
22. Zou P., Wu L. L., Wu D. et al. High glucose increases periostin expression and the related signal pathway in adult rat cardiac fibroblasts // Acta Physiologica Sinica. — 2010. — N 62 (3). — Р. 247 — 254.
23. Zuanetti G., Latini R., Maggioni et A. P. al. Influence of diabetes on mortality in acute myocardial infarction: data from the GISSI-2 study // J. Am. Coll. Cardiol. — 1993. — N 22. — Р. 1788 — 1794.
Additional: P. 89-95.
Article received on April 24, 2016
To download
full version need login
Original language: Ukrainian
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/en/svizhij_nomer.php on line 74 Features of surgical tactics in gunshot wounds of vessels in subsequent stages of medical evacuation (UKR)Mishalov V. G.1, Koval B. M.1, Yu. V. Nagalyuk1, Rogowski V. M.2, Bondarevsky A. O.3, Horak G. V.11 Bogomolets O. O. National Medical University, Kyiv |
---|
Keywords: stages of medical evacuation, injury to blood vessels, bypass surgery, prosthetics.
List of references:
1. Абушев Хирургическая Н. С. тактика при огнестрельных повреждениях магистральных артерий конечностей // Грудная и сердечно-сосудистая хир. — 1996. — № 6. — С. 117.
2. Бельков Ю. А., Желтовский Ю. В., Расулов Хирургия Р. И. посттравматических осложнений магистральных сосудов конечностей // Грудная и сосудистая хир. — 1996. — № 6. — С. 118.
3. Брюсов Современные П. Г. принципы лечения огнестрельных ранений магистральных сосудов // Ангиол. и сосуд. хир. — 1997. — № 3. — С. 119 — 120.
4. Вишневский А. А., Шрайбер Военно М. И.-полевая хирургия: руководство для врачей. — М.: Медицина, 1975. — С. 12 — 14, 51 — 66.
5. Гаибов А. Д., Урунбаев Д. У., Дадажанова Особенности Ф. А. хирургической тактики при сочетанных костно-сосудистых огнестрельных ранениях // Ангиол. и сосуд. хир. — 1999. — № 2. — С. 57 — 61.
6. Губка А. В., Никоненко А. С., Перцов Хирургическая В. И. тактика при травме сосудов // Ангиол. и сосуд. хир. — 1997. — № 3. — С. 132 — 133.
7. Гуманеко Е. К., Самохвалов Военно И. М.-полевая хирургия локальных войн и вооруженных конфликтов: руководство для врачей. — М.: ИГ «Гэотар-Медиа», 2011. — С. 135 — 139, 472 — 478.
8. Гуманенко Современные Е. К. принципы лечения огнестрельных ранений // Современная огнестрельная травма: материалы Всероссийской научной конференции. — 22.05.98, Санкт-Петербург. — СПб, 1998. — С. 10 — 11.
9. Гур’єв С. О., Кукуруз Я. С., Яловенко В. А., Волна Аналіз І. М. досвіду лікування вогнепальних поранень кінцівок // Актуальні теми. — 2014. — С. 25 — 32.
10. Дуданов И. П., Ижиков Повреждения Ю. А. сосудов конечностей // Вестн. хир. — 2000. — № 4. — С. 112 — 117.
11. Капустин Р. Ф., Гомбалевский Огнестрельные Д. В. ранения конечностей: методические рекомендации. — Минск, 2004. — С. 1 — 34.
12. Корнилов Повреждения В. А. магистральных сосудов: клиника, диагностика и лечение: Автореф. дис. ...д-ра мед. наук. — Л., 1978. — 23 с.
13. Кувшинский Актуальные Д. Д. проблемы этапного лечения современной боевой травмы // ВМЖ. — 1974. — № 3. — С. 8 — 13.
14. Кузьмина Руководство А. И. по травматологии МС ГО. — М.: Медицина, 1978. — С. 27 — 29, 153.
15. Лисицына К. М., Шапошникова Военно Ю. Г.-полевая хирургия: руководство для врачей. — М.: Медицина, 1982. — С. 48 — 52.
16. Лыткин М. И., Зубарев Огнестрельная П. Н. травма // Вестн. хир. — 1995. — Т. 154, № 1. — С. 67 — 71.
17. Нечаев Хирургические Э. А. аспекты уроков войны в Афганистане // Воен. мед. журнал. — 1991. — № 8. — С. 7 — 12.
18. Обельчак И. С., Бокерия Л. А., Войновский А. Е., Акимов Мультиспиральная А. В. компьютерная томография в диагностике огнестрельных повреждений магистральных сосудов // Радиология-практика. — 2012. — № 5.
19. Роговський Вказівки В. М. по військово-польовій хірургії МО України. — К., 2014.
20. Указания по военно-ролевой хирургии. Утверждены Начальником Главного военно-медицинского управления МО РФ. — М., 2013.
21. Усманов Б. С., Махмудов Н. И., Исмаилов Ж. Т., Дадабаев Тактика Х. Р. лечения больных с повреждениями магистральных сосудов нижних конечностей // Вестн. экстренной медицины. — 2009. — № 3. — С. 49 — 51.
22. Харузина Опыт О. В. ведения пациентов с ранениями магистральных сосудов шеи, верхних и нижних конечностей в многопрофильном стационаре. — Пермь, 2013.
23. Шалимов А. А., Дрюк Хирургия Н. Ф. аорты и магистральных артерий. — К.: Здоровье, 1979. — 208 с.
24. Aronson J. Limb-lenghtening, skeletal reconstruction, and bone transport with the llizarov method // J. Bone Joint Surg. — 1997. — Vol. 79-A, N 8. — Р. 1243 — 1258.
25. Balkenor A. H., Lord The J. W. sevored prima-artery in the War wounded: A nonsture metod of bridging arterial defects // Surgery. — 1942. — Vol. 12. — P. 488 — 508.
26. Berk Arteriography M. E. in peripheral trauma // Clin. Med. — 1963. — Vol. 14. — P. 235 — 239.
27. Burnett et H. F. al. Periferal arterial injuries. A reastesment // Ann. Surg. — 1976. — Vol. 183, N 3. — Р. 701 — 709.
28. Campbell W. B., Wolfe The J. N. role of non-invasive tests in arterial disease // Brit. J. Syrg. — 1987. — Vol. 74, N 2.
29. De Bakey M. E., Simeone Battle F. A. injuries of the arteries in world war II: An analysis of 2471 cases // Ann. Surg. — 1946. — Vol. 123, N 4. — Р. 534 — 579.
30. Denck N. Control angiographies after reconstructive vascular surgery // J. Cardiov. Surg. (Torino). — 1975
31. Dimond F. C., Rich M N. M.-16 rifle in Vietnam // J. Trauma. — 1967. — Vol. 7, N 5. — Р. 619 — 625.
32. Fisher Acute G. W. arterial injuries treated by the United states army medical service in Vietnam 1965 — 1966 // J. Trauma. — 1967. — Vol. 7, N 6. — Р. 844 — 855.
33. Fry Is W. J. arteriography necessary in the management of vascular trauma of extremities // Surgery. — 1978. — Vol. 84, N 4. — Р. 557 — 562.
34. Gill S. S., Egglleston F., Sing Arterial C. E. injuries the extremities // J. Trauma. — 1976. — Vol. 16, N 10. — Р. 766 — 785.
35. Hughes Arterial C. W. repair during the Korean War // Ann. Surg. — 1958. — Vol. 147. — P. 555 — 561.
36. Kelly G., Eismann B. Managemant of small arterial injuries: Clinical and experimental studies // J. Trauma. — 1976. — Vol. 16, N 9. — Р. 681 — 685.
37. Kelly S. B., Snyder W., Weiglt Arterial J. A. injuries below the knee. Fifty-one patients with 82 injuries // J. Trauma. — 1983. — Vol. 23, N 4. — Р. 285 — 292.
38. Lavenson G. S., Rich N. M., Baugh Value J. N. of ultrasonic flow detector in the management of peripheral vascular disease // Amer. J. Surg. — 1970. — Vol. 12, N 4. — Р. 522 — 526.
39. Levitsky S. Vascular trauma in Vietnam battle causcaltion // Ann. Surg. — 1968. — Vol. 168, N 2. — Р. 831 — 836.
40. Learmont J. Injuries of blood vessels // History of the second war Surgery. — London, 1953. — P. 538 — 544.
41. Love L., Braun T. Arteriography of peripheral vascular trauma // Am. J. Roengenol. — 1968. — Vol. 192, N 2. — Р. 431 — 440.
42. Makins Injuries G. N. to the blood vessels: History of the great War Medical services // Surgery of the war. — London, 1992. — Vol. 2. — P. 170 — 206.
43. Norris B. L., Kellam Soft J. F.-tissue injuries associated with hith-energgi extremity trauma: principles of management // J. Am. Acad. Jrthop. Surg. — 1997. — Vol. 5, N 1. — P. 37 — 46.
44. Rich N. M., Spencer Vascular F. C. trauma. Philadelphia etc. — Saunders Co., 1978. — 610 p.
45. Saleh M., Yang L., Sims M. Limb reconstruction after hith-energgi trauma // Br. Med. bull. — 1999. — Vol. 55, N 4. — P. 870 — 884.
Additional: P. 96-103.
To download
full version need login
Original language: Ukrainian
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/heartandvessels.vitapol.com.ua/en/svizhij_nomer.php on line 74 Coronary artery disease and pregnancy: how to make the combination safe (UKR)Rokyta O. I.Bogomolets O. O. National Medical University, Kyiv |
---|
Keywords: coronary artery disease, pregnancy, spontaneous coronary artery dissections, teratogenic drugs.
List of references:
1. Ватутин Н. Т., Тарадин Г. Г., Тараторина и А. А. др. Ишемическая болезнь сердца и беременность // Медико-социальные проблемы семьи. — 2013. — Т. 18, № 4. — С. 97—106.
2. Ткачева Инфаркт O. Н. миокарда и беременность // Проблемы женского здоровья. — 2008. — Т. 3, № 3. — C. 25—30.
3. «Proposed rules», Federal Register. — 2008. — Vol. 73. — Р. 30831 — 30868.
4. Alfonso F. Spontaneous coronary artery dissection: new insights from the tip of the iceberg? // Circulation. — 2012.—126. — Р. 667 — 670.
5. Anderson Aortic R. A. dissection in pregnancy: importance of pregnancy induced changes in the vessel wall and bicuspid aortic valve in pathogenesis // Brit. J. Obstet.Gynaecol. — 1994. — Vol. 101. — P. 1085—1118.
6. Bondagji Ischaemic N. S. heart disease in pregnancy // J. Saudi Heart Assoc. — 2012. — Vol. 24. — P. 89—97.
7. Bowater S. E., Thorne Management S. A. of pregnancy in women with acquired and congenital heart disease // Postgrad. Med. J. — 2010. — Vol. 86. — P. 100 — 105.
8. Burchill L. J., Heleen L., Roos-Hesselink J. et al. Pregnancy risks in women with pre-existing coronary artery disease, or following acute coronary syndrome // Heart. — 2014. — 30. — P. 66 — 76.
9. Chandrasekhar S., Cook C.R, Collard Cardiac C. D. surgery in the parturient // Anesth. Analg. — 2009. — Vol. 108. — P. 777 — 785.
10. Collyer M., Bellenger N., Nachimuthu P. et al. Postpartum coronary artery dissection // J. Obstet. Gynaecol. — 2008. — Vol. 28. — Р. 451 — 453.
11. Drenthen W., Boersma E., Balci A. et al. Predictors of pregnancy complications in women with congenital heart disease // Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31. — P. 2124 — 2132.
12. Elkayam U., Jalnapurkar S., Barakkat. et al. Cardiovascular Management in Pregnancy. Pregnancy-Associated Acute Myocardial Infarction // Circulation. — 2014. — Vol. 129. — P. 1695 — 1702.
13. Gibson P. S., Powrie R. Anticoagulants and pregnancy: when are they safe? // Clev. Clin. J. Med. — 2009. — Vol. 76. — P. 113 — 127.
14. Idelle M., Weisman R., Zeballos J. Clinical exercise testing // Karger Medical and Scientific Publishers. — 2002. — Р. 329.
15. James A. H., Jamison M. G., Biswas et M. S. al. Acute myocardial infarcttion in pregnancy: a United States population-based study // Circulation. — 2006. — Vol. 113. — P. 1564 — 1571.
16. Janion-Sadowska A., Sadowski M., Kurzawski J. et al. Pregnancy after Acute Coronary Syndrome: A Proposal for Patients’ Management and a Literature Review // BioMed Res. Int. Vol. — 2013. — P. 1—7.
17. Jastrow N., Meyer P., Khairy P. et al. Prediction of complications in pregnant women with cardiac diseases referred to a tertiary center // Int. J. Cardiol. — 2010.— Jul 24. — P. 112 — 118.
18. Ladner H. E., Danielsen B., Gilbert Acute W. M. myocardial infarction in pregnancy and the puerperium: a population-based study // Obstet. Gynecol. — 2005. — Vol. 105. — P. 480 — 484.
19. Mader E. C., Kasinski D. J., Wilson et W. R. al. Two vessel coronary artery dissection in the peripartum period, case report and literature review // Angiology. — 1994. — Vol. 45. — P. 809 — 816.
20. Manalo-Estrella P., Barker Histopathologic A. E. findings in human aortic media associated with pregnancy // Arch. Pathol. — 1967. — Vol. 83. — P. 336 — 341.
21. Mosca E., Benjamin J., Berra K. et al. Effectiveness-based guidelines for the prevention of cardiovascular disease in women: 2011 update: a guideline from the American Heart Association // J. Am. Coll. Cardiol. — 2011. — 57(12). — P. 1404 — 1423.
22. Oakley C., Warnes C. Coronary artery disease. Heart disease in pregnancy // Blackwell Publishing. — 2007. — Ch. 15. — P. 204 — 217.
23. Petersen K. M., Jimenez-Solem E., Andersen et J. T. al. B-blocker treatment during pregnancy and adverse pregnancy outcomes: a nationwide population-based cohort study // Br. Med. J. Open. — 2012. — Vol. 2.
24. Regitz-Zagrosek V., Lundqvist C., Borghi C. et al. ESC Guidelines on the management of cardiovascular diseases during pregnancy // Eur. Heart J. — 2011. — Vol. 32. — P. 3147 — 3197.
25. Roberts J. M., Catov Pregnancy J. M. is a screening test for later life cardiovascular disease: now what? research recommendations // Women’s Health Issues. — 2012. — Vol. 22. — 2. — P. e123–e128.
26. Roos-Hesselink J. W., Duvekot J. J., Thorne Pregnancy S. A. in high risk cardiac conditions // Heart. — 2009. — Vol. 95. — P. 680 — 686. — doi: 10.1136/hrt.2008.148932.
27. Roos-Hesselink J. W., Titia P. E., Thilén U. et al. Outcome of pregnancy in patients with structural or ischaemic heart disease: results of a registry of the European Society of Cardiology // EHJ. — 2011. — 32. — P. 3147 — 3197.
28. Roth A., Elkayam U. Acute myocardial infarction associated with pregnancy // J. Am. Coll. Cardiol. — 2008. — Vol. 52. — P. 171 — 180.
29. Steg G., James S., Atar D. et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation // Eur. Heart J. — 2012. — 33. — P. 2569 — 2619.
30. Thorogood M., Seed M., De Mott K. Management of fertility in women with familial hypercholesterolaemia: summary of NICE guidlince // Int. J. Obst. Gynaecol. — Vol. 116, Iss. 4. — P. 478 — 479.
31. Tweet M. S., Hayes S. N., Pitta et S. R. al. Clinical features, management, and prognosis of spontaneous coronary artery dissection // Circulation. — 2012. — Vol. 126. — P. 579 — 588.
32. Ventura S. J., Curtin S. C., Abma et J. C. al. Estimated pregnancy rates and rates of pregnancy outcomes for the United States, 1990 — 2008 // Nat. Vit. Stat. Rep. — 2012. — Vol. 60. — P. 1 — 7.
33. Vliegen H. W., van Dijk A. P., Voor et A. A. al. Predictors of pregnancy complications in women with congenital heart disease // Eur. Heart J. — 2010. — 31. [17]. — P. 2124 — 2132.
34. Yiannis S., Chatzizisis Y. S., Gianmoglon G. D., George D. Is left coronary system more susceptible to atherosclerosis than right? A pathophysiological insight // Int. J. Cardiol. — 2007. — Vol. 116. — P. 7 — 13.
Additional: P. 104-111.
Article received on April 21, 2016
To download
full version need login
Original language: Ukrainian
№4(60) // 2017